Справа № 173/1680/13-к
Номер провадження1-кп/173/118/2013
іменем України
30 серпня 2013 року м.Верхньодніпровск
Верхньодніпровський районний суд Дніппропетровської області у складі
головуючого судді Шевченко О.Ю.
при секретарі Демяненко С.І.,
за участю прокурора Саватєєва В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2, раніше не судимого, не працюючого, у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України,
14 січня 2013 року близько 14.00 години за викликом невстановленої особи, яка повідомила про те, що на дорозі лежить чоловік, якому потрібна медична допомога, на вул.Шкільну в с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області приїхала бригада швидкої допомоги: ОСОБА_2 - молодша медична сестра (санітарка), ОСОБА_3 - лікар, ОСОБА_4 - фельдшер. Поблизу будинку № 22 по вул. Шкільній в с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на дорозі лежав ОСОБА_1. З метою надання йому медичної допомоги до нього підійшли члени бригади швидкої допомоги та лікар почав обстеження обвинуваченого, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. В цей же час ОСОБА_1, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих норм порядку та присутніх працівників швидкої допомоги, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, не бажаючи але свідомо припускаючи їх настання, різко схопив ОСОБА_2 за куртку та наніс їй не менше одного удару ногою по нозі потерпілої в область коліна. Хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені лікарем ОСОБА_3 В результаті умисних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження у виді закритого уламкового перелому міжмищелкового возвишення лівої великогомілкової кістки з гемартрозом лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості з короткочасним розладом здоров'я більше ніж 21 доба.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав. Суду пояснив, що 14 січня 2013 року, близько 12.00 години він пішов до знайомого, який зарізав кабана та у зв'язку з цим попрохав його про допомогу. Там вони випили по три чарки горілки та він пішов у напрямку свого будинку. Про те, що трапилося нічого не пам'ятає. Прокинувся зранку 15 січня 2013 року з головним болем і йому розповіла дружина, що вчора до нього приїжджала швидка допомога та міліція. Наприкінці січня до нього прийшов дільничний та розповів, що він зламав ногу ОСОБА_2 та сказав йому сходити до неї попросити вибачення. Коли він прийшов до потерпілої додому хотів відшкодувати завдану шкоду в сумі 1500 грн. протягом трьох місяців, проте її чоловік став просили 5000 грн. Тому шкоду потерпілій він не відшкодував. Вважає, що все трапилося випадково, він не бажав таких наслідків, але припускає, що це він завдав потерпілій тілесні ушкодження, оскільки бригада швидкої допомоги приїжджала до нього.
Не зважаючи на те, що обвинувачений вину у вчиненні злочинів не визнає, його вина підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 14 січня 2013 року близько 14.00 години вона у складі бригади швидкої допомоги разом з лікарем ОСОБА_3 та фельдшером ОСОБА_4, виїхала на виклик в с. Пушкарівка на вул. Шкільна. там, вони побачили обвинуваченого, який лежав на дорозі. Всі разом підійшли до нього, щоб оглянути. Обвинувачений був у свідомості, відкривав очі, сварився, махав руками та ногами. Від нього був запах алкоголю та був розбитий ніс. Фельдшер надала ОСОБА_1 нашатир і після цього він різко схопив потерпілу за куртку та вдарив ногою в коліно. Її відтягли від обвинуваченого, але від сильного болю вона не могла стати на ногу. Її посадили до машини швидкої допомоги та відвезли на обстеження. Вона знаходилась тиждень на стаціонарному лікуванні, потім ще майже три місяці лікувалася амбулаторно.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 14 січня 2013 року близько 14.00 години вона у складі бригади швидкої допомоги виїхала на виклик в с. Пушкарівка на вул. Шкільна. На місці виклику вони побачили обвинуваченого, який лежав на дорозі. Він був дуже п'яним, оскільки від нього був сильний запах алкоголю. Обвинувачений був у свідомості, поводився агресивно. В нього на обличчі була кров, розбитий ніс. Йому поміряли тиск та надали нашатир, після чого він різко схопив ОСОБА_2 за куртку та вдарив її ногою. Потерпілу відтягли від обвинуваченого та допомогли сісти в машину швидкої допомоги та викликали міліцію. Після того як приїхала міліція, прийшла дружина обвинуваченого, в якої з'ясували чи забере вона чоловіка до дому, на що вона погодилась та повезла його за допомогою іншого чоловіка на санчатах до дому.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 14 січня 2013 року близько 14.00 години від у складі бригади швидкої допомоги виїхав на виклик до с. Пушкарівка на вул.. Шкільна. За місцем виклику побачили обвинуваченого, який лежав на землі. Підійшли з фельдшером ОСОБА_4, щоб оглянути його стан. Відразу зрозумів, що ОСОБА_1 був у стані сильного алкогольного сп'яніння, оскільки від нього був сильний запах спиртного. Підійшла потерпіла, оскільки вона є мешканкою АДРЕСА_3. Надали обвинуваченому нашатирний спирт, щоб він прийшов до тями, але він схопив потерпілу за куртку та вдарив ногою. Її відтягли від обвинуваченого та допомогли сісти до машини швидкої допомоги. Потерпіла скаржилася на гострий біль в коліні.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що 14.00 січня 2013 року до неї до дому в АДРЕСА_3 приїхав ОСОБА_6 та повідомив, що її чоловіку швидка не може надати медичну допомогу. Вона прийшла на місце події, де були працівники міліції та забрала чоловіка на санчатах додому.
Вина обвинуваченого також підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, довідкою в.о. головного лікаря КЗ «Верхньодніпровська ЦРЛ»ДОР» згідно з якою ОСОБА_2 знаходилась на лікуванні в травматологічному відділенні КЗ «Верхньодніпровська ЦРЛ»ДОР» з 15.01.2013 до 22.01.2012 року з діагнозом закритий перелом міжмищелкового підвищення велико-гомілкової кістки лівої нижньої кінцівки. Гонортроз коліних суглобів (а.к.п. 34).
Висновком експерта від 20 травня 2013 року згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені ушкодження у виді закритого уламкового перелому міжмищелкового возвишення лівої великогомілкової кістки з гемартрозом лівого колінного суглобу, яке відноситься середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я більше ніж на 21 добу, яке могло бути утворено від дії тупого твердого предмета або предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, або при співударі о такий (такі), давність його утворення може відповідати терміну, вказаному в описовій частині постанови, а саме 14 січня 2013 року (а.к.п.38-39).
Суд не приймає до уваги свідчення свідка ОСОБА_5 про те, що в той день їй не повідомили про те, що будь-кому її чоловік завдав тілесні ушкодження, оскільки дана обставина не спростовує факт завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а сама свідок не була присутня під час їх нанесення.
Також суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він втратив свідомість, оскільки потерпіла та свідки підтверджують, що він рухався та кричав, що не притаманне особі, яка знаходиться без свідомості.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганстві) та в завданні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно ст. 12 Кримінального кодексу України належить до злочинів невеликої тяжкості та середньої тяжкості відповідно, дані про його особу, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п 27, 28), не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо (а.к.п. 24), раніше не судимого.
Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, суд вважає необхідним призначити йому покарання: за хуліганство - у виді арешту в межах санкцій ч. 1 ст. 296 та за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження - у виді обмеження волі у межах санкції 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, оскільки більш м'який вид покарання (штраф, виправні роботи) не відповідають особі обвинуваченого.
У відповідності до ст. 70 Кримінального кодексу України суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання (арешту) більш суворим та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі.
В той же час суд, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, який раніше не судимий, має сім'ю, за характеристикою за місцем проживання скарг від сусідів на нього не надходило, в порушені суспільного порядку не помічений, суд, керуючись ст.. 75 Кримінального кодексу України, доходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язку, передбаченого п.4 ч.1 ст. 76 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи питання цивільного позову суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_2 до початку судового розгляду подала суду цивільній позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого на її користь завдану матеріальну шкоду в сумі 1237 грн. 03 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Обвинувачений позов не визнав, проти задоволення позову заперечував.
Судом встановлено, що потерпілій ОСОБА_2 ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що потребувало матеріальних витрат, які підтверджуються відповідними чеками.
Згідно зі ст. 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У зв'язку з цим суд вважає законними та обгрунтованими вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування їй матеріальної шкоди в сумі 1237 грн. 03 коп.
Окрім того, судом встановлено, що потерпіла у зв'язку із завданням їй тілесних ушкоджень тривалий час не працювала, нервувала, не могла обробляти свою присадибну ділянку, тобто було порушено її нормальний спосіб життя і тим самим завдано моральну шкоду, яка полягала у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та душевних стражданнях, які суд оцінює в 5000 грн. і яка у відповідності до ст.1167 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
У зв'язку з цим суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.70, 75, 76 Кримінального кодексу України, ст.ст.129, 368, 370, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді шести місяців арешту.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Керуючись ст. 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік.
Покласти на ОСОБА_1 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6237 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя О.Ю.Шевченко