Справа № 173/1038/13-к
Номер провадження1-кп/173/70/2013
іменем України
19 серпня 2013 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніппропетровської області у складі
головуючого судді Шевченко О.Ю.
при секретарі Демяненко С.І.,
за участю прокурора Галінського І.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2008 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України з призначенням покарання у виді 1 року обмеження волі зі звільненням від призначеного покарання та встановленням іспитового строку 1 рік; вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2009 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 Кримінального кодексу України з призначенням покарання у виді 200 годин громадських робіт, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2010 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України з призначенням покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік зі звільненням від призначеного покарання та встановленням іспитового строку 1 рік, офіційно не працюючого, у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 Кримінального кодексу України,
на виконання виконавчого листа № 2-1662, виданого 29 березня 2006 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення аліментів з 28 жовтня 2005 року до повноліття дитини. Проте в період з 28 жовтня 2005 року по 1 лютого 2013 року ОСОБА_1 сплачував аліменти не в повному обсязі, а тому станом на 1 лютого 2013 року утворилася заборгованість по сплаті аліментів на суму 19 524 грн. 29 коп. Іншої матеріальної допомоги на утримання доньки не надавав, на попередження державного виконавця відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про необхідність погашення заборгованості по сплаті аліментів та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини не реагував, на виклики державного виконавця до відділу державної виконавчої служби з'являвся, однак заборгованості за аліментами та поточні аліменти не сплачував, ніяких відомостей у відділі Державної виконавчої служби Верхньодніпровського району про місце роботи і доходи не надавав і тим самим навмисно, злісно ухиляється від сплати встановленого рішенням суду коштів на утримання дитини.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину пояснив суду, що сплачував аліменти по можливості. Стабільного заробітку не мав, а тому не міг сплачувати аліменти. Буде намагатися сплачувати аліменти в подальшому в повному обсязі. Зараз працює, але не офіційно. Ніякого майна у власності не має. Має на утриманні хвору матір та малолітнього сина.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що обвинувачений не сплачує аліменти протягом 8 років. Сплатив борг по аліментам ще в 2009 році після вироку суду та ще 1000 грн. в 2012 році. Жодної матеріальної допомоги добровільне не надає. Обвинувачений постійно висловлює погрози на її адресу. Узв'язку з цим вона неодноразово зверталася до виконавчої служби з метою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Вважає примирення з обвинуваченим неможливим, від підтримання обвинувачення не відмовляється.
Відповідно до ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд, за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти).
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно ст. 12 Кримінального кодексу України належить до злочинів невеликої тяжкості, дані про його особу, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п 69, 71), має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно (а.к.п. 64), раніше неодноразово судимого.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України, оскільки більш мя'кий вид покарання, на думку суду, не відповідає особі обвинуваченого.
В той же час, з урахуванням обставин справи, суд доходить до висновку про те, що його перевиховання, виправлення та попередженя вчинення ним нових злочинів можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи;
- періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчій інспекції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя О.Ю.Шевченко