ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
25.12.06 Справа № 12/699ад.
Суддя господарського суду Луганської області Палей О.С. справі за позовом
Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції
до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ
про звернення стягнення на активи на суму 47775 грн. 90 коп.
Представники сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача -не прибув.
У судовому засіданні оголошено перерву з 15.12.2006р. по 25.12.2006р.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про звернення стягнення податкового боргу 47775 грн. 90 коп. Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно -механічний завод» ДП «Луганськвугілля»за рахунок активів юридичної особи ДП «Луганськвугілля».
Уточненням позовної заяви № 34845/10 від 22.11.2006. позивач змінив предмет позову і просить стягнути з ДП «Луганськвугілля» податковий борг перед бюджетом в сумі 47775 грн. 90 коп. з податку Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно -механічний завод» ДП «Луганськвугілля».
Відповідач 23.11.2006. надано відзив без номера і дати, яким він заперечує проти позову, оскільки заборгованість в сумі 47775 грн. 90 коп. утворилась протягом 1999 -2003 року, тобто в період існування ДВАТ «Ремонтно -механічний завод» ДП ДХК «Луганськвугілля», який реорганізований в структурний підрозділ ДП «Луганськвугілля»без права юридичної особи на підставі наказу міністерства Палива та енергетики від 13.02.2003. № 82. На момент реорганізації податкові зобов'язання з прибуткового податку на виплачену працівникам заробітну плату в сумі 47775 грн. 90 коп. не були узгоджені, що підтверджується податковими вимогами № 1/202 від 15.12.2003. і № 2/17 від 20.01.2004., в яких дана сума відсутня. Відповідач зазначає, що акт звірення не може бути доказом по справі.
В доповненні № 03/01-422 від 15.12.2006. до відзиву відповідач також вказує, що борг в сумі 47775 грн. 90 коп. повинен бути списаний як безнадійний з пропуском строку позовної давності згідно п.п. 18.2.1. п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі -Закон 2181).
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
Відокремлений підрозділ «Перевальський ремонтно -механічний завод» Державного підприємства «Луганськвугілля»є структурним підрозділом без права юридичної особи Державного підприємства «Луганськвугілля» (відповідача у справі), і взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ з 16.09.2003.
Алчевською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно -механічний завод» ДП «Луганськвугілля» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.03.2006р., про що складено акт № 967/231-26411479 від 21.06.2006.
Згідно даного акту сума несплаченого податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян та з податку з доходів фізичних осіб, які склалися станом на 01.04.2006р. становила 58000 грн. Згідно довідки 3 03/01-56 від 13.09.2006., підписаної директором і головним бухгалтером Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно -механічний завод» ДП «Луганськвугілля» станом на 01.09.2006. сума заборгованості з прибуткового податку з громадян на заробітну плату, виплачену в натуральній формі протягом 1999 -2003 років становить 47775 грн. 90 коп.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування» податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком. Згідно статті 17 цього Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 № 13-92 (надалі -Декрет 13-92), що діяв на момент виникнення заборгованості до 01.01.2004. визначено, що платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
Статтею 9 Декрету 13-92 встановлено, що нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.
Згідно статті 10 Декрету 13-92 підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Наявність заборгованості із прибуткового податку підтверджена матеріалами справи і не спростована відповідачем.
Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного Кодексу податкові органи є органами стягнення до бюджету податків , зборів та інших надходжень.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені вище, оскільки норми Закону 2181, який є спеціальним Законом з питань оподаткування, та регламентує, поряд з іншим, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з обов'язкових платежів, стосовно погашення боргу з прибуткового податку з громадян позасудового порядку стягнення не передбачає. Визначені Законом 2181 процедури надіслання податкових вимог (ст. 6), права виникнення податкової застави (ст. 8), адміністративного арешту активів (ст. 9), тощо не розповсюджується на заборгованість, яка є предметом розгляду, оскільки вона не підпадає під визначення «податкове зобов'язання», «податковий борг» в порозумінні Закону 2181.
Доводи відповідача стосовно застосування строків позовної давності відхиляються з огляду на положення ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, згідно якої до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Також не можуть бути застосовані і положення п.п.15.1.2 п.15.1 ст.15 Закону 2181, яким встановлено, що строк стягнення податкового боргу 1095 днів застосовується у разі визначення податкового зобов'язання податковим органом, а відповідач по справі самостійно нараховував прибутковий податок з громадян (податку з доходів фізичних осіб), але не перераховував його до бюджету.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджуються позовні вимоги позивача.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 25.12.2006. і постановив задовольнити позов повністю.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.12.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 51, 158 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м.Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно -механічний завод», м. Перевальськ, вул. Дзержинського, 25, код ЄДРПОУ 26411479 до місцевого бюджету Перевальської міської ради, заборгованість з прибуткового податку з громадян в сумі 47775 грн. 90 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 28.12.2006р.
Суддя О.С. Палей