Справа: № 825/1703/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
27 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів: секретаря:Федорової Г.Г., Ганечко О.М., Троян Н.М., Каленюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 17.12.2012 року № 0005462320 та від 05.03.2013 року № 0001322200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» є юридичною особою, зареєстрованою 31.10.1995 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.
Відповідно до Ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації серії АЕ № 183881 від 11.03.2013 року, ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» здійснює діяльність з технічного обслуговування і експлуатації телемереж (телекомунікаційних мереж) на території м. Чернігова.
Відповідно до Ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії HP № 1173-п від 11.03.2013 року, ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» є провайдером програмної послуги на території м. Чернігова. ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» внесено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.
Основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» є діяльність зв'язку.
У період з 23.11.2012 року по 29.11.2012 року, службовою особою відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Монблан Нетворк» та податку на прибуток за відповідний період з вищевказаним контрагентом, в ході проведення якої було встановлено порушення позивачем вимог: Перевіркою встановлено порушення:
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, ст. 185, ст. 188, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 26 715,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 26 715,00 грн.;
- пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» занижено податок на прибуток у загальній сумі 26 724,00 у т.ч. за 2-3 квартал 2011 року у сумі 9 009,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 26 724,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 2528/22/22822808 від 30.11.2012 року на підставі якого ДПІ в м. Чернігові ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012 року:
- № 0005472320, яким ТОВ «Кабельний телевізійний центр» було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33 394, 00 грн., з якої: 26 715,00 грн. - за основним платежем та 6 679,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0005462320, яким ТОВ «Кабельний телевізійний центр» було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 26 724, 00 грн., з якої: 26 724,00 грн. - за основним платежем.
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.
За результатами оскарження розгляду скарги позивача, ДПС у Чернігівській області було винесено рішення № 436/10/10-215 від 26.02.2013 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 17.12.2012 року № 0005472320 в частині застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість всього в розмірі 6 678,00 грн., а скарга товариства в цій частині задоволена; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові ДПС від 17.12.2012 року № 0005472320 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 26 716,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 0005462320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, всього в розмірі 26 724,00 грн. (податок), а скарга товариства в цій частині залишена без задоволення.
За результатами розгляду повторної скарги позивача ДПС України було винесено рішення № 4887/6/10-2115 від 01.04.2013 року, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 17.12.2012 року № 0005472320 та № 0005462320 з урахуванням рішення ДПС у Чернігівській області № 436/10/10-215 від 26.02.2013 року - були залишені без змін.
За результатами адміністративного оскарження ДПІ в м. Чернігові ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001322200 від 05.03.2013 року, яким ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 26 716,00 грн. (за основним платежем - 26 715,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.)
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та використання отриманих товарів/послуг у власній господарській діяльності .
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно частин 2, 3 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2010 року між ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» та ТОВ «Монблан Нетворк» було укладено договір поставки № 100723/2, відповідно до якого, ТОВ «Монблан Нетворк» зобов'язується здійснити поставку товару (телекомунікаційне обладнання, номенклатура, кількість, вартість якого на момент укладення договору зазначені в додатках до цього договору), а ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» зобов'язується прийняти та оплатити його.
Відповідно до п. 7 договору поставки, поставка товару здійснюється на умовах EXW м. Київ вул. Колекторна, 3. Перехід права власності на товар і перехід усіх ризиків пошкодження та втрати товару відбувається з моменту відвантаження товару та підписання представниками ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» та ТОВ «Монблан Нетворк» акту приймання-передачі товару та передачі ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» усіх товаросупроводжувальних документів.
Згідно додаткової угоди № 1 до договору поставки № 100723/2 від 23.07.2010 року поставка товару здійснювалась в 3 (три) етапи.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 22.09.2010 року до договору поставки № 100723/2 від 23.07.2010 pоку, ціна маршрутизатора ING2000M (master) з ПДВ становить 1 079,04 грн., а ціна маршрутизатора ING2000S (slave) з ПДВ становить 542,52 грн.
Поставка третьої партії товару на загальну суму 160 350,00 грн., а саме 16 маршрутизаторів ING2000M (master) та 257 маршрутизатор ING2000S (slave) була здійснена 04.01.2011 року та 27.01.2011 року, що підтверджується видатковими накладними від 04.01.2011 року № 3251, від 27.01.2011 року № 3296 та № 3297.
На отримання товару від ТОВ «Монблан Нетворк» за договором поставки № 100723/2 від 23.07.2010 року директору ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» Горбунову О.Г. було видано довіреність № 7 від 27.01.2011 року та довіреність № 238 від 27.12.2010 року. Транспортування маршрутизаторів до позивача підтверджується подорожніми листами автомобіля «Mercedes Vito» д.н.з. НОМЕР_1 від 27.01.2011 року та від 04.01.2011 року.
На виконання умов договору ТОВ «Монблан Нетворк» виписано податкові накладні № 1 від 04.01.2011 року та № 45 від 26.01.2011 року. Оплата товару проводилась в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Монблан Нетворк», що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 26.01.2011 року.
Колегія суддів зазначає, що всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та повністю відображають реальність проведеної господарської операції між ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» та ТОВ «Монблан Нетворк».
Також, в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі виконаних робіт за лютий-квітень 2011 року про надання доступу споживачам телекомунікаційних послуг до мережі передачі даних (HCNA), з яких вбачається, що при підключенні споживача використовується маршрутизатор в якості належного обладнання. Крім цього, про використання маршрутизаторів ING2000M (master) та S (slave) також свідчить акт списання по рахунку 805 «Витрати будівельних матеріалів» від 30.06.2012 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на оплату поставленого ТОВ «Монблан Нетворк» товару (телекомунікаційне обладнання), правомірно були включені позивачем до складу витрат підприємства, а тому тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Зазначені обставини відповідачем не доведені.
З акту перевірки позивача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» вимог податкового законодавства став акт ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 08.06.2011 року №913/23-104/32564326 «Про результати перевірки ТОВ «Монблан Нетворк» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», яким встановлено що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Промспец консалтинг» поставника телекомунікаційного обладнання ТОВ «Монблан Нетворк» здійснюється поза межами правового поля.
Вищевказане, на думку апелянта, свідчить про те, що угоди по ланцюгу ТОВ «Монблан Нетворк» - ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» не спричиняють реального настання правових наслідків.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однак, матеріали справи не містять, а апелянтом не було надано доказів зв'язку діяльності ТОВ «Промспец консалтинг» з діяльністю позивача. По своїй суті акт ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 08.06.2011 року №913/23-104/32564326 «Про результати перевірки ТОВ «Монблан Нетворк» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» та викладені в ньому обставини взаємовідносин контрагента позивача з ТОВ «Промспец консалтинг» стосуються виключно відносин цих осіб та не мають правового значення при вирішенні даної справи.
Крім цього, матеріалів справи не містять доказів того, що зміст укладених між ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» та ТОВ «Монблан Нетворк» договір поставки суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Також, колегія суддів вважає, що позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства при укладенні та виконанні господарських договорів іншими суб'єктами господарської діяльності, стороною яких не є певна юридична особа (третій ланцюг взаємовідносин).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова О.М. Ганечко Н.М. Троян
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Ганечко О.М.
Троян Н.М.