ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
25.12.06 Справа № 15/468.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благодатна Нива», смт. Біле Лутугинського району Луганської області
до Підприємства Алчевської виправної колонії № 13, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 41 503 грн. 76 коп.
За участю представників сторін:
від позивача -Іванова Л.В. - директор згідно наказу № 26 від 30.04.04.;
від відповідача - представник Шелупец Н.В. - гол. бух., довіреність № б/н від 29.09.06.
До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків у сумі 41503 грн. 76 коп.
Поясненням від 08.12.2006р. позивач зазначив, що предметом позову є стягнення боргу за зобов'язаннями з поставки продукції у період з жовтня 2003р. по листопад 2004р., які підтверджуються накладними.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у розмірі 24 444 грн. 08 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 30.10.2006р. №25/3823 позовні вимоги визнав частково у сумі 11 689 грн. 52 коп. Проти решти вимог відповідач заперечує, посилаючись на те, що сума боргу має зменшитися на розмір орендної плати за передані відповідачем в оренду позивачу транспортні засоби.
Ухвалою від 08.12.2006р. строк вирішення спору було продовжено, відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін на 2 місяці -до 09.02.2007р.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.
Між сторонами, впродовж 2003-2004 років існували триваючи господарські відносини, за якими позивач поставляв відповідачу сільськогосподарську продукцію, що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними.
Позивач заявляє, що заявлена до стягнення сума боргу, принаймні, у сумі 24 444 грн. 08 коп. утворилася внаслідок несплати відповідачем за продукцію поставлену згідно наступних накладних:
- від 17.10.2003р. №522; від 18.10.2003р. №525; від 20.10.2003р. №531, від 22.10.2003р. №545, від 24.10.2003р. №552, від 25.10.2003р. №555, від 29.10.2003р. №571, від 03.11.2003р. №592, № 1047, від 03.11.2004р. №1111.
Позивач пред'являв відповідачу вимогу про сплату за одержаний згідно зазначених накладних товар.
Між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт звірення від 30.11.2006 р., згідно якого за даними позивача заборгованість відповідача склала 24 444 грн. 08 коп. За даними відповідача заборгованість визначена у сумі 13 359 грн. 85 коп. При цьому відповідач не заперечує проти наявності в нього грошового зобов'язання за одержану від позивача продукцію у сумі 24 444 грн. 08 коп., а зменшує розмір боргу з 24 444 грн. 08 коп. до 13 359 грн. 85 коп., бо вважає, що в оплату одержаної від позивача продукції на різницю зазначених сум має зарахуватися зобов'язання позивача зі сплати орендної плати за передане відповідачем позивачу в оренду майно за період 2005р. та 5 місяців 2006р. Доказів проведення заліку зустрічних однорідних вимог за вказаний період зобов'язань з оплати продукції та зобов'язань з оплати орендної плати відповідачем не надано.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в сумі 24 444 грн. 08 коп., виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксовано у накладних, з урахуванням вимог про сплату за одержаний товар та наявності за даними відповідача грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи не встановлення у договорі строку виконання зобов'язання по оплаті прийнятого товару застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем. Також наявність зобов'язання з оплати підтверджується частковим визнанням відповідачем позову та наявності за даними бухгалтерського обліку зобов'язань, з необхідністю, за думкою відповідача, заліку їх частини.
На даний час існує борг відповідача у сумі 24 444 грн. 08 коп.
Доводи відповідача, щодо відхилення вимог на суму 11 084 грн. 23 коп. (24444,08 -13 359,85) через необхідність зарахування вказаних вимог вимогами відповідача по оплаті позивачем орендної плати за передане відповідачем позивачу в оренду майно за період 2005р. та 5 місяців 2006р., судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів проведення заліку зустрічних зазначених вимог.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, фактично визнавши одержання від позивача продукції та виникнення зобов'язання щодо її оплати у сумі 24 444 грн. 08 коп., не надав суду належних доказів такої оплати або здійснення заліку зустрічних вимог з позивачем.
Так, позовна вимога про стягнення боргу у сумі 24 444 грн. 08 коп. підлягає задоволенню. У задоволенні решти вимог слід відмовити за недоведеністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 244 грн. 44 коп. державного мита, а також 69 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ч. 5 ст. 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства Алчевської виправної колонії № 13, м. Алчевськ Луганської області, вул. Матросова, б. 23, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 08680329, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благодатна Нива», смт. Біле Лутугинського району Луганської області, вул. Леніна, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30791346: борг у сумі 24 444 грн. 08 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 244 грн. 44 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. 50 коп. Наказ видати.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 29.12.2006р.
Суддя
Є.Ю.Пономаренко
Помічник судді
І.О. Хайдарова