Справа № 308/9872/13-ц
13.06.2013 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ДАБК у Закарпатській області про зобов'язання вчинення дій, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ДАБК у Закарпатській області про зобов'язання вчинення дій, а саме: зобов'язати ОСОБА_5 знизити поверховість об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перебудови, демонтажу третього поверху та зниженням загальної висоти будинку до 12 метрів, згідно до ДБН 306-92 Планування і забудови міських і сільських населених пунктів; заборонити ОСОБА_5 особисто та через інших осіб проводити будівельні роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_5 припинити проведення будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення ( визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається з обставин, наведених в позовній заяві, позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, вони є мешканцями будинків, у кварталі малоповерхової забудови, а відповідач розпочала будівництво багатоповерхового будинку, порушуючи містобудівні норми по забудові житлових кварталів; на неодноразові звернення позивачів щодо припинення незаконних дій відповідач не реагує, позивачі звертались до Інспекції ДАБК у Закарпатській області та Ужгородську міську раду відповіді не отримали. Проте позовна заява не містить посилань на дані (не вказані, не зазначені), які підтверджують зазначені обставини, і як наслідок заявлені позовні вимоги. Так, з доданих до матеріалів позовної заяви документів, неможливо встановити, де саме відбулося будівництво, до матеріалів справи не додають даних про те, чи є вони мешканці (власники) прилеглої території де ведеться будівництво, не вказані дані, які підтверджують перешкоди відповідачем у користуванні земельними ділянками позивачів; не вказані дані звернення позивачами до відповідача; в позовній заяві на наведено даних того, що саме відповідач здійснює будівництво. Крім того, в обґрунтування свої позовних вимог, позивачі посилаються на вимоги ДБН 360 - 92 Планування і забудови міських і сільських населених пунктів, разом з тим, не наведено жодних обґрунтувань та доказів того, що будівництво порушує права чи інтереси інших осіб, які норми порушуються.
Крім того, в позовній заяві не вказано повного найменування третьої особи по справі.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до п. 3.7 ст. 4 зазначеного закону розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайного характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Також слід зазначити, що кожна позовна вимога має бути оплачена судовим збором окремо.
Згідно п.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м.Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищенаведені норми закону, позивачами судовий збір належним чином не сплачено.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 119, ст. 121 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ДАБК у Закарпатській області про зобов'язання вчинення дій - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 27 червня 2013 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош