Справа №104/1852/13-ц
Провадження №2/104/553/13
09 вересня 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Соколовського І.С.,
при секретарі - Пояркової О.О.,
за участю позивачки - ОСОБА_3.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.08.2011 року. За час перебування у шлюбі мають малолітню дитину - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між ними припинені з лютого 201 року, у зв'язку з тим, що у них виявилися різні погляди на питання сім'ї та шлюбу, між ними відсутні повага та взаєморозуміння, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, сім'я існує формально. Продовження спільного життя вважає неможливим. Просить шлюб розірвати. Спору про поділ майна та місця проживання дитини між ними немає.
До судового засідання позивачка з'явилася, просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_3».
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши сторін, розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступними підставами.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст.112 СК України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Судовим розглядом встановлено, що 20.08.2011 року Зуйською селищною радою Білогірського району АР Крим був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №26 (а.с.5). Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки було змінено на «ОСОБА_3».
За час знаходження у шлюбі сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Спору про поділ майна та місця проживання дитини між ними немає. Сімейні відносини між сторонами припинені тривалий час, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, вживати заходів до примирення подружжя у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як зазначив законодавець, що мета шлюбу - сумісне співжиття не тільки в сенсі фізичному, але і в моральному - «поєднання подій всього життя, божої та людської правди спілкування». Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком пожиттєво. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, взявши до уваги обставини життя подружжя наведені в позовній заяві, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя.
Ураховуючи клопотання позивачки про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища «ОСОБА_3», суд вважає можливим його задовольнити, оскільки відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу у подальшому іменуватися цим прізвищем або поновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», та у відповідності до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 114,70 грн., оскільки це підтверджується документами, які є у матеріалах справи (а.с.1).
Відповідно до ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, з урахуванням причин та обставин розпаду сім'ї, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3. про розірвання шлюбу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.21,24,110-113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 20.08.2011 року Зуйською селищною радою Білогірського району АР Крим, актовий запис № 26.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище «ОСОБА_3».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: (підпис) З оригіналом згідно.
Суддя: Секретар:
Рішення не набрало законної сили.
Суддя: Секретар