ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
11.12.06 Справа № 13/532н-ад.
За позовом закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод», м. Луганськ
до Державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ
про визнання незаконними дії відповідача та визнання недійсною постанови
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Секретар судового засідання Бабаян А.В.
Від позивача
Апанасенко Н.В., юрисконсульт дов. № 16 від 05.10.2006 р.
Від відповідача
Батир Н.О., ст. держ. виконавець дов. № 20 від 15.12.2005 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлено вимоги про:
- визнання незаконними дії відповідача з ненадання позивачеві строку для добровільного виконання виконавчих написів приватного нотаріуса № № 489, 490 від 02.08.2006 про звернення стягнення на майно боржника в сумі 1192940,34 та в сумі 1192952,34 грн. на користь АКБ «Укрсоцбанк»та винесення постанови про стягнення виконавчого збору;
- визнання постанов відповідача від 31.08.2006 про стягнення виконавчого збору в розмірі 119294 грн. 03 коп., та 119 295 грн. 23 коп. недійсними.
Позивач позов підтримав.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 23.08.2006 р. відповідачем на підставі виконавчих написів № 490 виданого 02.08.2006 р. та виконавчого напису № 489 виданого 02.08.2006 р. приватним нотаріусом Сенаторовой Н.В. за заявою стягувача АКБ “Укрсоцбанк» були відкрити виконавчі провадження № ВП 2304181 про накладення арешту на продукцію власного виробництва -патрони, кулі та гільзі в асортименті та матеріали: стрічка сталева ст. 18 ЮА, стрічка біметалева ОСТ 3-6649-91, що належить позивачу, та ВП № 2304193 про накладення арешту на обладнання - універсальний круглошліфувальний верстат STUDER S 21 lean CNC 2002 року випуску, електроерозійний прошив очний верстат AGIE MONDO STAR 20/вісь С/64 Ф/FUTURA V 2002 року випуску, що належить позивачу. П. 2 зазначених постанов позивачу було запропоновано їх добровільно виконати в строк до 30.08.2006 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.12.2006 р. № 13808 зазначає, що вказані постанови були направлені позивачу простою кореспонденцію за вихідним номером № 6845. Будь яких доказів на підтвердження цього відповідачем не надано.
31.08.2006 р. відповідачем приймаються постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у провадженні ВП № 2304193 в сумі 119294 грн. 03 коп., у проваджені ВП № 2304181 в сумі 119295 грн. 23 коп. В зазначених постановах зазначено, що позивачем добровільно не сплачено.
01.09.2006 р. позивач одержує лист відповідача від 30.08.2006 р. в якому він повідомляє позивача про те, що 04.09.2006 р. о 9 год. 00 хв. буде здійснено опис майна.
04.09.2006 р. листом № 591 позивач звертається до відповідача з клопотанням про надання строку для добровільного виконання оскільки про наявність виконавчих проваджень йому стало відомо лише 04.09.2006 р.
04.09.2006 р. як зазначає про це відповідач у відзиві ним був здійснений вихід за адресою м. Луганськ, вул. Поштова 1, та встановлено, що боржником добровільно виконавчі написи не виконано.
15-18 вересня 2006 року позивач добровільно перерахував стягувачу -АКБ “Укрсоцбанк» кошти в повному обсязі, в зв'язку з чим, АКБ “Укрсоцбанк» направив відповідачу заяву про закриття виконавчого провадження, в зв'язку з повною сплатою боргу.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з адміністративним позовом в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача з ненадання позивачеві строку для добровільного виконання виконавчих написів приватного нотаріуса № № 489, 490 від 02.08.2006 про звернення стягнення на майно боржника в сумі 1192940,34 та в сумі 1192952,34 грн. на користь АКБ «Укрсоцбанк»та винесення постанови про стягнення виконавчого збору; та визнати постанови відповідача від 31.08.2006 про стягнення виконавчого збору в розмірі 119294 грн. 03 коп., та 119 295 грн. 23 коп. недійсними. Обґрунтовуючи свої вимоги недодержанням відповідачем положень ст. 30, 43, 46 Закону України “Про виконавче провадження», тим, що він добровільно виконав свої зобов'язання.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що він належним чином повідомив позивача про відкриття виконавчих проваджень, порушень при виконавчому провадженні допущено ним не було.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно п. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З наданих позивачем постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 2304181 та № 2304193 не вбачається, що позивачу було запропоновано добровільно виконати грошове зобов'язання, чи передати майно в натурі, оскільки в зазначених постановах йде мова лише про накладення арешту на майно позивача.
Позивачем не надано суду будь яких доказів направлення зазначених постанов про відкриття виконавчих проваджень позивачу. Посилання відповідача на відправлення зазначених постанов за вихідним номером № 6845 без надання суду відповідної книги реєстрації вихідної кореспонденції не може служити належним доказом.
Згідно ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.
Відповідно до ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження» у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.
У даному випадку відповідач не пересвідчившись у одержанні позивачем постанов про відкриття виконавчого провадження, добровільному виконанні рішень прийняв постанови про стягнення виконавчого збору. Як зазначає відповідач у відзиві лише 04.09.2006 р. ним було встановлено невиконання добровільно позивачем виконавчих написів.
Згідно ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
З врахуванням зазначених встановлених судом обставин, дії відповідача щодо ненадання позивачу строку для добровільного виконання виконавчих написів, є незаконними, а постанови про стягнення виконавчого збору від 31.08.2006 р. недійсними.
Відповідно до ст.. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. підлягає відшкодуванню позивачу з державного бюджету України.
Керуючись п. 2 ст. 70, 162-165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Луганська з ненадання ЗАТ “Патронний завод» строку для добровільного виконання виконавчих написів приватного нотаріуса № № 489, 490 від 02.08.2006 про звернення стягнення на майно боржника в сумі 1192940,34 та в сумі 1192952,34 грн. на користь АКБ «Укрсоцбанк»та винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
3. Визнати постанови Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Луганська від 31.08.2006 про стягнення виконавчого збору в розмірі 119294 грн. 03 коп. ВП № 2304193, та 119 295 грн. 23 коп. ВП № 2304181 недійсними.
4. Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Луганський патронний завод» м. Луганськ, вул. Поштова,1, судовий збір 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.12.2006 р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Б.В. Яресько