Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
05 вересня 2013 року справа №805/8525/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Чумака С.Ю., Яковенка М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мар'їнської районної громадської організації "Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів", ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 р. у справі № 805/8525/13-а за позовом Мар'їнської районної громадської організації "Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів", ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання незаконними дій при здійсненні виконавчого провадження, викладеними у листі від 05.03.2012 року №586-22,-
В червні 2013 року позивачі звернулись до суду з вимогами до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання незаконними дій при здійсненні виконавчого провадження, викладеними у листі від 05.03.2012 року №586-22.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, Мар'їнської районної громадської організації "Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів" - відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачі подали апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати зазначене рішення суду та розглянути справу по суті.
За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснений в письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2, Мар'їнської районної громадської організації "Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів" до Кіровського районного суду м. Макіївки про визнання незаконними дій при здійсненні виконавчого провадження, яке, в свою чергу, було розпочато на підставі виконавчого листа № 2-4121, виданого 28.04.2011 року Апеляційним судом Донецької області.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Абзацами 2, 3 ч. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" передбачено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України „Про виконавче провадження ", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 04.11.2010 р. № 2677 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частиною 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
У зв'язку із цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку проводяться виконавчі дії в ході виконавчого провадження, яке, в свою чергу, було розпочато на підставі виконавчого листа № 2-4121, виданого 28.04.2011 року Апеляційним судом Донецької області.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач фактично оскаржує дії державного виконавця при виконанні ним рішення суду у цивільній справі.
Як передбачено ч. 1 ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, Цивільним процесуальним кодексом України встановлений порядок, згідно з яким скарги на дії чи бездіяльність ДВС при виконанні постановлених відповідно до цього кодексу рішень розглядається судом, яким був виданий виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з додержанням норм процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Мар'їнської районної громадської організації "Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів", ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 р. у справі № 805/8525/13-а - залишити без задоволення, ухвалу суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.
Судді Чумак С.Ю.
Яковенко М.М.