Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
03 вересня 2013 року справа №805/8476/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Борисовій А.А., за участі представника позивачаКубрякової О.О., представника відповідача Дмитроняк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 р. у справі № 805/8476/13-а за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 09.04.2013 року №05-05.1-10-14/3915,-
В червні 2013 року Державного підприємства "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року в частині пункту 41, яким позивача зобов'язано стягнути з особи винної у пропуску термінів позовної давності, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України внаслідок не використання у повному об'ємі своїх прав, передбачених умовами договору від 01.04.2010 року № Д/НХ-10448/НЮ, укладеного з ТОВ "Омега-Сервіс" та пункту 1 статті 550 Цивільного кодексу України щодо нарахування штрафу за невиконання зобов'язань щодо повного постачання товару, та внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи в межах терміну позовної давності по стягненню штрафу, підприємством недоотримано коштів на суму 3718,81 гривень, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємства.
Постановою суду 1 інстанції позов задоволений. Скасовано пункт 41 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Донецька залізниця" судові витрати з судового збору у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 95 копійок.
Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення скарги заперечував, представник відповідача скаргу підтримав і наполягав на її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
Державне підприємство "Донецька залізниця" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01074957, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 310157 (а.с. 119).
Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Відповідно до статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України.
Згідно з пунктом 1 цього Положення державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування (пункт 3 Положення).
В період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року відповідно до пункту 2.7 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України в Донецькій області на 4-й квартал 2012 року ревізорами Державної фінансової інспекції в Донецькій області проведено планову ревізію фінансового-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року.
За наслідком проведення ревізії складений акт № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року, який позивач підписав із запереченнями (а.с. 70-73).
09 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області на підставі висновків акту ревізії прийнято вимогу № 05-05.1-10-14/3915 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності (а.с. 74-77), яка оскаржується позивачем в частині пункту 41, яким від підприємства позивача вимагається стягнути 3718,81 гривень з особи винної у пропуску термінів позовної давності, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України внаслідок не використання у повному об'ємі своїх прав, передбачених умовами договору від 01.04.2010 року № Д/НХ-10448/НЮ, укладеного з ТОВ "Омега-Сервіс" та пункту 1 статті 550 Цивільного кодексу України щодо нарахування штрафу за невиконання зобов'язань щодо повного постачання товару, та внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи в межах терміну позовної давності по стягненню штрафу підприємством недоотримано коштів на вищезазначену суму, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємства.
При цьому, відповідачем не вказано, з якої саме особи належить стягнути 3718,81 гривень та не враховано факту припинення поставки бензину по договірних зобов'язаннях за ініціативою сторін через відсутність у позивача потреби у бензині та тарі, як пояснив його представник.
Згідно викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 41 стало встановлення ревізією порушення дотримання порядку вчинення договору поставки бензину марки А-80 між позивачем та ТОВ "Омега-Сервіс" від 01.04.2010 року № Д/НХ-10448/НЮ та не виконаного в повному об'ємі з боку постачальника за умов відмови позивача як покупця від поставки бензину в повному об'ємі.
Спірним питанням даної справи є правомірність визначення відповідачем порушень вимог чинного законодавства, виявлених в ході проведеної ревізії стосовно обставин стягнення штрафних санкцій з постачальника бензину за умови відмови від подальшого постачання бензину з боку державного підприємства "Донецька залізниця" на підставі додаткової угоди до вищевказаного договору поставки.
Відповідно до приписів частини першой статті 1 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Статтею 3 ЦК України передбачено загальні засади цивільного законодавства. Зокрема, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
01 квітня 2010 року між державним підприємством "Донецька залізниця" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Сервіс" (постачальник) було укладено договір № Д/НХ-10448/НЮ поставки бензину марки А-90 в асортименті та кількості згідно специфікації (а.с. 78-83), згідно умов якого, товар повинен бути поставлений постачальником протягом одного календарного дня від дня надання заявки покупцем. Загальна сума договору складає 2189838,30 гривень. Згідно пункту 9.3 договору постачальник за даним договором несе відповідальність у разі невиконання договірних зобов'язань, передбачених договором в частині поставки товару у вигляді сплати покупцю штрафу в розмірі 10% від вартості недопоставленого товару. За порушення термінів поставки продукції постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від суми недопоставленої в строк продукції. Термін дії договору - з моменту підписання і до 31 грудня 2010 року (пункт 15.1 договору).
При цьому, пунктом 12.2 договору передбачено, що умови цього договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід'ємною частиною.
Специфікацією № 1, яка є невід'ємним додатком до договору від 01 квітня 2010 року № Д/НХ-10448/НЮ також передбачено, що товар має бути поставлений постачальником протягом одного календарного дня від дня надання заявки покупцем, а загальна сума договору складає 2189838,30 гривень, графік постачання: 1,2 квартал 2010 року (а.с. 84).
Відповідно до вимог частин 2-4 статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Додатковою угодою № 1 до договору № Д/НХ-10448/НЮ від 01 квітня 2010 року покупець і постачальник дійшли згоди змінити умови договору в частині зменшення суми договору на 37188,14 гривень, сума договору складає 2152650,16 гривень (а.с. 85-86).
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Сторони у добровільному порядку погодили пункт договору стосовно зміни його умов.
Частинами 1-2 статті 212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Таким чином, поставку бензину згідно правочину № Д/НХ-10448/НЮ від 01 квітня 2010 року було зменшено, а договір, фактично достроково припинено за згодою сторін, що виключає можливість стягнення будь-яких штрафних санкцій за недопоставлену продукцію, як вказано в акті ревізії та оскаржуваній вимозі.
Відповідно до приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Посилання відповідача у акті ревізії та оскаржуваній вимозі на пункт 1 статті 550 ЦК України є недоречним, оскільки передбачає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Параграф 2 "Неустойка" Глави 49 ЦК України взагалі не визначає обов'язку сторони договору на стягнення неустойки, це виключно є правом сторони договору.
Крім того, в акті ревізії не зазначено, які саме негативні наслідки - збитки для залізниці мали місце у зв'язку з недопоставкою бензину, а вказано, що порушень щодо своєчасності та повноти виконання умов вказаного договору з боку постачальника та своєчасності розрахунків за поставлену продукцію з боку покупця ревізією не встановлено (а.с. 71). Натомість, залізниця фактично отримала економію коштів на суму непотрібного їй бензину в розмірі 37188, 14 гривень.
Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо скасування вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року в частині пункту 41.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.
Таким чином судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 р. у справі № 805/8476/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.
Судді Ястребова Л.В.
Чумак С.Ю.