Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
14 серпня 2013 р. № 2а- 820/4376/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., суддів: Зоркіної Ю.В., Сліденко А.В.
при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача Міністра Оборони України - Міненков О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністра Оборони України, Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання дій незаконними, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 4 розпорядчої частини наказу Міністра оборони України від 16.05.2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а також визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.05.2013 року № 360.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу на посаді командира військової частини А 1361 з 02 вересня 2009 року. Пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 16.05.2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на нього було накладено дисциплінарне стягнення - пониження в посаді, а згодом - пунктом 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.05.2013 року № 360 його було звільнено з займаної ним посади та призначено на нижчу посаду. При цьому, позивач вказав, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності виданий не лише за відсутності достатніх на те підстав, а й за відсутності будь-яких ознак вчинення ним дисциплінарного проступку; актом службового розслідування не виявлено жодних порушень вимог нормативно-правових актів з боку позивача і такі в мотивувальній частині оскаржуваного наказу не згадуються; проведеним службовим розслідуванням та іншими, проведеними у подальшому, перевірками будь-яких порушень вимог законодавства при проведенні децентралізованих закупівель у військовій частині А 1361 виявлено не було, як не було встановлено і порушень позивачем вимог Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 червня 2007 року № 363, та вимог Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24 грудня 2010 року № 690.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача, Міністра оборони України, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено уповноваженою на те посадовою особою Збройних Сил України за наявності підстав для його накладення, визначених в Акті службового розслідування.
Представник відповідача Начальника Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 з 02 вересня 2009 року проходив військову службу у військовій частині А 1361 (дійсне найменування якої - 218 об'єднаний центр забезпечення Тилу Збройних Сил України) на посаді командира військової частини А 1361 (начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України), на яку був призначений наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2009 року № 520, та має військове звання - полковник, що підтверджується копією Посвідчення офіцера. На військовій службі перебуває з 1988 року, має численні заохочення.
Наказом Міністра оборони України від 16.05.2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог пунктів 1.11, 1.7, 1.18 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 року № 363 (зі змінами), пунктів 1.4, 1.13, 1.19, 1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 року № 690 (зі змінами), на позивача, у відповідності до пункту «д» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, було накладено дисциплінарне стягнення - пониження в посаді, що підтверджується копією наказу.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.05.2013 року № 360 (по особовому складу) позивача було звільнено з займаної ним посади начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України та призначено на нижчу посаду заступника начальника тилу Харківського університету Повітряних Сил, з ШПК «полковник» на ШПК «підполковник», у порядку реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного наказом Міністра оборони України від 16.05.2013 року № 320, що підтверджується копією витягу з наказу.
З дослідженого в судовому засіданні Наказу Міністерства оборони України від 16.05.2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» судом встановлено, що підставою для видання вказаного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали результати службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Міністра оборони України від 11 квітня 2013 року № 250 «Про призначення службового розслідування». Копію Акту службового розслідування від 17.04.2013 р. долучено до матеріалів справи.
Предметом службового розслідування було встановлення фактів щодо не отримання майна за договорами 2012 р. (централізовані та децентралізовані) за номенклатурою речової служби військовими частинами: А2788 (м. Київ), А2756 (м. Одеса), А2760 (м. Сімферополь, АР Крим), А1361 (м. Харків), А0988 (м. Хмельницький) на загальну суму 1,515 млн. гривень та номенклатурою продовольчої служби військовими частинами: А2756 (м. Одеса), А2678 (с. Мервичі, Жовківський район, Львівська обл.) на загальну суму 465,0 тис. грн.
Під час перевірки Військової частини А 1361 (м. Харків) перевіряючими порушень не встановлено. В акті зазначено, що у відповідності до договорів на постачання речового та продовольчого майна, укладених між військовою частиною А 1361 і постачальниками у 2012 році, все речове та продовольче майно поставлене та отримане; договори на децентралізоване постачання речового та продовольчого майна, по яким у 2012 році не надійшло дане майно, у військовій частині А 1361 відсутні, оскільки випадків неотримання по децентралізованих закупівлях речового та продовольчого майна у 2012 році не виявлено; за результатами роботи у військовій частині А 1361 фактів неотримання матеріальних засобів у відповідності до специфікацій договорів на постачання майна за номенклатурою речової та продовольчої служб, нанесення збитків державі у зв'язку з невиконанням умов щодо постачання зазначених в специфікаціях до цих договорів матеріальних засобів, не виявлено.
Крім іншого, судом встановлено, що за висновками перевірок, які були проведені у військовій частині А 1361 у подальшому також на предмет виявлення фактів не отримання військовою частиною А 1361 майна за договорами 2012 року за номенклатурою речової та продовольчої служб, таких фактів встановлено не було, що підтверджується копіями Аудиторського звіту «про результати внутрішнього аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 1361 за період з 01.01.2012 р. по 22.04.2013 р.» № 234/1/31/50 від 26.04.2013 року, Довідки «про результати внутрішнього аудиту відповідності по речовій службі військової частини А 1361 за період з 01.06.2012 р. по 01.01.2013 р.» від 30.01.2013 року, Аудиторського звіту «про результати внутрішнього аудиту відповідності окремих питань по речовій службі військової частини А 1361 за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2013» № 234/1/31/81 від 05.07.2013 року, які долучені до матеріалів справи.
Комісією, яка проводила службове розслідування ,не було встановлено фактів, які б свідчили про порушення позивачем норм чинного законодавства чи виконання ним обов'язків неналежним чином. У пункті 6 пропозицій комісії рекомендації про притягнення позивача до відповідальності відсутні.
У пункті 4 розпорядчої частини наказу Міністра оборони України від 16.05.2013 р. № 320 зазначено, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено за порушення вимог пунктів 1.11, 1.7, 1.18 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 року № 363 (зі змінами), пунктів 1.4, 1.13, 1.19, 1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 р. № 690 (зі змінами).
Однак, у мотивувальній частині зазначеного наказу відсутні посилання на порушення позивачем наведених норм та відсутній опис будь-яких фактів, які б давали підстави для таких висновків.
Таким чином, ні висновок службового розслідування, ні зазначений наказ не містять мотивів та підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Під час розгляду справи у суді будь-яких доказів на підтвердження правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідачами не надано.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень, зазначених у пункті 4 оскаржуваного наказу, і як наслідок - причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та діями військовослужбовця.
Крім того, суд окремо зазначає наступне.
Згідно зі ст. 84 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до п.п. 4.1 Наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України» від 15.03.2004р. № 82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування пункту 4 наказу Міністра оборони України від 16 травня 2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» з огляду на його невідповідність результатам службового розслідування та фактичним обставинам справи.
Стосовно оскаржуваного позивачем наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 травня 2013 року № 360 в частині звільнення з займаної посади начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України і призначення на нижчу посаду заступника начальника тилу Харківського університету Повітряних Сил (з штатно-посадової категорії «полковник» на штатно-посадову категорію «підполковник»), суд зазначає наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, пункт 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 травня 2013 року № 360 стосовно звільнення з займаної посади начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України і призначення на нижчу посаду заступника начальника тилу Харківського університету Повітряних Сил (з штатно-посадової категорії «полковник» на штатно-посадову категорію «підполковник») було видано відповідачем на реалізацію пункту 4 наказу Міністра оборони України від 16 травня 2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Враховуючи встановлену в судовому засіданні протиправність пункту 4 наказу Міністра оборони України від 16 травня 2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», суд дійшов висновку про необхідність скасування пункту 1 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 травня 2013 року № 360 стосовно звільнення з займаної посади начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України і призначення на нижчу посаду заступника начальника тилу Харківського університету Повітряних Сил (з штатно-посадової категорії «полковник» на штатно-посадову категорію «підполковник»).
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як встановлено під час розгляду справи по суті, позивач був звільнений з посади без наявних підстав та з порушенням вимог, визначених „Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України", затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004р. № 82 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2004р. за № 385/8984) та Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність застосування приписів ч. 2 ст. 11 КАС України та зобов'язання Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України поновити ОСОБА_4 на посаді начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Таким чином, постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України підлягає негайному виконанню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999р. № 548-ХІV, Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. № 551-ХІV, Наказом Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України» від 15.03.2004р. № 82, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162, ст. 163, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Міністра Оборони України, Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання дій незаконними - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати пункт 4 (четвертий) розпорядчої частини наказу Міністра оборони України від 16.05.2013 року № 320 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Скасувати пункт 1 (перший) наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.05.2013 року № 360.
Поновити ОСОБА_4 на посаді начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника 218 об'єднаного центру забезпечення Тилу Збройних Сил України підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 19.08.2013 року.
Головуючий суддя Кухар М.Д.
Судді
Зоркіна Ю.В.
Сліденко А.В.