10.1
Іменем України
29 серпня 2013 року Справа № 812/5959/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,
за участю представників сторін
від позивача: не прибув,
від відповідача: Мова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 105169,53 грн., -
04 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 105169,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач був зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 27.05.2005р. В порушення вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим станом на 01.06.2013 у нього утворилась заборгованість перед УПФУ по сплаті внесків за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 в сумі 105169,53 грн., з них 81664,80 грн. - недоїмка по сплаті єдиного внеску, 7 873,20 грн. - фінансова санкція, 15631,53 грн. - пеня.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-191у від 04.06.2013 з повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач вимогу отримав 06.06.2013, не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу, до цього часу в добровільному порядку суму заборгованості до ПФУ не перерахував.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання де зазначив, що просить розгляд справи провести у відсутність представника та заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, також додатково повідомив, що вимога №Ю-191у від 04.06.2013 року до підрозділу державної виконавчої служби не направлялась.
Відповідач у судовому засідання позовні вимоги визнав частково, у зв'язку зі сплатою частини боргу в добровільному порядку в розмірі 27500, 00 грн.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 № 2464 ( далі -ЗУ №2464) , який набрав чинності 01 січня 2011 року.
Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач - комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» зареєстрований платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску. (а.с.9).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
П.1 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.(ч.3 ст. 25 Закону №2464-VI)
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.(ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).
Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сумм (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI)
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.(ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI)
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.(п.3, п. 4 ч. 15 ст. 25 Закону №2464-VI)
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.(ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VI).
Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни в повному обсязі не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 в сумі 105169,53 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та карткою особового рахунку страхувальника, (арк. справи 5, 10).
Відповідно до вимог ст.. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем було винесено рішення №1063 від 07 травня 2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.(а.с.33). Зазначене рішення було отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується його особистими підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, (зворотній бік арк. справи 33). Відповідно до матеріалів справи в установленому законом порядку та в установлений десятиденний строк відповідач суму штрафних санкцій та пені в повному обсязі не сплатив, рішення не оскаржив.
У зв'язку з тим, що сума єдиного внеску не була сплачена, згідно ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області була винесена та направлена на адресу відповідача вимога про сплату боргу від 04.06.2013 року №Ю-191 у на суму 650785,85 грн., з яких недоїмки із внесків 497351,61 грн., фінансові санкції 70603,69 грн., пені 82830,55 грн. Відповідно до зазначеного у вимозі про сплату боргу №Ю-191у від 04.06.2013 сума, яка підлягає стягненню в примусовому поряду станом на 20 червня 2013 року за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 складає 105169,53 грн., в тому числі - 81664,80 грн. - недоїмка, 7873,20 грн. - штрафні санкції, 15631,53 грн. - пеня.(а.с.7).
Відповідач отримав вимогу 06.06.2013 року, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи на повідомленні поштового відправлення(а.с.8). Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму недоїмки в повному обсязі не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №102 від 19 червня 2013 року, №101 від 18 червня 2013 року, №96 від 17 червня 2013 року, №98 від 17 червня 2013 року, №142 від 17 липня 2013 року, №136 від 16 липня 2013 року, №131 від 15 липня 2013 року відповідно до яких призначення платежу - ЄСВ нарахований за травень 2013 року.(а.с.39-45).
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-УІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 ЗУ № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.
Враховуючи, що відповідач в установлений законом термін за час судового розгляду справи добровільно не сплатив суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, залишок складає 77669,53 грн., позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 в розмірі 105169,53 грн. визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 105169,53 грн., - задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» (код ЄДРПОУ 33503196, місцезнаходження: вул..Єгорова, 26, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області ( 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 37197101001213 у відділенні Державного казначейства, МФО 804013) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 у розмірі 77669,53 грн. (сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 53 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 03 вересня 2013 року.
Суддя Є.О. Кисельова