ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
18.12.06 Справа № 16/590пд.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбассюрсервіс", м. Луганськ
до Ассоціації "Лойєр-Консалтинг-Груп", м. Луганськ
про визнання угоди дійсною та визнання права власності,
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Тірська О.В., довіреність від 01.11.06 № 11;
від відповідача - представник не прибув,
Відповідно до правил ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 10.11.06 по 04.12.06.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання угоди -договору купівлі-продажу № 2 нежитлової будівлі, укладеної 21.09.06. між Ассоціацією "Лойєр-Консалтинг-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбассюрсервіс", дійсною та визнання права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення № 3 -прибудову будівлі господарського блоку, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60/3 за Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбассюрсервіс".
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданим до суду 04.12.06., визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.
Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2, на підставі якого продавець (відповідач) зобов'язався продати покупцю (позивачу) нежитлове приміщення -прибудову господарського блоку до адміністрації, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60/3, а покупець прийняти та оплатити придбану нерухомість у розмірі 32000грн. на умовах: 5000грн. протягом 10 банківських днів з дня підписання цього договору; 27000грн. -після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Обов'язок по нотаріальному посвідченню угоди та оформленню права власності вказаним договором покладено на продавця (відповідача) -пункт 1.5 договору.
Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2 обумовлено, що право власності на предмет продажу належить продавцю (відповідачу) на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»від 23.06.06. по справі 04/32 за позовом Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»до громадянина Сєдих Віталія Ігоревича (про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно). На виконання вказаного рішення третейського суду видано виконавчий лист Камянобрідським районним судом м. Луганська (а.с.70-71).
Позивачем переказано відповідачу 5000грн. (а.с.8) відповідно до умов п 3.1 вказаного договору купівлі-продажу і сторони за договором підписали акт від 25.09.06. прийому-передачі майна від відповідача (продавця) позивачу (покупцю).
Позивач 22.09.06. звернувся до відповідача листом №32 з вимогою про виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу щодо звернення до нотаріуса для нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2 та вчинення дій по оформленню права власності у повноважних органах (а.с.10).
Відповідач в особі голови ради директорів Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»Сєдих Віталія Ігоревича відповів на лист позивача від 22.09.06. №32 листом від 05.10.06. №102, в якому вказав, що йому ніколи займатися виконанням взятих на себе договором купівлі-продажу обов'язків по зверненню до нотаріуса та оформленню у повноважних органах права власності на нерухомість. Крім цього, голова ради директорів Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»Сєдих Віталій Ігоревич також доповів позивачу про зайнятість юриста підприємства-відповідача.
Позивач звернувся з даним позовом до суду з підстав ст.ст.220,328 ЦК України і просить суд визнати укладений з відповідачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2 дійсним, оскільки сторони за договором домовились щодо усіх суттєвих умов правочину. А також, позивач просить суд визнати право власності за ним на придбане нерухоме майно.
Відповідач відзивом від 09.11.06. (а.с.26) визнає позов у повному обсязі, вважає вимоги обґрунтованими і вказує про неможливість здійснити заходи по нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.
Розглянувши матеріали справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору у сукупності відповідно до правил ст.43 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Відповідно до ст.220 ЦК України при домовленні сторонами про усі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, і частковому або повному виконанні договору та у разі, коли одна сторона ухилилася від його нотаріального посвідчення, такий договір може бути визнаний судом дійсним.
Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази сторін і, дослідивши наданий сторонами договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2, встановив, що така суттєва умова для укладення договору купівлі-продажу як право продажу товару відповідно до правил ст.658 ЦК України не підтверджена належним чином: докази права продажу нерухомості у відповідача (продавця) на момент укладення угоди купівлі-продажу були відсутні і є відсутніми на час розгляду даної справи. Тобто, продавець (відповідач) не підтвердив належним чином право власності на продаваємий об'єкт. У разі якщо предметом продажу є нерухоме майно (нежитлове приміщення), то право власності продавця (відповідача) на нерухомість повинно бути оформлене та зареєстровано у встановленому законом порядку.
Також, суттєвою умовою в договорі купівлі-продажу нежитлового приміщення є зазначення технічної характеристики об'єкту, який продається, у відповідності до технічної експлікації будівлі, виконаної повноважним органом. Крім того, сторонами не надано жодного доказу в підтвердження права користування (або власності) земельною ділянкою, на якій нерухомість розташована.
Суд врахував також той факт, що відповідачем в підтвердження права власності на предмет продажу -в підтвердження права продажу - надано рішення третейського суду при Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»за позовом до громадянина Сєдих Віталія Ігоревича, який також є головою ради директорів Асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»і Асоціація «Лойєр-Консалтинг-Груп»є покупцем нерухомості. З яких підстав громадянин Сєдих В.І. став власником нерухомості, яка продана за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2, сторонами не доведено.
Слід вказати, суд критично оцінює поведінку відповідача за справою при невиконанні ним взятих на себе обов'язків по вчиненню заходів щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.06. №2 та оформленню права власності, оскільки така причина як зайнятість (відсутність вільного часу) керівника та юриста підприємства не може бути законною підставою для обмеження права інших осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність домовленості сторін за справою і за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2 з усіх істотних умов купівлі-продажу нерухомості, про неналежність доказів щодо поважності підстав, які зумовили відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. За таких обставин, у позові про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.09.06. №2 дійсним і визнання права власності за позивачем на придбане за вказаним договором майно -слід відмовити.
Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, с.ст.220.655,658 ЦК України, керуючись ст..ст.49,75,82,84,85 ГПК України, суд
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписане 25.12.06.
Суддя Р.М. Шеліхіна