33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"24" березня 2009 р. Справа № 3/45
За позовом Рівненської центральної районної лікарні
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МТВ»
про стягнення неправомірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 7331 грн. 50 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Клиско Р.В. (довіреність №4 від 08.01.2009 року)
від відповідача : представник Удовиченко С.В. (довіреність №1-юр від 17.03.2009 року)
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Рівненська центральна районна лікарня звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТВ»з позовною заявою про стягнення неправомірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 7331 грн. 50 коп. Позовні вимоги мотивує наступним: В березні 2006 року між Рівненської центральною районною лікарнею та ТОВ «МТВ» укладений договір купівлі-продажу №66 від 13.03.2006 року. За даним договором ТОВ «МТВ»зобов'язувалось передати у власність Рівненської центральної районної лікарні автомобіль УАЗ 3962.
В ході ревізії фінансово-господарської діяльності закладу, що проводилась Контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області з 01.10.2008 року по 23.10.2008 року, було встановлено, що в порушення підпункту 5.1.7 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97 операції щодо придбання виробів медичного призначення звільняються від сплати податку на додану вартість. На виконання даної норми Закону Кабінетом Міністрів України видано Постанову «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість»від 17.12.2003 року №1949. Згідно даного переліку у випадку придбання автомобілів спеціального призначення, що призначені для медичного використання, та документального підтвердження їх спеціального призначення покупець звільняється від сплати податку на додану вартість. Згідно накладної №178-1 від 31.03.2006 року та технічного паспорта автомобіля УАЗ-3962 є санітарним, що відносить його до категорії виробів медичного призначення, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Так вартість автомобіля УАЗ-3962 згідно накладної без врахування податку на додану вартість становила 36657 гривень 50 копійок. Вартість автомобіля УАЗ-3962 з врахуванням податку на додану вартість згідно даної ж накладної становила 43989 гривень 00 копійок. Дані дії є неправомірними, так відповідно до пункту 87 інструкції Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 року №3 «Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість», у разі звільнення товарів від податку на додану вартість у розрахункових (платіжних) документах робиться помітка «Без ПДВ». Тому в документах (незалежно від того хто їх виписує) по зазначеній продукції повинно бути вказано -«Без ПДВ». Відповідальність за правильність обчислення і сплати податку на додатку вартість несе підприємство, посадові особи якого склали і підписали первинні документи з неправильним відображенням податку на добавлену вартість, що в свою чергу призвело до неправильної сплати цього податку до бюджету (лист Державної податкової адміністрації від 19.12.96 року №16-1101/10-1597, пункт 2.14. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 №88). Накладну щодо купівлі-продажу автомобіля УАЗ -3962 складали працівники ТОВ «МТВ»
Оскільки відповідно до підпункту 5.1.7. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість»Рівненська центральна районна лікарня звільняється від сплати даного податку, а ТОВ «МТВ»відповідно до п.1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»в даному випадку не є його платником, додавання до вартості автомобіля ставки податку на додану вартість є неправомірним. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні та у відзив на позовну заяву позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що умови договору виконані сторонами належним чином, а відтак, в силу ст.599 ЦК України, договір припинив свою дію повним виконанням зобов'язань.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
При винесенні рішення суд
13 березня 2006 року між Рівненською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТВ»укладено договір № 66, відповідно до умов якого продавець зобов'язався відпустити товар, а покупець прийняти даний товар, а саме санітарний автомобіль УАЗ-3962 та провести за нього розрахунок.
Статтею 180 Господарського кодексу України, а саме п.п.2, 3, передбачено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору
Відповідно до пункту 2.2. договору сума оплати становила сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень.
Згідно пункту 2.5. договору Покупець взяв на себе обов'язок розрахуватись за отриманий товар у строк не більше 20 календарних днів.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання зазначеного вище договору Відповідачем було передано, а Позивачем отримано та оплачено товар в порядку і на умовах визначених сторонами, що не заперечується позивачем.
Статтею 691 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти передбачені п. 2.2. Договору, а відповідачем передано позивачеві предмет Договору №66 від 13.03.2006 року.
Пунктом 4.3. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання продавцем і покупцем умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч.1 ст.203 ГК України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, оскільки Договір №66 від 13.03.2006 року припинив свою дію повним виконанням сторонами зобов'язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченого податку на додану вартість в сумі 7331 грн. 50 коп. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "27" березня 2009 року