донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.03.2009 р. справа №17/152
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Величко Н.Л.
суддів
Алєєвої І.В. , М'ясищева А.М.
за участю представників сторін:
від позивача, третьої особи:
не з'явились
від відповідача:
прокурор
Бузівська Н.М. - за дов. № 09-18/1309 від 28.12.2007р.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь
на рішення господарського суду
Донецької області
від
09.02.2009 року
по справі
№17/152 (Татенко В.М.)
за позовом
Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до відповідача
третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь
Державна екологічна інспекція Азовського моря, м. Маріуполь
про
стягнення 164 081,13 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №206
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
07.10.2008р. Маріупольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 164081,13 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 206 у період -01.01 -31.12. 2007 р.
Ухвалою від 27.10.08р. господарський суд за власної ініціативи залучив до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державну екологічною інспекцією Азовського моря, м. Маріуполь.
Рішенням господарського суду Донецької області в від 09.02.2009р. у справі № 17/152 (суддя Татенко В.М.) позов Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, задоволено частково та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь місцевого бюджету міста Маріуполя суму 112839,74 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 206; на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 1128,39 грн.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає п.1 ст.129 Конституції України, оскільки протирічить нормам матеріального права, а саме ст.7 "Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря", затвердженого наказом Мінприроди № 527 от 06.12.06р., а також процесуального права, а саме ст.ст.4,4-2,4-3,22,43 ГПК України.
Вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення по справі не врахував обставину, яка має суттєве значення для справи, а саме відсутність у позивача юридичної компетенції для проведення перевірки джерела забруднення атмосфери № 206 - холодильника вапна №2 вапняно-обжигового цеху ВАТ "МК "Азовсталь".
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Прокурор, позивач, третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання своїх представників не направили.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників прокурора, позивача, третьої особи за матеріалами справи, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою, сторони повідомленні про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
4.Апеляційною інстанцією встановлено:
Старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря в період з 05.05.2008 року по 23.05.2008 року було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідача в галузі охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів.
Представниками лабораторії захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" у присутності уповноважених представників Державної екологічної інспекції Азовського моря, з метою контрольної перевірки стаціонарних джерел викидів було виконано відбір проб викидів стаціонарних джерел, про що складені відповідні акти відбору проб викидів стаціонарних джерел та протоколи вимірювань параметрів газопилового потоку (т.1,а.с.119-148, т.2, а.с.1-8).
В результаті проведеної Державною екологічною інспекцією Азовського моря перевірки встановлено не додержання вимог природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів про що складено акт № 75 від 05-23 травня 2008 року (т.1,а.с.104-116),яким зафіксовано, що в ході проведення відомчого аналітичного контролю протягом 2007 року виявлені перевищення встановлених нормативів викидів на шести джерелах викидів, які зафіксовано в первинній обліковій документації (ПОД-1) підприємства, зокрема, актом перевірки встановлено, що 21.02.2007 року лабораторією захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" при здійсненні планових лабораторно-інструментальних вимірювань потужності викидів забруднюючих речовин від джерела викиду № 206 ВАТ "МК "Азовсталь" був зафіксований наднормативний викид завислих речовин
За результатами перевірки відповідачу видано приписи від 26.05.2008 року якими відповідачу приписано, викиди від стаціонарного джерела № 206 привести в відповідність до дозволених обсягів викидів згідно наданого дозволу.
Як вбачається з Журналу обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристики відповідача (т.1,а.с.38-40), з 21.02.2007 року по 31.12.2007 року джерело викиду № 206 (холодильник вапна № 2) вапняно-обжигового цеху відповідача працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин (пилу).
Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків (а.с.12-17), які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду № 206 «холодильник вапна № 2» вапняно-обжигового цеху відповідача, який розраховано згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693, загальна сума збитків за наднормативні викиди забруднюючої речовини (завислі речовини) в атмосферне повітря за період 01.01. -31.12.2007р. становить 164081,13 грн.
Відповідач зробив контррозрахунок відшкодування збитку за понаднормативні викиди зважених речовин від Холодильника вапна № 2 вапняно-обжигового цеху, в якому розмір заподіяної шкоди становить 112839,74 грн. (т.2,а.с.16),.
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За поданням територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я органу місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту, можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території та затверджують на відповідній території відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря (у складі територіальних екологічних програм), здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
У відповідності до ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видасться територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Згідно Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1995 р. N 364, яке було чинним станом 17.01.2006р., тобто на момент одержання Відкритим акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь дозволу № 145332 (т.1,а.с.31-34), дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - це офіційний документ, який дає право здійснювати викиди певної кількості забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за одиницю часу протягом визначеного в дозволі терміну.
У відповідності до вимог ст. 33 Закону України “Про атмосферне повітря» особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно ст. 34 Закону України “Про атмосферне повітря», шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
За приписами Закону України “Про охорону навколишнього природного ередовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Таким нормативним актом, що регулює порядок та розмір відшкодування шкоди є Методика, відповідно до п. 5.5 якої для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовуються результати безпосередніх вимірів (інструментальні, інструментально-лабораторні, індикаторні - далі інструментальний метод) викидів в атмосферне повітря по джерелах викидів, які виконані у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформлені у встановленому порядку:
- аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України;
- спеціалізованими службами інших міністерств і відомств за дорученням інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України;
- відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах первинної облікової документації, в робочих журналах аналітичних служб.
Матеріалами справи доведено, що з 10.01.2007 року по 31.12.2007 року джерело викиду № 206 (холодильник вапна №2) вапняно-обжигового цеху відповідача працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин (пилу), цей факт не спростований та визнається відповідачем.
З контррозрахунку відповідача, вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 112839,74 грн. Цей розрахунок здійснений відповідачем у відповідності до вимог методики, іншими учасниками процесу не спростований, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 112839,74 грн., а в іншій частині у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції Азовського моря повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на стаціонарному джерелі викиду № 206 холодильнику вапна № 2 вапняно-обжигового цеху комбінату.
Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1524 від 02.11.20065 року, встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 527 від 06.12.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за № 39/13306, Державна екологічна інспекція Азовського моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 наведеного Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних і районних у містах (у разі їх створення) рад з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади щодо контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України та особами без громадянства, а також іноземними юридичними і фізичними особами, у тому числі, у процесі функціонування діючих підприємств, експлуатації споруд та інших об'єктів, водо-, пило-, газоочисного обладнання, апаратури та інших природоохоронних споруд, уключаючи контроль за наявністю та станом обладнання й апаратури для обліку використання природних ресурсів, систем контролю за викидами (скидами) забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище і додержанням установлених термінів їх атестації.
Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням вимог додержання правил, інструкцій, установлених Мінприроди, а також додержанням умов і вимог, установлених відповідно спеціально вповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а саме: дозволів на спеціальне водокористування; дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; лімітів використання природних ресурсів; норм техногенно-екологічної безпеки (підпункт 8 пункту 5 Положення).
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря Діяльність Інспекції поширюється на територію від державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський район Донецької області), територію завширшки сто метрів від урізу води Азовського моря, його заток та лиманів у межах Донецької, Запорізької, Херсонської областей та території Кримського півострова до мису Казантип (смт Щолкіне) включно, а також Арабатської стрілки; усі об'єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції.
Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вапняно-обжиговий цех, в якому розміщено і функціонує стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря № 206 «Холодильник вапна № 2, є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу -ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".
Згідно Протоколу розмежування функцій між Державною екологічною інспекцією Азовського моря та Ремкомприроди Криму, Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Державними екологічними інспекціями в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях від 15.03.2007 року, діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах Донецької області поширюється на підприємства, установи, організації, об'єкти всіх форм власності, розташованих в адміністративних межах м. Маріуполя на південь від умовної межі, що проходить по лінії: вул. Червоної Азовської флотилії -вул. Лазарева -пр. Будівельників -вул. Бахчіванджи -пр. Нахімова -вул. Апатова -вул. Торгова -пр. Шевченка -вул. Набережна -вул. Серго -пр. Перемоги (включаючи ДП «Маріупольський морський торговий порт», ТОВ «СРЗ», ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та інші) (п. 4.2. Протоколу).
Таким чином, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» є об'єктом контролю Державної екологічної інспекцієї Азовського моря, стаціонарне джерело викиду № 206 «холодильник вапна № 2» вапняно-обжигового цеху ВАТ "МК "Азовсталь" розташоване на території ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу відповідача та є об'єктом, що виник в процесі функціонування відповідача, тому на такий об'єкт поширюється діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря, а доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на зазначеному об'єкті, є помилковими.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. у справі № 17/152 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Постанова підписана 01.04.2009р.
Надруковано 7 примірників:
2 -сторонам по справі
1 - у справу
1 - господарському суду
1-апеляц.. господ. суду
1- прокурору
1- третій особі