33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" вересня 2013 р. Справа № 6/85/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Яцюку В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Федорчука О.В. - представника за довіреністю від 15.01.2013р.
від відповідача: Хоменчука С.А. - представника за довіреністю від 03.09.2012р., Янківер С.Ю. - директора
від третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Вінницького коледжу бізнесу - Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від 01.03.13 р. у справі № 6/85/2012/5003 (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Київ
до Вінницького коледжу бізнесу - Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Вінниця
про стягнення 696530,15 грн. за кредитним договором №07/06-22Кл від 26.12.2006р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.09.2013р. до 03.09.2013р., 17 год. 00 хв.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.03.2013р. у справі №6/85/2012/5003 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 696530,15 грн. за кредитним договором №07/06-22Кл від 26.12.2006р.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 619375,85 грн. заборгованості по відсотках, 34949,61грн. інфляційних втрат, 42204,69 грн. 3 % річних, 13930,60 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- стягнувши згідно рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010р. у справі №6/210-10 з відповідача достроково всю суму наданого кредиту, банк в односторонньому порядку розірвав укладений сторонами договір №07/06-22Кл від 26.12.2006р., а тому подальше нарахування відсотків за користування кредитом є безпідставним;
- суд на вимогу позивача безпідставно збільшив грошове зобов'язання відповідача, визначене рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2010р. у справі №6/210-10;
- відповідач листом від 09.09.2011р. просив позивача як заставоутримувача надати дозвіл на добровільне відчуження майна коледжу для погашення заборгованості, однак жодної відповіді позивачем не надано, що свідчить про прострочення з вини кредитора (ст.613 ЦК України).
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Універсальний" - банк) та Вінницьким коледжем бізнесу - товариством з обмеженою відповідальністю (позичальник) було укладено кредитний договір з відкриттям не відновлювальної кредитної лінії №07/06-22Кл (далі - кредитний договір), згідно п.1.1 якого банк здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування не відновлювальна кредитна лінія; ліміт кредитної лінії - 700000,00 грн.; валюта кредиту - гривня; термін кредитної лінії - 84 місяці; дата видачі кредиту - 26 грудня 2006 року; дата погашення кредиту - 25 грудня 2013; ціль використання коштів кредитної лінії - рефінансування проведення перед ВФ АБ "Брокбіснесбанк" проведення ремонтно-будівельних робіт та для розрахунків з контрагентами; плата за користування кредитом - 19 % річних (т.1, а.с.10-15).
Додатком №1 до договору сторони погодили графік погашення заборгованості по кредиту (т.1, а.с.16).
15.02.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно з якою сторони виклали текст договору у новій редакції (генеральний договір) (т.1, а.с.17-23).
Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. договору банк зобов'язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 138613,86 доларів США 86 центів, у порядку і на умовах, зазначених у договорі; умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах договору оформлюється додатковою угодою до договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною договору; ліміт договору розраховується в базовій валюті незалежно від валюти кредитних послуг, що надаватимуться; базовою валютою за договором є долар США Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах договору, для розрахунку ліміту договору; протягом строку дії договору, загальна сума ліміту договору може бути змінена за окремим погодженням сторін; загальна сума наданих кредитних послуг розраховується шляхом складання сум наданих кредитних послуг за всіма діючими індивідуальними угодами в кожній з валют договору, помножених на курс гривні Національного Банку України до такої валюти, та поділених на курс гривні Національного Банку України до базової валюти на день укладання індивідуальної угоди на надання кредитної послуги; загальна сума наданих кредитних послуг за всіма індивідуальними угодами не може перевищувати встановленого цим пунктом ліміту договору незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг; позичальник має право отримати кредитні послуги, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми ліміту договору. Для цього позичальник подає до банку письмову заяву, в якій зазначає бажану суму та вид кредитної послуги. Така заява позичальника, укладена та надана згідно умов договору є підставою для розглядання можливості надання банком кредитної послуги позичальнику; надання кредитних послуг здійснюється відповідно термінів, передбачених індивідуальними угодами; позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за договором не пізніше 01 грудня 2013 року, і виконати всі зобов'язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни, встановлені індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань позичальника за індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом договором, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов'язань, встановлений договором та/або згідно умов відповідної угоди сторін; за надання кредитних послуг позичальник сплачує банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається у відповідних індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною договором.
Згідно п.1.3.3 договору нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360", починаючи з дня списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок позичальника у відповідній валюті, вказаній у відповідній Індивідуальній угоді до договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 у році. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредитної послуги вважається одним днем.
Пунктом 1.3.5 договору сторони погодили, що проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.
Відповідно до п.3.4.2 договору позичальник зобов'язується у строк, визначений договором та окремими індивідуальними угодами, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості позичальника перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов поговору і індивідуальних угод.
15.02.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 01 (індивідуальна угода до договору з відкриттям кредитної лінії) до договору, пунктом 1 встановлено, що позичальнику на цей момент вже надано банком у користування кредитні кошти у ліміті за кредитною лінією плюс в сумі 700000грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у даній індивідуальній угоді. Сторони домовилися, що банк надає кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту, зазначеному в цьому пункті індивідуальної угоди, а позичальник має поновлюване право на отримання кредитних коштів (траншів), в межах вищевказаного ліміту та протягом строку, визначених цією індивідуальною угодою (т.1, а.с.25-27).
Відповідно до п.п.2.2. - 2.3. індивідуальної угоди банк встановлює ліміт кредитної лінії на строк, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах такого ліміту кредитної лінії, не пізніше 31 січня 2009 року, якщо інший термін повернення ліміту кредитної лінії не встановлюється згідно умов п.індивідуальної угоди або договору; погашення грошових зобов'язань позичальника за індивідуальною угодою повинно здійснюватися наступним чином:
- другого робочого дня кожного поточного місяця мають бути сплачені проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору та індивідуальної угоди;
- не пізніше дати, вказаної у п. 2.2. індивідуальної угоди позичальник зобов'язується погасити всю суму кредиту, наданого в межах вищевказаного ліміту кредитної лінії, та всі інші грошові зобов'язання перед банком за індивідуальної угоди;
- всі вищевказані грошові зобов'язання позичальника сплачується шляхом перерахування/переказу сум існуючих грошових зобов'язань позичальника на позичковий рахунок, вказаний у додатку №1 до індивідуальної угоди.
Пунктом 3.1 індивідуальної угоди передбачено, що банк здійснює видачу позичальнику кредитних коштів (транш) шляхом списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок позичальника, вказаний у індивідуальній угоді. Кредит може надаватися однією сумою або частинами.
Як встановлено п.5.1 індивідуальної угоди, за використання кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлених індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 19,0 % річних.
Згідно з п. п. 5.4 - 5.5 індивідуальної угоди нараховування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360". Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році; сплата процентів здійснюється щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування позичальником кредитними коштами. Якщо сума нарахованих процентів не є кратною " 5", то сума до сплати округляється до найближчої суми, кратної " 5" у більшу сторону, але в будь-якому випадку до суми не меншої ніж сума заборгованості по сплаті процентів, при цьому існуючий залишок коштів зараховується на погашення основної суми кредиту згідно умов договору та індивідуальної угоди.
Відповідно до п.6.1 додаткової угоди №01 від 15.02.2008р., у разі прострочення виконання зобов'язань позичальника за будь-якою з кредитних послуг, наданих банком за умовами цього договору та відповідної індивідуальної угоди , банк має також право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит за всіма кредитними послугами, наданими банком в межах дії цього договору, змінивши при цьому, терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року у справі № 6/210-10 задоволено частково позов ПАТ "Універсал Банк" до Вінницького коледжу бізнесу - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 682541,48 грн. заборгованості за кредитним договором №07/06/22-Кл від 26.12.2006 року, стягнуто 667490,81 грн. заборгованості по кредиту та 4617,08 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за січень 2009 року, всього - 672107,89 грн. (т.1, а.с.31-35).
Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010р. відповідачем не виконано та заборгованість не сплачена.
За вказаних обставин, ПАТ "Універсал Банк" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення із Вінницького коледжу бізнесу - Товариство з обмеженою відповідальністю 635362,90 грн., з яких 619375,85 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з 03.02.2009р. по 05.09.2012р. та 15987,05 грн. пені (т.1, а.с.3-6).
Мотивуючи позовні вимоги, ПАТ "Універсал Банк" вказує, що рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року стягнуто тіло кредиту у розмірі 667490,81 грн., тому з відповідача слід стягнути 619375,85 грн. відсотків за період користування кредитними коштами з 03.02.2009 року по 05.09.2012 року, а також 15987,05 грн. пені (т.1, а.с.3-6).
Ухвалою суду від 27.09.2012р. залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (т.1, а.с.119-120).
12.10.2012р. відповідач подав до суду заяву про застосування при розгляді справи наслідків спливу строку позовної давності (т.1, а.с.124).
Заявою від 29.10.2012р. позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 619375,85 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 43240,11 грн. пені (т.1, а.с.134-135).
15.01.2013р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 619375,85 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 34949,61грн. інфляційних за період з 14.12.2010р. по 15.01.2013р. та 42204,69 грн. 3% річних за той же період (т.2, а.с.34-35).
Таким чином, кінцевими позовними вимогами позивача є стягнення з відповідача 619375,85грн. боргу, 34949,61 грн. інфляційних та 42204,69 грн. 3% річних.
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 01.03.2013р. позов задоволено в повному обсязі (т.2, а.с.80-87).
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення відсотків в сумі 619375,85 грн., вважаючи що рішення в цій частині підлягає зміні, з огляду на таке.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1, 3 ст.202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст.202-205 ГК України, ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України.
Зокрема, за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 5.1. індивідуальної угоди передбачено, що за використання кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлених індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 19,0% річних.
Згідно з п.п.5.4 - 5.5 індивідуальної угоди нараховування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360". Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році; сплата процентів здійснюється щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування позичальником кредитними коштами. Якщо сума нарахованих процентів не є кратною "5", то сума до сплати округляється до найближчої суми, кратної "5" у більшу сторону, але в будь-якому випадку до суми не меншої ніж сума заборгованості по сплаті процентів, при цьому існуючий залишок коштів зараховується на погашення основної суми кредиту згідно умов договору та індивідуальної угоди.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).
З позовною заявою банк звернувся до суду 07.09.2012р.
Як свідчать матеріали справи, відповідач заявою від 12.10.20.12р. (т.1, а.с.124) просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Враховуючи умови договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування коштами (п.5.5 індивідуальної угоди від 15.02.2008р.), з розрахунку позивача (т.1, а.с.29-30) вбачається наступне:
- відсотки за користування кредитом за лютий 2009р. нараховані за період з 03.02.2009р. по 01.03.2009р. в сумі 12765,76 грн., тобто строк позовної давності сплинув 04.03.2012р.;
- за березень 2009р. нараховані за період з 02.03.2009р. по 01.04.2009р. в сумі 14656,99 грн., тобто строк позовної давності сплинув 08.04.2012р.;
- за квітень 2009р. нараховані за період з 02.04.2009р. по 01.05.2009р. в сумі 14184,18 грн., тобто строк позовної давності сплинув 07.05.2012р.;
- за травень 2009р. нараховані за період з 02.05.2009р. по 01.06.2009р. в сумі 14656,99 грн., тобто строк позовної давності сплинув 03.06.2012р.;
- за червень 2009р. нараховані за період з 02.06.2009р. по 01.07.2009р. в сумі 14184,18 грн., тобто строк позовної давності сплинув 03.07.2012р.;
- за липень 2009р. нараховані за період з 02.07.2009р. по 01.08.2009р. в сумі 14656,99 грн., тобто строк позовної давності сплинув 05.08.2012р.;
- за серпень 2009р. нараховані за період з 02.08.2009р. по 01.09.2009р. в сумі 14656,99 грн., тобто строк позовної давності сплинув 03.09.2012р.
Таким чином, ПАТ «Універсал Банк» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом 07.09.2012р. після спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з лютого по серпень 2009 року.
Як вбачається з розрахунку позивача, проценти за користування кредитними коштами із суми 667490,81 грн. позивачем нараховано у розмірі 25,5% річних, тоді як пунктом 5.1 індивідуальної угоди від 15.02.2008р. відсотки встановлені у розмірі 19% річних.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження зміни процентної ставки до 25,5% у порядку, визначеному розділом 5 додаткової угоди №01 від 15.02.2008р. до договору з відкриття кредитної лінії №07/06-22-Кл від 26.12.2006р.
На вимогу апеляційного суду такі докази також не надано.
Копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа відповідачу 17.07.2008р. (т.1, а.с.143), за відсутності копії цього листа, та з урахуванням заперечень відповідача про отримання від позивача повідомлено про збільшення відсоткової ставки до 25,5%, не є доказом того, що позивачем дотримано умови договору щодо повідомлення відповідача про встановлення нової процентної ставки.
Позивач нарахував відсотки у розмірі 25,5% річних за користування кредитними коштами в сумі 66749081 грн. за 211 днів в період з лютого по серпень 2009 року в сумі 99762,08 грн.
Проте, проценти за користування кредитними коштами в сумі 667490,81 грн. підлягають нарахуванню із ставки 19% річних та становлять за період з лютого по серпень 2009р. 74333,19грн., виходячи з наступного розрахунку: 667490,81 грн. х 19% : 360 днів = 352,29 грн. х 211 днів.
Таким чином, у стягненні 25428,89 грн. відсотків слід відмовити за безпідставністю нарахування, а у частині 74333,19 грн. - за спливом позовної давності.
За період з вересня 2009р. по 05.09.2012р. (1099 днів) позивачем нараховано відсотки у розмірі 25,5% річних за користування кредитними коштами в сумі 667490,81 грн. у розмірі 519613,81грн.
Проте, за вказаний період проценти підлягають нарахуванню із ставки 19% річних і їх розмір за період з вересня 2009р. по 05.09.2012р. складає 387166,71 грн. (667490,81 грн. х 19% = 352,29грн. х 1099 днів).
З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 387166,71 грн. заборгованості по відсотках, нарахованих за період з вересня 2009 року по 05 вересня 2012 року.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Аналогічне положення містить п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/249 від 15.03.2011 року з посиланням на Постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011 року щодо правомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням.
Як вказувалося вище, рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010р. у справі №6/210-10, яким стягнуто з відповідача 672107,89 грн. боргу, не виконано.
Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 34949,61 грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2010р. по 15.01.2013р. та 42204,69 грн. 3 % річних за той же період, нарахованих у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за кредитним договором №06/06-22-Кл від 26.12.2006р., стягнутої згідно рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010р. у справі №6/210-10 в сумі 672107,89грн. (667490,81 грн. - заборгованість по кредиту, 4617,08 грн. - заборгованість по відсотках).
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи апеляційної скарги щодо розірвання позивачем в односторонньому порядку кредитного договору є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 01.03.2013р. слід змінити в частині стягнення заборгованості по відсотках, а в решті - залишити без змін.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Вінницького коледжу бізнесу - Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Вінниця задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 01.03.2013р. у справі №6/85/2012/5003 змінити в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 619375,85 грн. та судових витрат.
Прийняти в цій частині нове рішення - про стягнення 387166,71 грн. заборгованості по відсотках та відмову у стягненні 232209,14 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"Стягнути з Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю (21000, м.Вінниця, вул.Чехова, 7, код ЄДРПОУ 24901908) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 387166грн. 71коп. заборгованості по відсотках, 34949 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 42204 грн. 69 коп. 3 % річних, всього - 464321 грн. 01 коп., 9286 грн. 42 коп. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити."
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю (21000, м.Вінниця, вул.Чехова, 7, код ЄДРПОУ 24901908) 2322 грн. 09 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №6/85/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19),
3 - відповідачу (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 7),
4 - третій особі (АДРЕСА_1),
5 - в наряд.