03.09.13р. Справа № 904/5183/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",
м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства виробничої фірми "Август", смт Кіровське Дніпропетровський район Дніпропетровська область
про стягнення 6 387 грн. 58 коп.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Шепель Я.А.
Представники:
Від позивача - Чесноков К.О., представник, дов. від 31.12.2012р.
Від відповідача - Гавриленко Ю.Ю., представник, дов.№2 від 16.01.2013р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства виробничої фірми "Август" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу 5300 грн., суму пені у розмірі 307 грн.10 коп., штраф у розмірі 371 грн., 20 % річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами у розмірі 409 грн. 48 коп. та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №728 від 01.01.2011р.
Відповідач позов не визнав, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки договір поставки №728 від 01.01.2011р. є неукладеним з тих підстав, що Позивачем не було надано Відповідачу копій документів, які перелічені в п. 1.2 договору. Так, їх ненадання дає можливість вважати про їх відсутність у Позивача. Крім того, пунктом 5.1 договору передбачена ціна на товар, яка визначена у прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення. Однак, прайс-лист Позивачем не надавався, а також як вбачається з матеріалів справи, останній взагалі не надав його до суду разом з договором. Отже, у зв'язку з порушенням порядку укладення Договору, Відповідач вважає договір неукладеним. Таким чином, оскільки договір є неукладеним, тому застосування суми пені, штрафу та 20% річних від суми боргу за користування коштами є необґрунтованим. До того ж, відповідно до п. 3.4 договору підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Однак, згідно з видатковою накладною №8777/7789 від 31.01.2013р. неможливо встановити якою саме особою був прийнятий товар, тому на думку Відповідача, відсутні факти прийняття товару за договором. Так, зазначена видаткова накладна є неналежним доказом поставки товару, оскільки не відповідає ані вимогам законодавства, ані умовам договору.
Позивач 21.08.2013р. подав пояснення по справі, щодо відзиву на позовну заяву Відповідача, в якому зазначив, що договір поставки №728 від 01.01.2011р. є укладеним, з тих підстав, що зазначений договір підписаний уповноваженими на це особами, та скріплений печатками підприємств. Додатковим підтвердженням того, що сторони визнають договір укладеним, являється виконання зобов'язання за договором останніми. Так, з 11.03.2011р. по 15.02.2013р. Позивач за накладними передав у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняв та частину товару сплатив. Крім того, представник Відповідача свідомо надає не правдиві свідчення по справі та умисно порушує умови договору.
Позивач 21.08.2013року подав уточнений розрахунок заборгованості з урахуванням пені, штрафу, 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами станом на 21.08.2013р. та подав уточнення позовних вимог, яким збільшив розмір позовних вимог. Так, просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 5 300 грн., суму пені у розмірі 388 грн. 13 коп., штраф у розмірі 371 грн., 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами у розмірі 572 грн. 11 коп. та судові витрати по справі.
Зазначені уточнення (заява) про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Під час судового засідання Відповідач подав додатковий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідачем було здійснено запит у банк та отримано реєстр платіжних документів за період з 01.03.13р. по 01.03.12р., в якому відображена інформація про сплату 1329 грн. 52 коп. за товар, згідно накладної №7789 від 31.01.13р. Отже, Відповідачем було частково сплачено суму боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної №8777/7789 від 31.01.13р., що підтверджується платіжним дорученням від 01.03.13р. №7781 та зазначеним реєстром. Також Відповідачем було перераховано на користь Позивача в рахунок погашення заборгованості за договором №728 від 01.01.11р. кошти у розмірі 1000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8181 від 20.08.13р. на суму 500 грн. та №8195 від 29.08.13р. на суму 500 грн.
Таким чином, Відповідач визнає позов в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 5300 грн. з урахуванням платежів, які були виконанні під час розгляду справи та підтверджуються вище вказаними платіжними дорученнями. Щодо частини боргу, який складається з пені, штрафу та 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами, то розрахунок пені та 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами є помилковим та безпідставно нарахованим, кількість днів пропущення строків оплати вказано невірно.
Крім того, Відповідач подав заяву про розстрочку заборгованості за договором №728 від 01.01.2011 року згідно з поданим графіком.
Сторони не заперечували проти закінчення розгляду справи в судовому засіданні 03.09.2013 року.
В судовому засіданні 03.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частині судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі-Постачальник) та Приватним підприємством виробнича фірма "Август" (далі-Покупець) 01.01.2011р. укладений договір поставки №728 (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця алкогольні напої (далі-Товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1 Договору).
Постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.).
Найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1 Договору).
Ціна на товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (ч. 5 Договору).
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом двох календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1 Договору).
Видатковою накладною №8777/7789 від 31.01.13р., яка наявна в матеріалах справи (а.с. 11), підтверджується, що Постачальник здійснив поставку товару на суму 6629 грн. 52 коп.
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару здійснив частково у розмірі 1329 грн. 52, що підтверджується платіжним дорученням №7781 від 01.03.2013р. (а.с.12), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 5300 грн.
Під час розгляду справи Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти в сумі 1000 грн., тобто здійснив часткове погашення основного боргу після пред'явлення позову до суду, що не заперечується Позивачем та підтверджується копіями платіжних документів, які наявні в матеріалах справи (а.с. 116, 123).
Відповідно до п.7.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 7 % від суми боргу.
Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 388 грн. 13 коп. за період прострочення у кількості 182 дня. При перевірці розрахунку судом встановлено, що пред'явлена Позивачем сума пені не перевищує суму пені, яка підлягає нарахуванню за період простроченні з 03.02.2013року по 03.08.2013року на суму боргу 5300,0грн. з урахуванням розміру подвійної ставки НБУ, що діяла в цей період.
Сума штрафу складає 371,0грн., обгрунтованість якого доводиться матеріалами справи.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Згідно з розрахунком Позивача сума 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами складає 572 грн. 11 коп.
Враховуючи те, що Відповідач під час судового розгляду добровільно сплатив частину суми основного боргу, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 1000 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Зважаючи на встановлені обставини, суд частково задовольняє позов з таких підстав.
Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Приписами ч. 2 ст. 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його неповну та несвоєчасну оплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу частково на суму 4300 грн., повністю задовольняє вимоги про стягнення пені на суму 388 грн. 13 коп., 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами - 572 грн. 11 коп. , штрафу -371 грн.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 1000 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Щодо заяви Відповідача про надання розстрочки заборгованості за договором №728 від 01.01.2011 року, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки Відповідачем не наведено обставин, які свідчать про ускладнення виконання рішення суду або неможливість його виконання та інші виняткові обставини відповідно до ст.121 ГПК України. Крім того, при наданні графіку погашення боргу Відповідачем не враховані штрафні та інші платежі, які нараховані Позивачем на суму боргу.
Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України, а також враховуючи п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства виробничої фірми "Август" (52030, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Комсомольська, буд.1-В, код ЄДРПОУ 13443213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Тернова, 1, код ЄДРПОУ 35871504) 4300 грн. основного боргу, 388 грн. 13 коп. пені, 572 грн. 11 коп. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами, штраф 371 грн. та 1720 грн. 50 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 1000 грн. основного боргу припинити провадження у справі.
В задоволенні заяви Приватного підприємства виробничої фірми "Август" про надання розстрочки заборгованості за договором №728 від 01.01.2011 року - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Б. Кеся
Повне рішення складено - 05.09.13р.