18 березня 2009 р.
№ 22/118 (19/52)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Рогач Л.І.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ДП "Адідас-Україна"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
Галицької районної адміністрації Львівської міської ради
до
ДП "Адідас-Україна"
про
зобов'язання вчинити дії,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Гаврилюк М.Д. (дов. від 13.09.06 № 1309-06а),
відповідача: не з'явились,
Ухвалою від 24.10.2008 господарського суду міста Києва провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою від 16.12.08 Київського апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу скасовано, справу направлено до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ДП "Адідас-Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм процесуального права, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась з позовом про зобов'язання Дочірнього підприємства "Адідас -Україна" за власні кошти демонтувати кондиціонери, розташовані в під'їзді та на дворовому фасаді будинку № 5 по вул. Чайковського, м. Львів.
24.10.2008 року відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі, оскільки позов у даній справі заявлено суб'єктом владних повноважень та на виконання своїх владних управлінських функцій.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом у цьому зв'язку правомірно враховано положення п. 4 ч. 1 статті 17 КАС України, згідно якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
При цьому статтею З КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт (особа) за нормами КАС України вважається суб'єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних правових відносинах, у яких виник спір, здійснює владні управлінські функції (владно керує поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти законодавчо підкоряються вимогам та приписам такого владного суб'єкта), у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно з п.6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
При цьому місцевим судом обгрунтовано враховано, що зазначені вище норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого, крім публічного права, свободи чи інтересу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням положень ст.ст. 2, 16 ЦК України, місцевим господарським судом правомірно відзначено, що цивільним законодавством регулюються приватні цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. В той же час, публічні відносини, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, податкові, бюджетні відносини цивільним законодавством не регулюються. При цьому, учасником цивільних відносин можуть бути держава, державні органи, органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти публічного права.
З огляду на вказане вище колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом у цьому зв'язку обгрунтовано взято до уваги, що підставою заявленого позову про зобов'язання ДП "Адідас-Україна" за власні кошти демонтувати кондиціонери, розташовані в під'їзді та на дворовому фасаді будинку, вказано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 15.11.2007 № 1032, яка по відношенню до ДП "Адідас-Україна" є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим правомірним вбачається висновок, що спір за даним позовом має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду -залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 16.12.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 22/118 скасувати.
Ухвалу від 24.10.08 господарського суду м. Києва залишити без змін.
Головуючий Коробенко Г.П.
Судді Костенко Т.Ф.
Рогач Л.І.