Постанова від 24.03.2009 по справі 13/152-08-4468

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р.

Справа № 13/152-08-4468

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Шестова С.О. (довіреність № 2015 від 01.12.2008 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»

на рішення господарського суду Одеської області від «10» лютого 2009 року

по справі № 13/152-08-4468

за позовом Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії

про зобов'язання виконати договір та стягнення 2 082,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2008 року Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба» (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії (далі по тексту -відповідач) про зобов'язання виконати договір та стягнення 2 082,40 грн.

Згідно уточнень позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 2 082,4 грн. та зобов'язати відповідача виконати договір № 415-І від 08.12.2006 року -надати позивачу погоджені землекористувачем або власником землі, санепідстанцією, Управлінням екобезпеки, Управлінням екології Чорного і Азовського морів, Управлінням архітектури та містобудівництва, Управлінням земельних ресурсів, Олександрівської селищної ради, Управлінням культурної спадщини, Управлінням державної землевпорядної експертизи, нормування і ліцензування робіт Держкомзему України «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування, експлуатації та обслуговування виробничих об'єктів на території Іллічівської міської ради, с. Олександрівка, вул. Судноремонтна,33» (у 3-х примірниках) та Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в с. Олександрівка по вул. Судноремонтна,33 в натурі (у 3-х примірниках).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції, але ж відповідачем його умови та покладені на нього зобов'язання не виконані, відповідні роботи у строк і на даний час не здані.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2009 року, яке підписано 16.02.2009 року по справі № 13/152-08-4468 (суддя Панченко О.Л.) в задоволенні позовних вимог ДП «МАРС» відмовлено. Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено факту неналежного виконання відповідачем умов договору. Крім того, судом не прийнято до уваги посилання позивача на надсилання листів з проханням узгодити проект до п'яти установ і організацій, а саме: Центральній регіональній інспекції екоресурсів, головному державному санітарному лікарю на водному транспорті України, Управлінню архітектури та містобудування Іллічівської міської ради, відділу земельних ресурсів Іллічівської міської ради, Управлінню об'єктів культурної спадщини, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення зазначених листів до цих установ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП «МАРС» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно не прийняв до уваги факт того, що вся необхідна інформація і документація для виконання договору була надана позивачем відповідачу, але ж останній, в свою чергу, ухилився від виконання договору, посилаючись при цьому на обставини, що взагалі не мали ніякого значення.

Крім того, за твердженням скаржника, строк виконання зобов'язань за договором вже був пропущений без поважних причин, оскільки лише 01.11.2007 року ДП «МАРС» отримало перший лист від відповідача про неможливість виконання договору, тобто прострочення виконання договору вже склало 92 доби, а у відповідності із п.3.3 договору строк здачі робіт -липень 2007 року.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не задав та його представники в судове засідання 24.03.2009 року не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення № 516771 від 10.03.2009 року та № 516770 від 12.03.2009 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2006 року між ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської РФ (Виконавець) та ДП «МАРС» (Замовник) укладено договір № 415-І на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов'язання по виконанню, а Замовник -по дорученню та оплаті робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування, експлуатації та обслуговування виробничих об'єктів на території Іллічівської міської ради в с. Олександрівка по вул. Судноремонтна,33 (а.с.9-10).

Даний Договір укладений з додатками (Технічне завдання, Перелік установ і організацій, з якими повинен бути узгоджений проект відведення земельної ділянки, Протокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію), що є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.11-13).

Згідно із пунктом 2.1 Договору, Виконавець зобов'язався виконати роботу відповідно до технічного завдання і передати одержані результати Замовнику в обумовлений термін; за вимогою Замовника надати інформацію щодо проведеної роботи; своїми силами усувати допущені з своєї вини недоліки; повідомити Замовника про неможливість через об'єктивні причини досягти передбаченого Договором результату та про недоцільність подальшого продовження роботи; погодити з відповідними установами та організаціями надання земельної ділянки.

Замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її вартість в повному обсязі в обумовлений Договором термін; забезпечити Виконавця необхідною достовірною й повною інформацією; надати Виконавцю до початку робіт всі вихідні дані й матеріали та забезпечити представлення необхідної поточної інформації (документації) протягом нормально необхідного для цього часу; забезпечити Виконавцю умови для обстеження земельної ділянки (пункт 2.2 Договору).

Розділом 3 Договору сторонами встановлено термін виконання робіт. Так, початком робіт рахувати дату надходження авансу та подання Замовником Виконавцю всіх необхідних вихідних даних та матеріалів. У разі ненадання Замовником всіх необхідних вихідних даних та матеріалів для проведення робіт по Договору чи ненадходження коштів на рахунок Виконавця в 10-ленний термін з дня підписання Договору, строк виконання робіт по Договору переноситься на період затримання вихідних даних (ненадходження коштів) чи встановлюється по згоді сторін. Строк здачі робіт по Договору в цілому за умови виконання сторонами зобов'язань -липень 2007 року (пункти 3.1 -3.3 Договору).

За виконану роботу згідно з цим Договором Замовник перераховує Виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну (Додаток до Договору) 8 193,60 грн. (в т.ч. 1 365,60 грн. -ПДВ). Оплата робіт виконується перерахування авансу у розмірі 50 % від загальної суми по договору, остаточний розрахунок після закінчення робіт (пункти 4.1 -4.2 Договору).

На виконання умов Договору № 415-І від 08.12.2006 року ДП «МАРС» 18.01.2007 року перерахувало на користь відповідача 4 096,8 грн. (а.с.14).

У зв'язку з тим, що у строк -липень 2007 року роботи по Договору № 415-І від 08.12.2006 року відповідачем виконані не були, ДП «МАРС» 27.09.2007 року звернулося до ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської РФ з претензією, згідною якої просило виконати умови Договору та повідомило, що за прострочення його виконання буде нарахована пеня, а за його не виконання позивач вимушен буде звернутися з відповідним позовом до суду (а.с.58-59).

У відповідь на вказану претензію 23.10.2007 року відповідач направив на адресу позивача лист № 2614/01, згідно якого повідомив останнього про неможливість подальшого погодження проекту у зв'язку з тим, що Центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті повідомила про неможливість надання висновку по проекту землеустрою. Позивачем отримано даний лист 01.11.2007 року (а.с.60, 68-69).

05.03.2008 року відповідач направив на адресу позивача лист № 02-03-4/437, згідно якого повідомив останнього, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП «МАРС» не підлягає подальшому погодженню з боку СЕС на ВТ через те, що земельна ділянка не внесена до генерального плану розвитку м. Іллічівська (а.с.65).

Крім того, листом від 03.11.2008 року № 03-8/3794 відповідач повідомив позивача про те, що проект землеустрою був переданий до екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища північно-західного регіону Чорного моря, яка вимагає безпосередньої зустрічі із спеціалістами ДП «МАРС» для позитивного вирішення питання щодо погодження проекту та отримання акту обстеження земельної ділянки, а також для видачі висновку цієї установи (а.с.54).

Судова колегія частково погоджується з позовними вимогами ДП «МАРС» та висновками місцевого господарського суду, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга ДП «МАРС» -частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що даний спір виник у зв'язку з невиконанням ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської РФ умов Договору № 415-І від 08.12.2006 року щодо розробки та наданню позивачу -ДП «МАРС» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування, експлуатації та обслуговування виробничих об'єктів на території Іллічівської міської ради в с. Олександрівка по вул. Судноремонтна,33.

Судова колегія вважає, що вина ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської РФ у затримці робіт по розробці та видачі позивачу -ДП «МАРС» проекту відсутня, оскільки у нього була відсутня повна та достатня інформація та документація для проведення відповідних робіт, а саме підставою для їх зупинення стало, по-перше, повідомлення Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті про неможливість надання висновку по проекту землеустрою, по-друге, повідомлення Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті про те, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП «МАРС» не підлягає подальшому погодженню через не внесення земельної ділянки до генерального плану розвитку м. Іллічівська і, по-третє, лист екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища північно-західного регіону Чорного моря, яким вимагається безпосередня зустріч із спеціалістами ДП «МАРС» для позитивного вирішення питання щодо погодження проекту та отримання акту обстеження земельної ділянки, а також для видачі висновку цієї установи.

Таким чином, відповідач, згідно із пунктом 3.2 Договору № 415-І від 08.12.2006 року, по якому у разі ненадання Замовником всіх необхідних вихідних даних та матеріалів для проведення робіт по Договору, строк виконання робіт по Договору переноситься на період затримання вихідних даних чи встановлюється по згоді сторін, не мав і не має згоди продовжувати роботи по розробці та наданню позивачу -ДП «МАРС» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування, експлуатації та обслуговування виробничих об'єктів на території Іллічівської міської ради в с. Олександрівка по вул. Судноремонтна,33.

Між тим, судова колегія вважає правомірними вимоги ДП «МАРС» про стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання умов Договору № 415-І від 08.12.2006 року, але їх розмір підлягає зменшенню, з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договір № 415-І від 08.12.2006 року є угодою про надання робіт/послуг зі створення науково-технічної документації та укладений саме між суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки.

Згідно ж з пунктом 3.3 даного Договору, строк здачі робіт в цілому за умови виконання сторонами зобов'язань -липень 2007 року, але про неможливість виконання цього Договору відповідач повідомив позивача лише своїм листом № 2614/01 від 23.10.2007 року, що отриманий ДП «МАРС» 01.11.2007 року, а тому саме за цей період і підлягає стягненню штрафні санкції, згідно ч.2 ст.231 ГК України, що за розрахунком суду становлять 1 311,60 грн.

ДП «МАРС» ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2009 року по справі № 13/152-08-4468 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга ДП «МАРС» -частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від «10» лютого 2009 року по справі № 13/152-08-4468 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів,32, р/р 2600131324 в Другій Одеській філії АБ «Укргазбанк», МФО 328588, код ЄДРПОУ 26455235) на користь Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» (65026, м. Одеса, вул. Приморська,3-а, р/р 26000964867113 у ОФ ПУМБ м. Одеса, МФО 328191, код ОКПО 01125643) 1 311,60 грн. -штрафних санкцій, 95,09 грн. державного мита за розгляд позовної заяви і апеляційної скарги та 74,31 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову -відмовити.»

3.Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Попередній документ
3333220
Наступний документ
3333222
Інформація про рішення:
№ рішення: 3333221
№ справи: 13/152-08-4468
Дата рішення: 24.03.2009
Дата публікації: 11.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір