26 березня 2009 р.
№ 12/24-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"
на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року
у справі
№ 12/24-09
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз"
про
стягнення 500 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Дубіневич В.Л.
відповідача -не з'явився
В січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз" грошових коштів за договором № 30/08/06 про зворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 30 серпня 2006 р. у розмірі 500 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів наданих останньому на умовах безвідсоткової позики із кінцевим строком повернення до 28 грудня 2008 року. На день подання позову, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, заявлена заборгованість по договору становила 500 000,00 грн.
Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача відкритий у КБ "ПриватБанк".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року (суддя -Л.Жукова) накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003050600007, відкритому у КБ "ПриватБанк", власником якого є ТОВ "А-Дієз", в межах суми позовних вимог - 500 000,00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року (головуючий -Л.Білецька, судді -І.Науменко, О.Голяшкін) зазначену ухвалу місцевого суду скасовано.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Необхідність скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову апеляційний господарський суд мотивував тим, що позивачем не було надано доказів переведення відповідачем грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах та продажу його майна.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, за вимогами статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
До предмета доказування в даному випадку входить існування обставин що свідчать про наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Предметом даного позову є вимога про захист майнового права, порушеного внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання, що полягає у поверненні 500 000,00 грн., встановленого договором про зворотну фінансову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження наявності спору, позивачем було надано копію договору № 30/08/06 про зворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 30.08.2006 р. (а.с. 24.) та витяг з реєстру розрахункових документів від 01.09.2006 р. отриманих для списання коштів з рахунку позивача, відкритому у КБ "Причорномор'я" (а.с. 29).
За таких обставин, накладення арешту на грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003050600007 відкритому у КБ "ПриватБанк" власником якого є ТОВ "А-Дієз", є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
При винесені ухвали про забезпечення позову від 15.01.2009 року, господарський суд Дніпропетровської області виходив із того, що значний розмір заявленої грошової вимоги, у випадку її задоволення, може зумовити неможливість виконання рішення господарського суду внаслідок відсутності на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, грошових коштів у сумі 500 000,00 грн. чи іншого майна на яке можна було б звернути стягнення.
За змістом статті 66 ГПК України при вирішенні питання щодо можливості забезпечення позову, господарський суд повинен дати оцінку ймовірності припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
Оцінка такої ймовірності полягає в аналізі усіх фактичних обставин як підстав для забезпечення позову у їх сукупності, з яких можна зробити висновок про можливе виникнення ускладнень при виконанні судового рішення. При цьому, доказування факту вчинення відповідачем дій, з метою ускладнення виконання судового рішення не вимагається, оскільки застосування заходів до забезпечення позову і має на меті перешкодити таким діям.
За таких обставин, з огляду на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову, місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права при повному і всебічному з'ясуванні обставин справи, судова колегія не може визнати переконливими висновки суду апеляційної інстанцій щодо необхідності скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову з мотивів недоведеності виведення грошових коштів і продажу майна відповідача, а тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 у справі за № 12/24-09 залишити в силі.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко