Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"18" березня 2009 р. Справа № 21/307-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. , Бухан А.І.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача
-
Нагаєць Д.В.
відповідача
-
Ільченко А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Дергачівський жировий комбінат" (вхідний № 444Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року у справі № 21/307-08
за позовом ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ", м. Харків
до ТОВ "Дергачівський жировий комбінат", м. Гоптівка
про стягнення 63355,74 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року у справі № 21/307-08 (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ "Дергачівський жировий комбінат" на користь ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" 60000,00 грн. основного боргу, пені в сумі 4930,92 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 649,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Відповідач - ТОВ "Дергачівський жировий комбінат" - з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року у справі № 21/307-08 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково - на суму основного боргу у розмірі 40000,00 грн. та відповідно обрахованої пені.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.
Розглянувши відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторони, вислухавши пояснення уповноважених їх представників перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та аналізу документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір №080708/М від 08.07.2008р. На підставі цього договору позивач передав відповідачеві товар по видатковим накладним №110708/1 від 11.07.2008р. на суму 240 487,12грн., №80808/1 від 08.08.2008р. на суму 195 230,0грн., який був прийнятий уповноваженими представниками відповідача , які діяли за довіреностями ЯОЯ№389177 від 11.07.2008р. ,ЯОЯ№389187 від 08.08.2008р.. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару в термін передбачений п.5.1. договору , а саме: на протязі семи календарних днів від дня поставки партії товару, не виконав, здійснивши лише часткову оплату в сумі 375 717,12грн. , що підтверджується банківськими виписками позивача з першої Харківської філії "Базис". Станом на дату подання позову заборгованість відповідача складала 60000,0грн.
Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, останній не надав господарському суду Харківської області доказів погашення суми боргу, а також враховуючи положення ст. 509, 526 ЦК України , ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 60000,0грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню. Виходячи також з того, що пунктом 7.2. договору сторонами передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за товар , покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Оскільки відповідач не виконав свої грошові зобов'язання щодо оплати товару в термін передбачений п.5.1. договору, нарахована позивачем пеня в сумі 4930,92грн. визнана судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення. Як свідчить системний аналіз матеріалів справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Оскаржуючи прийняте по справі судове рішення, відповідач в особі його керівника Грінченко О.Л. в обґрунтування своїх апеляційних вимог послався на те, що він не мав можливості скористатися своїми процесуальними правами для забезпечення представництва своїх інтересів у призначеному господарським судом на 13 січня 2009 року судовому засіданні, через перебування на лікуванні в неврологічному відділенні Харківської міської лікарні № 15 та відсутності у штаті підприємства посади юриста. Лише після закінчення лікування 02 лютого 2009 року директор ТОВ «Дергачівський жировий комбінат»Грінченко О.Л. приступив до виконання своїх посадових обов'язків, але з'явитися у призначене на 04 лютого 2009 року судове засідання господарського суду Харківської області не мав технічної можливості. Проте наведені відповідачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи та доданими сторонами у ході розгляду апеляційної скарги додатковими документами. Відповідно до наданої представником відповідача довіреності, Ільченко А.Б 19 травня 2008 року була уповноважена директором відповідача Грінченко О.Л. на представництво інтересів відповідача у системі господарських судів України з терміном дії цієї довіреності до 19 травня 2009 року, якою уповноважена відповідачем продовжує користуватися.
Що стосується твердження відповідача про перерахування ним своїм платіжним дорученням № 430 від 09 грудня 2008 року частини свого боргу у сумі 20000 гривень, то воно, виходячи з неподання відповідачем належних та допустимих доказів здійснення необхідних у такому випадку банківських операцій по перерахуванню на банківський рахунок позивача та дійсному одержанню ним вказаних у платіжному дорученні грошових сум, відсутністю відповідних банківських документів про рух цих грошей, не може бути прийняте до уваги, тим більше, що цей документ не подавався відповідачем при вирішенні спору господарським судом Харківської області. Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу не підтвердив одержання ним вказаних позивачем грошових коштів.
За таких фактичних обставин правових підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування судового рішення дійсно немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 509, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року у справі № 21/307-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Судді Афанасьєв В.В.
Бухан А.І.