19.03.2009 Справа№ 5/123
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі Вроні С.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Майбороз Р.М. юрисконсульт, довіреність №б/н від 15.03.09;
від відповідача: Онищенко С.П. представник, довіреність №б/н від 21.03.08;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Агростар» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.09р. у справі №5/123
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Донснаб»», смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області
до приватного підприємства “Агростар», с.Голиково Олександрівського району Кіровоградської області
про стягнення 44 908грн.28коп.
- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.01.09р. у справі №5/123 (суддя Змеул О.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Торгівельний дім “Донснаб» задоволено частково, з приватного підприємства (далі-ПП)“Агростар» на користь позивача стягнуто 33096грн.40коп. боргу, 3949грн.87коп. пені та 5836грн.84коп. трьох процентів річних, позовні вимоги в решті суми залишені без задоволення;
- при задоволенні позову господарський суд виходив з невиконання відповідачем зобов'язань по договору купівлі-продажу в частині повної та своєчасної оплати вартості придбаної продукції;
- відмовляючи в задоволенні решти суми позовних вимог, господарський суд зазначав, що розрахунок суми пені за період з 08.05. по 05.11.2008р. здійснено позивачем, виходячи з суми заборгованості відповідача в розмірі 5250грн.49коп., в той час як фактично, у вказаному періоді, така сума дорівнювала 33 096грн.40коп., а також, що при розрахунку трьох процентів річних позивачем не враховано повернення відповідачем 31.07.2007р. платформи-підборщику вартістю 16500грн., на яку повинна бути зменшена заборгованість останнього з цієї дати;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ПП »Агростар» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині стягнення з підприємства трьох процентів річних в сумі 5 836грн.84коп.;
- у поданій скарзі йдеться про те, що пеня та три проценти річних відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв»язку з чим, господарський суд в порушення ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України стягнув з підприємства суму трьох процентів річних за період з 10.06.2006 по 22.11.2007р.р., який знаходиться поза межами скороченого строку позовної давності, встановленого цією нормою, а також про те, що в порушення ст.61 Конституції України підприємство було двічі притягнуто до цивільної відповідальності за порушення грошового зобов'язання;
- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні вважає рішення господарського суду обґрунтованим та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2006р. ТОВ »Торгівельний дім »Донснаб» (продавцем) та ПП »Агростар»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу №2402/07А, згідно з яким продавець зобов'язався продати, а покупець купити зернозбиральний комбайн Дон-1500Б в кількості і комплектності, вказаних у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Асортимент, кількість, комплектність і ціна товару, вказані у специфікації, формуються продавцем на підставі письмової заявки покупця.
Відповідно до наданих в матеріали справи заявки відповідача та специфікації, підписаної сторонами 24.02.2006р., позивачу належало продати товар в кількості 2 штуки.
Відповідно до розділу 3 договору вартість товару складає 972 982грн.. Покупець зобов'язався провести оплату цієї вартості наступним чином: 291 894грн. -до 25.02.2006р., решту суми, яка складає 70 процентів вартості товару -до 20.03.2006р.
П.5.4 розділу 5 договору встановлена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня від несвоєчасно сплаченої суми.
Додатковою угодою до договору від 20.03.2006р. строки сплати покупцем решти суми, яка складає 70 процентів вартості товару, змінені. Зазначену суму покупець зобов'язався сплатити до 09.06.2006р.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу два комбайна Дон-1500Б, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000023 від 23.03.2006р. та актами приймання-передачі від 24.03.2006р., підписаними представниками сторін.
Отже, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 972982,00 грн., а відповідач повинен був оплатити отриманий товар до 25.02.06р. в сумі 291894,00 грн. та до 09.06.06р. -в сумі 681088,00 грн.
Матеріали справи свідчать також і про те, що відповідач сплатив 291894,60 грн. 27.02.06р. Крім того, з порушенням умов п.1 додаткової угоди до договору сплатив 100000,00 грн. - 06.04.07р., 35000,00 грн. -22.11.07р., 10000,00 грн. - 28.01.08р. та за накладною №18 від 08.06.2007р. повернув позивачеві комбайн Дон-1500Б вартістю 486491,00 грн., а за накладною №69 від 31.07.2007 року повернув позивачу платформу-підборщик на суму 16500 грн.
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Щодо досліджуваної справи, то згідно з додатковою угодою до договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару до 09.06.2006р.
Між тим, зобов'язання по оплаті виконані відповідачем не в повному обсязі. Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача становить 33 096грн.40коп.
Докази оплати вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
Тому, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до частин 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів погоджується з розрахунком пені проведеним господарським судом за період з 08.05. по 05.11.2008р. з урахуванням заборгованості відповідача станом на 08.05.2008р. в сумі 33 096грн.40коп. Згідно з цим розрахунком розмір пені складає 3949грн.87коп.
Згідно з ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох процентів річних в сумі 5 836грн.84коп., проведений господарським судом з урахуванням обставин щодо повернення відповідачем 31.07.2007р. платформи-підборщика вартістю 16 500грн. також є вірним.
У цьому зв»язку позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних цілком правомірно задоволені господарським судом в сумах відповідно 3949грн.87коп. та 5836грн.84коп.
З огляду на викладене, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки три проценти річних відповідно до ст.625 ЦК України за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і останні не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань, встановлені ст.549 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.09р. у справі №5/123 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.А Сизько