01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.03.2009 № 05-6-48/36
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Євсікова О.О.
Борисенко І.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімкарго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.12.2008
у справі № 05-6-48/36 (суддя Сулім В.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімкарго"
до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання акту недійсним та його скасування
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування Акту перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 666 від 26.11.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008 у справі № 05-6-48/36 (далі - Ухвала суду) у прийнятті позовної заяви відмовлено, позовні матеріали повернуто позивачеві, повернуто з Державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане платіжним дорученням № 224 від 23.12.2008 р., повернуто з Державного бюджету України сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., перераховане платіжним дорученням № 225 від 23.12.2008р.
Не погоджуючись з даною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу суду.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що позивач та відповідач є юридичними особами. Позивач, керуючись ст. 1 ГПК України, скористався правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів та звернувся до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 2 ГПК України суд першої інстанції мав порушити справу за позовною заявою позивача. Відмова суду першої інстанції в прийнятті позовної заяви позивача, на думку скаржника, є порушенням ст. 1 та 2 ГПК України щодо реалізації прав останнього.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2009 р. задоволено клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено апелянту пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.12.2008 р. у справі № 05-6-48/36, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімкарго» і порушено апеляційне провадження у справі № 05-6-48/36, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2009 р.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Сторони своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання 31.03.2009 не з'явилися, будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування Акта перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 666 від 26.11.2008 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам України підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктами 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Пунктом 4 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про початок діяльності кожного адміністративного суду Державна судова адміністрація України повідомляє через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання.
Відповідне повідомлення про початок діяльності Окружного адміністративного суду м. Києва було розміщено в газеті “Урядовий кур'єр» № 135 від 31.07.2007.
Оскільки відповідно до Наказу № 10/120 від 01.02.2008 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту та зв'язку України “Про затвердження порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт визначених Законом України “Про автомобільний транспорт» відповідач у спірних правовідносинах виконує владні повноваження, то дана позовна заява підлягає вирішенню відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає розгляду відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 05-6-48/36 від 31.12.2008 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для вирішення питання щодо порушення провадження в господарській справі, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімкарго» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 05-6-48/36 від 31.12.2008 - без змін.
2. Матеріали справи № 05-6-48/36 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Євсіков О.О.
Борисенко І.В.