30 березня 2009 р.
№ 15/311-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В. - доповідач,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю
спільне Ірано-Українське підприємство "Бегленд",
м. Біла Церква, Київська область
на
рішення господарського суду Київської області від 30.09.08
у справі
№15/311-08
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг",
м. Дніпропетровськ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Ірано-Українського підприємства "Бегленд"
про
стягнення 109 303,29
за участю представників сторін:
від ТОВ "Сервісоптторг" -не з'явилися,
від ТОВ спільне Ірано-Українське підприємство "Бегленд" -Чуб В.М.
Рішенням господарського суду Київської області (суддя Рябцева О.О.) від 30.09.08 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 240грн. інфляційних втрат, 1 605,21грн. -3% річних, 10 142,48грн. пені, 15 000грн. штрафу та відповідні судові витрати. В частині стягнення 60 000,08грн. боргу провадження у справі припинено. В іншій частині в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-Українське підприємство "Бегленд" вважає рішення в частині стягнення 15 000грн. штрафу, таким, що суперечить нормам матеріального права, тому просить його скасувати і справу передати на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача Вищий господарський суд України,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Ірано-Українське підприємство "Бегленд" про стягнення 109 303,29грн., у тому числі: 60 000,08грн. боргу, а з урахуванням інфляційних втрат -78 555,59грн., 1 605,21грн. -3% річних, 10 142,48грн. пені та 19 000,01грн. штрафу.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що на підставі договору №4993 від 09.08.07 по накладній №4993/33388 від 11.12.07 поставив відповідачу товари на суму 190 000грн., однак відповідач за отриманий товар розрахувався не повністю, в наслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 60 000грн.
Інфляційні та 3% річних позивач просить стягнути на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а штраф та мито -на підставі п. 7.2 згаданого договору.
Дослідивши подані сторонами докази, господарський суд Київської області провадження у справі в частині стягнення 60 000,08грн. боргу припинив, оскільки до розгляду справи по суті відповідач погасив вказану суму.
Вимоги щодо стягнення 3% річних, пені та штрафу суд визнав обгрунтованими, однак штраф визнав надмірно великим і на підставі ст. 233 Господарського кодексу України зменшив його з 19 000,01грн. до 15 000,00грн.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд визнав вимоги в цій частині обгрунтованими на суму 17 240грн.
Скаржник вважає, що штраф з нього стягнуто помилково, оскільки в даному випадку йдеться про грошове зобов'язання.
На думку скаржника, стягуючи штраф та пеню, суд двічі притягнув його до відповідальності за одне і те ж порушення, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Із змісту рішення господарського суду Київської області від 30.09.08 вбачається, що з відповідача за одне і те ж порушення, а саме, несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, на користь позивача стягнуто і пеню і штраф.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи сторони спірного договору передбачили забезпечення зобов'язання шляхом встановлення неустойки.
Поняття неустойки визначене ст. 549 Цивільного кодексу України -це штраф та пеня. В п. 3 вказаної статті Цивільного кодексу України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, виконання грошового зобов'язання, що має місце у цій справі, забезпечується пенею.
За таких обставин господарський суд Київської області помилково крім пені стягнув ще й штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
З огляду на зазначене, рішення в частині стягнення 15 000грн. штрафу, підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
1.Касаційу скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ірано-Українське підприємство "Бегленд" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 30.09.08 у справі №15/311-08, в частині стягнення 15000грн. штрафу скасувати і в цій частині в задоволенні позову відмовити.
3. Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
4. В решті рішення господарського суду Київської області залишити без змін.
5. Зобов'язати господарський суд Київської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан