Україна
Харківський апеляційний господарський суд
01 квітня 2009 року Справа № 11/24-09
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карбань І.С.
судді Гончар Т.В.,
судді Шутенко І.А.- доповідач,
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - Голощапової Л.Л. за довіреністю №1 від 03.11.2008р.,
відповідача -Основіна О.О. за довіреністю б/н від 04.03.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду в м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 372Х/2-4) ТОВ "Малинівський склозавод" на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.01.2009р. по справі № 11/24-09
за позовом ТОВ фірма "Скорпіон - РП", м. Харків,
до ТОВ "Малинівський склозавод", смт. Малинівка, Харківська область,
про стягнення 2 582 159, 07 грн., -
встановила:
Позивач, ТОВ «Скорпіон-РП", звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача, ТОВ «Малинівький склозавод", заборгованість за договором генерального підряду №П-12-08/68 від 08.12.2005р. у розмірі 2582 159,07 грн., у тому числі: основний борг у розмірі 1765150,55грн., 3% річних у розмірі 121077,40 грн., інфляційні збитки у розмірі 531699,62грн. та 164231,50 грн. пені.
28.01.2009р. позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача, нерухоме майно та транспортні засоби, які належать відповідачеві, а також заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження арештованого майна. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову зазначеним шляхом може в майбутньому зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі та стягнення з відповідача заборгованості.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2009 р. по справі №11/24-09 (суддя Черленяк М.І.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову ТОВ фірми «Скорпіон - РП»до вирішення спору по суті і набрання рішенням законної сили застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ТОВ «Малинівський склозавод»в сумі ціни позову -2 582 159,07 грн. В решті заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2009р. по справі №11/24-09 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що задовольняючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції не зазначив, чим саме позивач обґрунтував клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, не вказав мотиви, з яких було прийнято рішення про задоволення заявленого клопотання та не навів норми права, якими керувався під час прийняття цього рішення.
Апелянт зазначає, що згідно постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств. На думку апелянта, ухвалою про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично паралізує роботу ТОВ «Малинівський склозавод»шляхом втручання у його господарську діяльність, що матиме негативні наслідки не тільки для самого підприємства, а й для бюджету Чугуївського району.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 29.01.2009р., якою задоволено клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 18.03.2009р. оголошувалась перерва до 01.04.2009р. до 10:00 год.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Згідно Інформаційного листа ВГС України від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором генерального підряду на будівництво в розмірі 2582159,07 грн. ТОВ «Малинівський склозавод»є діючим підприємством, яке безперебійно здійснює свою діяльність згідно вимог діючого законодавства України, а продукція ТОВ «Малинівського склозаводу»користується попитом. Таким чином, підприємство відповідача має змогу умисно зменшити кількість грошових коштів на своїх рахунках, які є доступними та є засобом розрахунку, або інвестувати кошти в будівництво іншого об'єкту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав необхідним вжити заходів до забезпечення позову, оскільки у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити в майбутньому виконання рішення суду шляхом виведення грошових коштів з власних банківських рахунків, що свідчить про ймовірність порушення майнових інтересів позивача у разі задоволення господарським судом позову.
Статтею 67 ГПК України встановлений вичерпний перелік заходів до забезпечення позову, серед яких, зокрема, накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що вибір способу забезпечення залежить від суті позовної заяви, отже господарський суд першої інстанції законно та обґрунтовано до забезпечення позову про стягнення грошової суми застосував накладення арешту на грошові кошти.
Згідно п. 6.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 24.08.1994р. №02-5/611 п., у позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти, розміром суми позову та можливих судових втрат.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову та наклав арешт на грошові кошти відповідача, які зберігаються на банківських рахунках, лише в сумі ціни позову, а саме -в сумі 2 582 159, 07 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ТОВ «Малинівський склозавод»в сумі ціни позову -2582159,07 грн., паралізує діяльність товариства, оскільки судом першої інстанції було накладено арешт не на всі рахунки боржника, що лишило би відповідача здійснювати розрахунки з 3-ми особами, а лише на грошові суми в розмірі ціни позову.
Таким чином, суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що для забезпечення майнових інтересів позивача по справі та з урахуванням ймовірності утруднення у майбутньому виконання рішення суду, необхідно вжити заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які зберігаються на банківських рахунках відповідача лише в сумі ціни позову, оскільки застосування таких заходів до вирішення спору по суті співвідноситься з предметом позову, враховує вимоги чинного законодавства відносно розумності та адекватності заходів до забезпечення позову конкретним обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що обставини, на які спирається апелянт обґрунтовуючи свої вимоги, є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 29.01.2009р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Малинівський склозавод».
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 101, п.1 ст. 103, ст. 106 ГПК України колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод»залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.01.2009р. по справі №11/24-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Гончар Т. В.
Шутенко І.А.