83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.03.09 р. Справа № 37/32
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», м. Макіївка, ідентифікаційний код 00176584
до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Державної Холдінгової компанії «Донбасвуглезбагачення», м. Добропілля, ідентифікаційний код 00176472
про: стягнення заборгованості в сумі 20751,91грн., пені в сумі 745,36грн., 3% річних в сумі 134,40грн.
за участю:
від Позивача - Борсук Т.В.(за довіреністю №3 від 11.03.2009р.);
від Відповідача - не з'явився.
Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.
Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 12.03.2009р. на 26.03.2009р.
Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», м. Макіївка (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Державної Холдінгової компанії «Донбасвуглезбагачення», м. Добропілля (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20751,91грн., пені в сумі 745,36грн., 3% річних в сумі 134,40грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №48 від 01.02.2005р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляційної індексації та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №48 від 01.02.2005р., додаткову угоду від 19.12.2007р., лист-вимога від 03.11.2008р. №1424/09, претензія №1582/09 від 09.12.2008р., акт прийому-передачі, розрахунок суми боргу.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525,610,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 54, 55, 61 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач надав додаткові документи для залучення у матеріали справи (а.с.а.с. 28-58, 64-67), та у судовому засіданні 26.03.2009р. повідомив, що 13.03.2009р. Відповідачем була сплачена заявлена до стягнення сума заборгованості у повному обсягу.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями при отримання ухвал (а.с.а.с.25, 63) та клопотанням про відкладення розгляду справи, викладеному в телеграмі (а.с.27)
Представники сторін у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання Відповідачем певних документів та його неявка у світлі приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не впливає на таку кваліфікацію.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
01.02.2005р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди обладнання № 48 (а.с.а.с.8,9), згідно п. 1.1., 4.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове володіння та користування обладнання, найменування та вартість якого зазначені в акті прийому-передачі обладнання, з моменту підписання акту прийому-передачі на десять років.
Згідно п.5.2 зазначеного договору орендна плата, розмір якої визначений у п. 5.1. на рівні 2100грн. разом із ПДВ за одну штуку, перераховується на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.
Умовами п. 7.3. договору за несвоєчасну оплату платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
04.02.2005р. об'єкт оренди (у кількості двох спіральних концентраторів) згідно із п.3.1. договору оренди обладнання № 48 від 01.02.2005р. був переданий Відповідачеві, про що були складені відповідні акти приймання-передачі (а.с.а.с.11,12).
Додатковою угодою від 19.12.2007р. (а.с.10) сторонами внесені зміни до договору оренди обладнання № 48, зокрема, п.5.1 Договору викладено у наступній редакції: «розмір орендної плати з 1 грудня 2007р. складає - 10031,52грн. (за 2 установки) на місяць, у т.ч. ПДВ 20%: 1671,92грн.
У листі №1424/09 від 03.11.2008р. Позивач повідомив Відповідача про термінове погашення заборгованості за вересень 2008р. в сумі 10031,52грн. до 15.11.2008р. (а.с.13).
09.12.2008р., задля досудового врегулювання спору, Позивач направив відповідачу претензію про погашення заборгованості за вересень та жовтень 2008р. в сумі 20063,04грн. (а.с. 15).
Факт здійснення орендного користування Відповідачем обладнанням у вересні та жовтні 2008р. підтверджується актами виконаних робіт за відповідні місяці (а.с.а.с.55, 57), на суму яких Відповідачеві виставлялися рахунки-фактури (а.с.а.с.56,58).
У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача утворилась заборгованість та нарахована пеня та річні, на примусовому стягненні яких наполягає Позивач.
Як вбачається із наданої Позивачем у судовому засіданні 26.03.2009р. банківської виписки (а.с.67) від 13.03.2009р. Відповідач оплатив у повному обсягу рахунки-фактури із стягуваної орендної плати.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, а провадження щодо вимог про стягнення заборгованості - припиненню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, інфляційної індексації та 3% річних.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди обладнання № 48 від 01.02.2005р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем відповідно до умов п. 5.2. договору оренди обладнання № 48 від 01.02.2005р.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Наразі, як вбачається із матеріалів справи, оплата стягуваних орендних платежів здійснення Відповідачем у повному обсягу лише 13.03.2009р. - тобто в перебігу розгляду цієї справи, що зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов'язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася вже після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612.
Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію, суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», встановив:
- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 687,96грн. (заборгованість з урахуванням індексації у сумі 20751,91грн. - заборгованість згідно умов договору 20063,04грн.) не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення (з 21 дня кожного місяця) і по 31.12.2008р. включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача;
- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення (з 21 дня кожного місяця) і по 25.01.2009р., а отже - і підлягає стягненню - становить 134,15грн.
Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи ( утому числі - фактом її погашення 13.03.2009р.), розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, перевіривши розрахунки Позивача за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» вважає за можливе часткове задоволення вимог щодо пені в сумі 743,36грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог та вимог, провадження у справі за якими підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», м. Макіївка (ідентифікаційний код 00176584) до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Державної Холдінгової компанії «Донбасвуглезбагачення», м. Добропілля (ідентифікаційний код 00176472) про стягнення заборгованості з урахуванням інфляції в сумі 20751,91грн., пені в сумі 745,36грн., 3% річних в сумі 134,40грн. задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20063,04грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Державної Холдінгової компанії «Донбасвуглезбагачення», м. Добропілля (85003, м. Добропілля, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 00176472) на користь Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» (86193, м. Макіївка, сел. Свердлове, вул. Свободи, 7, ідентифікаційний код 00176584) інфляційну індексацію в сумі 687,96грн., 3% річних в сумі 134,15грн., пеню в сумі 743,36грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволені решти вимог щодо 3% річних та пені відмовити.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Державної Холдінгової компанії «Донбасвуглезбагачення», м. Добропілля (85003, м. Добропілля, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 00176472) на користь Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» (86193, м. м. Макіївка, сел. Свердлове, вул. Свободи, 7, ідентифікаційний код 00176584) державне мито в розмірі 216грн. 28 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн.98коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою присутнього Позивача у судовому засіданні 26.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 26.03.2009р.
7. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя