Постанова від 23.03.2009 по справі 5020-11/263-5/376-11/367-13/123-

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 р.

№ 5020-11/263-5/376-11/367-13/123-11/404

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален", м.Севастополь

на

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2008р.

у справі

господарського суду міста Севастополя №5020-11/263-5/376-11/367-13/123-11/404

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус плюс", м.Севастополь

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален"

про

стягнення заборгованості

представники сторін не з'явилися.

УСТАНОВИВ:

25.10.2006р. ТОВ "Олімпус плюс" звернулися до господарського суду міста Севастополя з позовом, а в подальшому з уточненнями до нього про стягнення з ТОВ "Ален" 98 469,12грн. боргу, 13 574,26грн. пені, 36 045,59грн. інфляційних, 8 514,71грн. 3% річних, посилаючись на порушення останнім умов укладеного 16.06.2005р. між сторонами договору поставки №9/05-2005-396/пс щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару.

У відзиві на позов відповідач лише частково визнавав позовні вимоги та зазначав, що через поставку позивачем неякісного товару, підтвердженням чого є акт №01/кч приймання продукції виробничо -технічного призначення по якості від 03.08.2005р., заборгованість складає 40 389,12грн.

05.11.2008р. рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.С.), залишеним без змін 17.12.2008р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (судді: Гоголь Ю.М. -головуючий, Волков К.В., Голик В.С.) позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ "Ален" на користь ТОВ "Олімпус плюс" 98 469,12грн. боргу, 13 574,26грн. пені, 36 045,59грн. інфляційних, 8 514,71грн. 3% річних, мотивуючи законністю та обґрунтованістю його вимог. Судами відхилено доводи відповідача про поставку неякісного товару, які спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема висновком комісійної комплексної судової товарознавчої експертизи №261 від 02.07.2007р. Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

У касаційній скарзі ТОВ "Ален" посилались на неправильну правову оцінку попередніми судовими інстанціями обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, тому просили їх скасувати, а справу направити для нового розгляду.

У відзиві на скаргу ТОВ "Олімпус плюс" просили залишити її без задоволення, а обґрунтовані рішення та постанову без змін, оскільки при їх ухваленні суди правильно зазначали про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та їх порушення відповідачем.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та установлено попередніми судовими інстанціями, 16.06.2005р. між ТОВ "Олімпус плюс" (постачальник) та ТОВ "Ален" (замовник) укладено договір поставки №9/05-2005-396/пс, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність замовника обладнання (товар) в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними у специфікації на товар, а останній прийняти його та оплатити. Розділом 2 цього договору сторони обумовили порядок здійснення розрахунків (поетапно), остаточним терміном яких було 01.01.2006р. Згідно п.п. 5.4, 5.5 договору, приймання -передача товару по кількості та якості здійснюється безпосередньо в пункті поставки товару по накладній або транспортно-супровідним документам. При виявленні невідповідності якості або недостачі товару на момент приймання складається акт по формі №2, який підписується представниками сторін.

На виконання умов зазначеного договору, 20.07.2005р. постачальник поставив, а замовник без будь-яких зауважень прийняв товар - боннет морозильний та вітрина холодильна (гастрономічна), але розрахувався за нього лише частково, що не заперечувалось останнім та підтверджувалось наявними у матеріалах справи доказами. Тому, попередні судові інстанції мотивовано дійшли висновку про наявність у відповідача перед позивачем 98 469,12грн. заборгованості та правомірно стягнули її розмір з урахуванням пені, річних та інфляційних.

Також, судами обґрунтовано, з посиланням на умови укладеного між сторонами договору, положення норм законодавства, якими урегулювано спірні правовідносини, наявні у матеріалах справи, відхилено доводи відповідача про поставку неякісного товару, зазначивши, що п.5.7 договору №9/05-2005-396/пс сторони обумовили, що введення обладнання в експлуатацію здійснюється постачальником на підставі окремого договору на проведення монтажних робіт. Натомість, відповідач 03.08.2005р. (через 14 днів з моменту поставки) почав самостійно монтаж обладнання та введення його в експлуатацію. Перед початком виконання таких дій останній не звертався до постачальника з пропозицією укласти відповідний договір, технічну документацію на монтаж обладнання не витребовував. Висновки акту №01/кч приймання продукції виробничо -технічного призначення по якості від 03.08.2005р., на який останній посилався як на підтвердження своїх доводів, спростовувалися висновком комісійної комплексної судової товарознавчої експертизи №261 від 02.07.2007р. Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Виходячи з того, що при ухваленні рішень попередні судові інстанції здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни або скасування.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду першої й апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах спраи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 05.11.2008р. у справі №5020-11/263-5/376-11/367-13/123-11/404 - без змін.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Суддя

Л.В. Ковтонюк

Суддя

В.В. Чабан

Попередній документ
3331709
Наступний документ
3331711
Інформація про рішення:
№ рішення: 3331710
№ справи: 5020-11/263-5/376-11/367-13/123-
Дата рішення: 23.03.2009
Дата публікації: 11.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію