18 березня 2009 р.
№ 1/161
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Коваленка В.М.,
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія",
м. Київ
на ухвалу
за заявами
про
господарського суду Донецької області від 19.12.2008
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія",
2. Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції
заміну сторони у виконавчому провадженні
у справі
№ 1/161
за позовом
до
про
Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" в особі Донецької обласної дирекції
Державного підприємства "Селидіввугілля",
м. Селидове, Донецька обл.
звернення стягнення на майно
за участю представників:
від скаржника:
Осадчий М.М., Калантай М.Н.
за дов. від 17.11.2008
Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" (надалі -АК АПБ "Україна") в особі Донецької обласної дирекції у квітні 2004 року звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, з урахуванням уточнень до нього, до Державного підприємства "Селидів-вугілля" (надалі -ДП "Селидіввугілля") про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 13321521,32 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 (суддя: Азарова З.П.) позов задоволено частково: звернуто стягнення на заставлене майно на загальну суму 13321521,32 грн. у виді вугілля марки ДГР зольністю 39,5 з теплотворною здатністю 7560, сера 3,0, вхід летучих речовин 42,5, яке належить ДП "Селидіввугілля" і знаходиться у структурному підрозділі "Шахта "Курахівська", на користь АК АПБ "Україна" в особі Донецької обласної дирекції.
На виконання рішення господарським судом видано наказ від 05.07.2004 №1/161.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2005 за заявою АК АПБ "Україна" в особі Донецької обласної дирекції замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №1/161 ДП "Селидіввугілля" на Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2005 за заявою АК АПБ "Україна" в особі Донецької обласної дирекції замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №1/161 ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на ДП "Селидіввугілля".
21.08.2008 до місцевого господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" (надалі -ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія") із заявою, в якій просило: замінити сторону у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161 АК АПБ "Україна" на ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія", видати новий наказ, анулювати наказ господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161, визнати ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" стороною (правонаступником) замість АК АПБ "Україна" у правовідносинах за борговими зобов'язаннями ДП "Селидіввугілля" за рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161.
В обґрунтування заяви товариство послалося на укладений між ним та АК АПБ "Україна" договір про відступлення права вимоги від 16.07.2008 та приписи статей 104, 512-514, 516 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", статей 1, 41, 54, 56, 117 Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2008 до суду першої інстанції Відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції (надалі -ВДВС Селидівського МУЮ) на підставі статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" подано заяву про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні -АК АПБ "Україна" на ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2008 (судді: Азарова З.П. -головуючий, Овсяннікова О.В., Дучал Н.М.) відмовлено в задоволенні заяв ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" та ВДВС Селидівського МУЮ про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість заміни сторони у виконавчому провадженні внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2008; замінити сторону -АК АПБ "Україна" на ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161; видати новий наказ; анулювати наказ господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161; визнати ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" стороною (правонаступником) замість АК АПБ "Україна" у правовідносинах по боргових зобов'язаннях ДП "Селидіввугілля" за рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161.
Касаційна скарга містить посилання:
на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 512 Цивільного кодексу України, Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", статті 11 Закону України "Про виконавче провадження";
на неповне з'ясування фактичних обставин, характерних для спірних правовідносин, зокрема, щодо виключного права ліквідатора банку вчиняти дії, передбачені законодавством щодо продажу (уступки) вимог банку;
на неврахування принципу верховенства права та загального принципу цивільного законодавства, зокрема, справедливості, який передбачає відпові-дальність за зобов'язанням будь-якої особи.
Скаржник вважає неправомірним висновок господарського суду про те, що кредитор має право уступати свою вимогу лише до прийняття судом рішення, оскільки така позиція, на його думку, "звужує дію норм цивільного права в частині свободи договору і свободи підприємницької діяльності, а зобов'язання після винесення судового рішення не припиняються".
Щодо визначення поняття "кредитор" та "стягувач", які застосовані господарським судом, скаржник зазначає про те, що згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, даний статус носить цивільно-правовий характер і продовжує існувати до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором; у господарському процесі кредитор набуває статусу "позивача" (стаття 21 Господарського процесуального кодексу України), а у виконавчому процесі -"стягувача" (стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження"), але при цьому він не перестає бути "кредитором" у цивільно-правовому розумінні.
ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" зауважує на тому, що в оскаржуваній ухвалі застосовано процесуальне право, яке лише визначає порядок розв'язання спорів, що виникли у зв'язку з порушенням матеріаль-ного права, норми якого є "домінуючими по відношенню до процесуальних норм". При цьому, скаржник стверджує, що Закон України "Про виконавче провадження" не встановлює жодних обмежень щодо порядку та способу заміни сторони у виконавчому провадженні; оформлення судовим рішенням права вимоги товариства до відповідача не порушує інтересів первинного кредитора (стягувача), який фактично продає своє право вимоги, а для боржника суть зобов'язання не змінюється.
17.03.2009 до Вищого господарського суду України надійшли уточнення до касаційної скарги, в яких ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" просить замінити сторону -АК АПБ "Україна" на ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161; зобов'язати господарський суд Донецької області видати новий наказ про примусове стягнення з ДП "Селидіввугілля" на користь ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" основного боргу 13321521,32 грн. у вигляді вугілля марки ДГР зольністю 39,5 з теплотворною здатністю 7560, сера 3,0, вхід летучих речовин 42,5, у т.ч. 774, 96 -витрат по сплаті держмита, 53,79 -інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; анулювати наказ господарського суду Донецької області від 05.07.2004 №1/161; визнати ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" стороною (правонаступником) замість АК АПБ "Україна" у правовідносинах по боргових зобов'язаннях ДП "Селидіввугілля" за рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161.
У відзиві на касаційну скаргу ДП "Селидіввугілля" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін, посилаючись на те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, під час якого права та обов'язки сторін регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження". Для заміни сторони за приписами статті 25 Господарського процесуального кодексу України необхідні дві умови, які, на думку підприємства, відсутні у даній справі, а саме: вибуття однієї сторони внаслідок її реорганізації та підтверджений правовий статус правонаступництва стосовно переданих прав.
ДП "Селидіввугілля", посилаючись на статтю 512 Цивільного кодексу України, якою надано право заміни кредитора іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), вважає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги банк уже здійснив право вимоги до підприємства шляхом пред'явлен-ня відповідного позову, який у подальшому був задоволений господарським судом, а відтак банк набув процесуального статусу "стягувача", а не "креди-тора".
На підтвердження як доводів за касаційною скаргою, так і заперечень на неї кожною із сторін подано судову практику з цього питання.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Розпорядженням заступника Голови судової палати з розгляду справ про банкрутство від 05.03.2009 № 02.01-35/55 призначено колегію суддів у складі: Коваленко В.М. -головуючий, судді Заріцька А.О. та Продаєвич Л.В.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.03.2009, від ДП "Селидів-вугілля" був присутній представник за довіреністю Максимчук С.П.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2009 розгляд касаційної скарги за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 18.03.2009 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги з урахуванням уточнень до неї, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зобов'язання ДП "Селидіввугілля" перед АК АПБ "Україна" підтверд-жені рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
На виконання судового рішення у даній справі господарським судом Донецької області було видано наказ від 05.07.2004, який знаходиться у ВДВС Селидівського МУЮ на виконанні.
ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" звернулося до госпо-дарського суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та поясненнями до неї, з яких вбачається, що ДП "Селидіввугілля" не виконало свої зобов'язання за кредитною угодою перед АК АПБ "Україна", стосовно якого законодавством встановлена особлива процедура ліквідації та відповідно ліквідатору банку надано виключне право вчиняти дії щодо продажу або уступки права вимоги банку.
Як зазначено в поясненнях, інформація про продаж на відкритих торгах (аукціонах) активів АК АПБ "Україна" після проведення оцінки боргових зобов'язань ДП "Селидіввугілля" розміщалася в друкованих виданнях: у всеукраїнській газеті "Україна Бізнес" та регіональній газеті "Кур'єр".
Указані обставини стали передумовою для укладення між АК АПБ "Україна" (первісний кредитор) в особі ліквідатора та ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" (новий кредитор) договору від 16.07.2008, предметом якого є відступлення права вимоги, що належить первісному кредиторові, по всіх зобов'язаннях, які виникли у правовідносинах АК АПБ "Україна" з ДП "Селидіввугілля" та підтверджені, зокрема, рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161 (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 цього договору новий кредитор набуває наступних прав: вимагати від боржника сплати боргових зобов'язань, зазначених у пункті 1.1 договору, користуватися правами сторони, передбаченими чинним законодавством, інших прав, що існували у первісного кредитора по відношенню до боржника -ДП "Селидіввугілля" до моменту укладення цього договору, а також тих, що можуть виникнути після укладення договору.
Відмовляючи у задоволенні заяв ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" та ВДВС Селидівського МУЮ про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції дійшов висновку, що після видачі наказу на виконання рішення АК АПБ "Україна" набув статусу стягувача, а не кредитора, а заміна внаслідок відступлення права вимоги не допускається на стадії виконання судового рішення.
Колегія суддів касаційної інстанції, погоджуючись з тим, що виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися як на підставі та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України "Про виконавче провадження", разом з тим відмічає, що правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Правонаступництво може бути універсальним (загальним) або частковим. За універсальним правонаступництвом до правонаступника переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За частковим правонаступництвом від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі суб'єктивні права або обов'язки, зокрема, у результаті відступлення права вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Положення цієї статті кореспондуються з положеннями статті 378 Цивільного процесуального кодексу України.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження -з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, підставою правонаступництва є відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
правонаступництва;
виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.
Як встановлено господарським судом, перехід прав кредитора підтверджується укладеним між банком та товариством договором про відступлення права вимоги, який є дійсним.
Договір про відступлення права вимоги від 16.07.2008 укладений на оплатній основі, оскільки в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати попередньому кредиторові майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на вказані відносини розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Отже, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" встановлена особлива процедура ліквідації АК АПБ "Україна" і ліквідатору банку було надано право, зокрема, здійснювати продаж (уступку) вимог банку, утворених кредитними та вексельними боргами за ліквідаційною вартістю без будь-яких обмежень.
За цих обставин, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо неможливості заміни АК АПБ "Україна" у виконавчому провадженні на ТОВ "Українська гірничо-промислова ком-панія", а вимоги товариства щодо заміни сторони у виконавчому проваджен-ні такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з частиною 2 статті 11113 цього Кодексу касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" -задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2008 у справі № 1/161 - скасувати, прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" та Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Здійснити заміну Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" у виконавчому провадженні щодо виконання наказу господарського суду Донецької області, виданого за рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2004 у справі №1/161.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий: В.Коваленко
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич