18 березня 2009 р.
№ 2-12/7788-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Соловйова К.С.
від відповідача: Мірецька Г.О., Пономарьова В.М.
розглянувши касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р.
у справі № 2-12/7788-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Прибрежне»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство “Агропромислова фірма “Прибрежна»
про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди №б/н від 07.04.2006р.,
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Прибрежне» про спонукання укласти додаткову угоду № 1 від 22.02.2008р. до договору оренди №б/н від 07.04.2006р. у редакції Фонду майна Автономної Республіки Крим.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008р. (суддя М.М.Іллічов), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. (судді: З.Д.Маслова, В.А.Лисенко, О.Г.Градова), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Фонд майна Автономної Республіки Крим подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Фонд майна Автономної Республіки Крим мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Фонду майна Автономної Республіки Крим підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
07.04.2006р. між позивачем та Закритим акціонерним товариством “Корпорація Керкінітіда» було укладено договір оренди державного нерухомого майна - садів загальною площею 86,8га та виноградників загальною площею 852,0га, розташованих за адресою: Чорноморський район, с. Медведево, що знаходяться на балансі Державного підприємства “Агропромислова фірма “Прибережна».
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2007р. у справі № 2-13/7850-2007 відповідача визнано орендарем за договором оренди державного нерухомого майна від 07.04.2006р., а також визнано дійсним вказаний договір оренди.
Таким чином, як випливає із встановлених господарським судом обставин, об'єктом оренди за договором від 07.04.2006р. є державне майно.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Проте, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Як вже було зазначено, позивач просить внести зміни в договір оренди від 07.04.2006р. в частині зміни розміру орендної плати.
Частинами 1 та 3 ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка не неконституційною, встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Таким чином, приписами вищенаведених правових норм визначено, що договори оренди, які укладені до 01.01.2007р. мають бути переглянуті відповідно до ст. 118 яка визначає, що умови щодо розміру орендної плати.
За таких обставин, господарський суд попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, порушив приписи вищенаведених правових норм, що є підставою для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.
Враховуючи, що господарський суд не досліджував обставин відповідності запропонованого позивачем зміни розміру орендної плати, та не досліджував обставин щодо того чи визначено даний розмір орендної плати відповідно до порядку, що встановленому Кабінетом міністрів України, то наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. у справі № 2-12/7788-2008 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.