25 березня 2009 р.
№ 2-22/8822-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Шаргала В.І.,
суддів:
Мачульського Г.М.,
Швеця В.О.
за участю представників сторін:
позивача
Мотової С.П. дов. №158 від 01.01.2009 р.
відповідача
Гаврилюк Л.А. дов. №5 від 21.02.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2008 р.
у справі
№2-22/8822-2008
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"
про
стягнення 30 784 грн.
Державне підприємство (надалі ДП) "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства (надалі ДП) "Керченський морський торговельний порт" про стягнення штрафу в сумі 30 748 грн. за невиконання плану вивантаження вагонів поданих залізницею в лютому 2008 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2008 року (суддя Калініченко А.А.) позов задоволений, з ДП "Керченський морський торговельний порт" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 30748 грн. штрафу та відповідні судові витрати.
Судове рішення мотивоване доведеним фактом невиконання норми вивантаження портом поданих залізницею вагонів, за що умовами укладеного між сторонами договору встановлений штраф.
Не погоджуючись з названим судовим рішенням, ДП "Керченський морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 3.10 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затв. наказом Мінтрансу від 28.05.2002, №334, ст. 6 Статуту залізниць, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що висновки суду першої інстанції суперечать умовам укладеного між сторонами договору.
Заслухавши в судовому пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що між ДП "Придніпровська залізниця" та ДП "Керченський морський торговельний порт" укладений договір про організацію перевезення вантажу і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг №ПР/4ТХ-02-451/НЮ-1417п від 14.11.2002 р. (з доповненнями від 18.07.03, 22.03.04, 09.04.04, 25.06.04, протоколом розбіжностей від 05.06.04) та договір про обробку вагонів №ПР/МД-м4/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 р. з протоколом узгодження розбіжностей від 30.07.2004 р., протоколом узгодження розбіжностей від 21.02.2005 р. та рішенням суду щодо врегулювання розбіжностей від 08-22.02.2005 р.
Умовами договору про обробку вагонів погоджено, що за невиконання норми вивантаження, встановленої добовим планом, Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність (п.7.3. договору). Розмір матеріальної відповідальності за невиконання плану вивантаження вагонів визначається згідно статті 106 Статуту залізниць України - дві добові ставки плати за користування вагонами за кожен неподаний (з вини Залізниці), невивантажений (з вини Порту) вагон (п.7.3. договору).
Відповідно до пункту 1 договору про обробку вагонів, добова норма вивантаження -це узгоджена Залізницею і Портом кількість вагонів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з Єдиним Технологічним Процесом (далі ЄТП) роботи Станції і Порту. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї.
Узгодженим планом перевезення вантажів на експорт через порти (припортові станції України на лютий 2008 р.) передбачена середньодобова норма подачі вагонів на ст. Керчь-Порт у кількості 209,2 вагонів.
Проте, згідно пункту 4.4. договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби в розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до ЄТП роботи Станції і Порту.
Відповідно до п. 7.3 цього договору облікова картка виконання плану вивантаження ведеться згідно форми додатка 4 до Правил перевезення вантажів в прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджених Міністерством транспорту України від 28.05.2002 р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за №566/6854. Штраф за невиконання плану вивантаження нараховується по закінченню місяця шляхом сумування невиконання за всі дні місяця окремо з вини Залізниці та Порту. Сума штрафу має бути сплачена в десятиденний строк. При цьому розмір штрафу обчислюється згідно зі статтею 106 Статуту залізниць України.
Зі змісту ст. 908 Цивільного кодексу України вбачається, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами (статутами) іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Статтею 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, передбачено, що перевезення вантажу залізничним транспортом організовується на договірних засадах.
Пункт 5 Статуту залізниць України надає право Мінтрансу затверджувати нормативно-правові документи, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
За приписами п. 3.9 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 р. №334, подача вагонів для навантаження або розвантаження провадиться в межах середньодобової або згущеної на добу норми за місячним планом перевалки, який складається на підставі погоджених між залізницею і портом місячних планів перевезень вантажів у прямому змішаному сполучені.
Залізниці і порти за наявності вантажів для перевалки мають право згущати подачу вагонів або пред'являти вантажі в межах подвоєної середньодобової норми без згоди іншої сторони.
Згущення подачі вагонів і пред'явлення вантажів у розмірі більше дводобової норми, а також протягом двох і більше діб підряд дозволяється за взаємною згодою начальників станції і порту. Вагони, подані без такого узгодження з портом і не завантажені, до виконання плану поточної доби не зараховуються.
Повідомлення про майбутнє згущення подачі вагонів і пред'явлення вантажів передається не пізніше 24 годин до його здійснення.
Залізниці зобов'язані надолужувати неподачу вагонів, а порти - непред'явлення вантажів протягом місяця.
Відповідно до пункту 3.10. названих Правил начальники станцій і портів ведуть облік виконання місячного плану перевалки вантажів. Облік обсягів перевалки ведеться окремо для вантажів, які передаються із залізничного транспорту, та для вантажів, переданих з водного транспорту, за обліковими картками (додатки 4, 5), які складаються у двох примірниках і підписуються обома сторонами.
У разі відмови від підпису облікової картки складається акт, копія якого вручається стороні, що відмовилася від підпису картки. Сторона, яка має заперечення щодо записів у картці, може вносити в неї перед своїм підписом відповідні відмітки.
Судом першої інстанції встановлено, що у лютому 2008 р. на адресу порту надходили вантажі в вагонах та контейнерах - вугілля, кокс, добрива, висівки, сталь, сода, окатиші та інше.
Вивантаження вагонів проводилось портом з порушенням плану вивантаження, що підтверджується обліковою карткою за лютий 2008 року (а. с. 35), яка підписана Портом із зауваженням про те, що він визнає штраф за назване порушення лише в розмірі 10 025,60 грн. Сторонами 12.06.2008 р. був складений акт звіряння виконання плану вивантаження за лютий 2008 р., за яким сума нарахованого штрафу склала 42 556,80 грн. Портом визнана сума штрафу частково - в розмірі 11 772,80 грн., ця сума і була ним сплачена. Решту суми - 30 784 грн. Порт сплачувати відмовився. Зауваження щодо невірного визначення добового плану вивантаження вагонів у вищезазначеній обліковій картці відсутні.
Згідно зі статтями 525, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту статті 908 Цивільного кодексу України також вбачається, що умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо перевезень встановлюється договором.
За правилами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахуванням вищенаведених норм матеріального права та встановлених судом обставин щодо порушення плану вивантаження вагонів з вини Порту, за що умовами договору та законодавством передбачені штрафні санкції, суд правомірно задовольнив позовні вимоги залізниці.
В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі (у тому числі змісту договору), не входять до кола повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2008 р. у справі №2-22/8822-2008 залишити без змін.
Пункт 3 ухвали Вищого господарського суду України від 12.02.2009 р. про зупинення виконання рішення до закінчення його перегляду в порядку касації вважати таким, що втратив чинність.
Головуючий суддя
Шаргало В.І.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Швець В.О.