79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.03.09 Справа № 20/116
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Кордюк Г.Т.
Краєвської М.В.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА ХОЛДИНГ», м. Рівне, вих. № 37 від 26.01.2009р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 року
у справі № 20/116, суддя Василишин А.Р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», м. Синельниково Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА ХОЛДИНГ», м. Рівне
про стягнення 96 271, 32 грн. боргу,
за участю представників
від позивача: Повіланський О.О. - представник;
від відповідача : не з'явились.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 24.03.20089. в склад колегії внесено зміни, замість судді Давид Л.Л. введено суддю Краєвську М.В.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 року у справі № 20/116 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»задоволено частково. З рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА ХОЛДИНГ»на користь позивача стягнуто 84 484, 11 грн. основного боргу, позивачу відшкодовано судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване обгрунтованістю та підставністю вимог позивача щодо стягнення 84 484, 11 грн. боргу, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували виконання останнім взятих на себе зобов'язань. У задоволенні решти позовних вимог місцевим господарським судом відмовлено у зв'язку з поданням відповідачем доказів, які свідчать про повернення позивачу товару на суму 11 787, 21 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач -ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що судом не з'ясовано зміст зобов'язання та підставу його виникнення та не дано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги. Подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Подане скаржником клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги поступило в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду після оголошення судового рішення, тому не прийняте судом до уваги, оскільки резолютивна частина постанови виготовлена в нарадчій кімнаті та оголошена представнику позивача у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків викладених у судовому акті дійсним обставинам справи, реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено місцевим господарським судом, 18.02.2008р. позивачем на підставі товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серії АААП № 939951 від 15.02.2008р. та видаткової накладної № 64 від 15.02.2008р. через представника відповідача (довіреність серії ЯОУ № 798780 від 18.02.2008р.) відпущено ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»товар (алкогольні напої в асортименті) на загальну суму 96 271, 32 грн.
У зв'язку з неоплатою даного товару, 06.10.2008р. позивач звернувся до ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»з вимогою про оплату відпущеного 18.02.2008р. товару на суму 96 271, 32 грн. Однак дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»у встановленому законом порядку доведено повернення позивачу товару на загальну суму 11 787, 21 грн., а тому дійшов висновку, що з рахунку відповідача на користь ТОВ «Атлантіс»стягненню підлягає 84 484, 11 грн. боргу (96 271.32 - 11 787.21= 84 484.11).
Однак, судова колегія не погоджується з даними доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зі змісту ст. 11 ЦК України випливає, що цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як було зазначено вище, 18.02.2008р. позивачем згідно товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серії АААП № 939951 від 15.02.2008р. та видаткової накладної № 64 від 15.02.2008р. на підставі довіреності серії ЯОУ № 798780 від 18.02.2008р. було відпущено ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»алкогольні напої в асортименті на загальну суму 96 271, 32 грн.
Згідно з ч.2 ст.689 ЦК України, покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п.14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»№ П-7 (далі - Інструкція № П-7), затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР, від 25.04.1966р., приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов. Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, котрі засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється є технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо. Відсутність зазначених документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку, складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, яка поступила і в акті вказується, які документи відсутні.
Згідно з п.9 Інструкції № П-7 зазначено, що даний акт повинен бути складений протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше 4 місяців з моменту поступлення продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не передбачені обов'язковими для сторін правилами.
Відповідачем при прийнятті товару було складено акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.02.2008р. (а.с. 47, 48).
З даних актів вбачається, що в результаті огляду прийнятого від ТОВ «Атлантіс»товару по накладній № 64 від 15.02.2008р. було виявлено бій двох одиниць товару «Тамянка Виналь», загальною вартістю 21, 60 грн. з ПДВ, нестачі дванадцяти одиниць «Коньяк Жан Жак 5-ти зірковий» на суму 280, 51 грн. з ПДВ та надлишок дванадцяти одиниць «Коньяк Жан Жак 3-ох зірковий»на суму 201, 24 грн. з ПДВ.
З огляду на дані акти, сума поставленого товару, вказана у накладній № 64 від 15.02.2008р. зменшилась на 100,87 грн. ( 96 271.32-21.60-280.51+201.24= 96 170.45).
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач через невідповідність даних у накладній № 64 від 15.02.2008р. фактичній кількості товару відмовився його приймати.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»згідно видаткової накладної № 64 від 15.02.2008р. на підставі довіреності серії ЯОУ № 798780 від 18.02.2008р., з врахуванням актів приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.02.2008р., фактично прийняло від ТОВ «Атлантіс»алкогольні напої в асортименті на загальну суму 96 170, 45 грн., що не заперечувалось позивачем в суді першої інстанції (а.с.61) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. При цьому судова колегія виходила з наступного.
Наявні в матеріалах справи видаткові накладні (повернення) № ЛР-0000157 від 28.05.08р., №ЛР-0000168 від 28.05.08р. та №ЛР-0000171 від 31.05.08р. (а.с. 68-70), якими керувався суд першої інстанції, відмовивши в позові на суму 11 787, 21 грн., не є належними та допустимими доказами, які свідчать про повернення відповідачем товару отриманого ним саме по накладній № 64 від 15.02.2008р.
З даних накладних вбачається, що відповідачем в період з 28.05.08р. по 31.05.08р. повернуто позивачу товар на загальну суму 11 787, 21 грн. Факт отримання даного товару 05.06.2008р. позивачем не заперечується.
Однак асортимент товару, його кількість та ціна, вказані в накладних на повернення, не відповідає асортименту товару та його кількості, прийнятого відповідачем по спірній накладній, на підставі якої заявлено позов.
Так, наприклад, у накладній на повернення №ЛР-0000171 від 31.05.08р. вказано асортимент товару, який повертається, його кількість та ціну, а саме: «Монастирська ізба біла 1.5 н/сух», «Сапераві кр.п/сух 0.75», «Шардоне Старокримське біл/сух 0.7», «Мерло кр.сух. 0.75», «Шардоне біл.сух. 0.75».
При цьому, з видаткової накладної № 64 від 15.02.2008р. не вбачається, що вищеперелічений товар в такому асортименті був відпущений відповідачу по спірній накладній.
Беззаперечним є той факт, що у двох інших накладних на повернення товару має місце товар з таким найменуванням, який було відпущено відповідачу по спірній накладній, однак місткість одиниць товару та їх ціна не відповідають товару, зазначеному у спірній накладній.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом безпідставно дано оцінку видатковим накладним (повернення) № ЛР-0000157 від 28.05.08р., №ЛР-0000168 від 28.05.08р. та №ЛР-0000171 від 31.05.08р. на загальну суму 11 787, 21 грн., як належним доказам у справі в підтвердження доводів відповідача щодо зменшення суми боргу по накладній № 64 від 15.02.2008р.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами у справі існували довготривалі договірні відносини щодо поставки товару (договори наявні в матеріалах справи). Відповідач проводив повернення позивачу товару в асортименті та по ціні, вказаній у накладних на повернення, що не заперечується позивачем. Однак, сам факт повернення товару по вищезгаданих накладних не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів в розмірі 11 787, 21 грн., оскільки поставка товару за минулі періоди та його повернення не є предметом розгляду у даній справі.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення коштів за відпущений товар по накладній № 64 від 15.02.2008р.
Оскільки, відповідач не подав суду доказів сплати коштів за отриманий від позивача товар по спірній накладній, а з накладних на повернення товару не вбачається, що такий було повернуто по накладній № 64 від 15.02.2008р., то з врахуванням актів приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.02.2008р. (яким судом першої інстанції не дано належної правової оцінки), стягненню з ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ»на користь ТОВ «Атлантіс»підлягає 96 170, 45 грн.
З врахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «Атлантіс»задоволити частково, стягнути з рахунку ТОВ «ЛІТА ХОЛДИНГ» на користь позивача 96 170, 45 грн. боргу за відпущений товар по накладній № 64 від 15.02.2008р., у задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.01.2009 року у справі № 20/116 скасувати та прийняти нове судове рішення.
Позов задоволити частково.
Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА ХОЛДИНГ», м. Рівне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», м. Синельниково Дніпропетровської області 96 170, 45 грн. боргу. У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Судові витрати покласти на відповідача.
3. На виконання даної постанови місцевому господарському суду видати наказ.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Краєвська М.В.