Постанова
Іменем України
24 лютого 2009 року
Справа № 2-9/5829-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Плута В.М.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом: Щеглова Демида Анатолійовича, довіреність № 20-3/3313/22 від 25.12.2008
відповідача за первісним позовом: Штурцева Юрія Юрійовича, довіреність б/н від 20.05.08;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Конверсія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 19.12.2008 у справі № 2-9/5829-2008
за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, 95000)
до комунального підприємства "Конверсія" (вул. Мира, 6, с. Шкільне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97541)
про стягнення 1406 274,29 грн,
за зустрічним позовом комунального підприємства "Конверсія"
до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"
про визнання договору недійсним,
Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з комунального підприємства "Конверсія" заборгованості за спожиту на підставі договору № 1692 від 01.12.2005 теплову енергію в сумі 1 145 747, 57 грн, 22 213, 65 грн пені, 207 031, 03 грн суми індексації та 3% річних у сумі 31 282, 04 грн.
У порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України комунальне підприємство "Конверсія" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про визнання договору про постачання теплової енергії № 1692 від 01.12.2005 недійсним.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2008 у справі № 2-9/5829-2008 первісний позов задоволено частково, у зустрічному - відмовлено.
Стягнуто з комунального підприємства "Конверсія" на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" 1 130 747, 57 грн боргу, 3 % річних у сумі 31 282, 04 грн, 207 031, 03 суми індексації, 11 106, 82 грн пені, а також 14 062, 75 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У первісному позові в частині стягнення 11 106, 83 грн пені відмовлено. Припинено провадження у справі в частині стягнення 15 000 грн боргу за первісним позовом.
При прийняті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір є дійсним і підлягає виконанню з моменту його укладення, а тому наявна заборгованість відповідача за первісним позовом, сума індексації та 3% річних підлягають примусовому стягненню. Розмір пені, що підлягає стягненню, місцевий господарський суд зменшив на 50%, використавши передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України право.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення у частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийняти нове, яким зустрічний позов задовольнити, а також судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом оскаржує судове рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, а саме статті 241 Цивільного кодексу України, оскільки вважає, що Барсова І.М. не могла перевищити свої повноваження тому, що на день підписання договору -01.12.2005 не була уповноваженим представником комунального підприємства "Конверсія".
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Між орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (постачальник) та комунальним підприємством "Конверсія" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1692, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб на опалення, вентиляції та подогрева води на потреби ГВС у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язався прийняти теплову енергію в обсягах, визначених цим договором, та оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені договором (т. 1, а. с. 3).
Договір датований 01.12.2005 та згідно з його пунктом 10.1 строк дії з 01.12.2005 по 01.12.2006.
Від імені орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" даний договір підписаний генеральним директором Вайлем І.В., що діяв на підставі Статуту підприємства, а від імені комунального підприємства "Конверсія" -керівником Барсовою І.М., яка діяла на підставі розпорядження Шкільненської селищної ради № 140-п від 06.12.2005.
Як вбачається з вказаного розпорядження, Барсова І.М., інженер комунального підприємства "Конверсія", тимчасово призначена виконуючей обов'язки керівника цього підприємства з 07.12.2005 (т. 1, а.с. 29).
Стверджуючи, що Барсова І.М. не мала повноважень на підписання договору на постачання теплової енергії № 1692 від 01.12.2005, оскільки була призначена виконуючим обов'язки керівника комунального підприємства "Конверсія" лише 07.12.2005, позивач за зустрічним позовом просить визнати підписаний нею договір недійсним на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Позивач за первісним позовом, вважаючи укладений договір дійсним, а тому підлягаючим виконанню, просить стягнути з комунального підприємства "Конверсія" 1 145 747, 57 грн заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2005 (дата укладення договору) по 01.04.2008, а також 22 213, 65 грн пені, розрахованої за період з 25.12.2007 по 13.12.2008, 207 031, 03 грн суми індексації та 3% річних у сумі 31 282, 04 грн.
На підтвердження наявності заборгованості орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" надані рахунки (т. 1, а. с. 62), акти-довідки про обсяги споживання теплової енергії (т. 1, а. с. 63 -77).
Як свідчать матеріали справи, постачальник за вказаний період змінював тарифи на теплову енергію. Право на автоматичну зміну ціни передбачено пунктом 6. 1 договору № 1692 від 01.12.2005, про що постачальник повинен повідомити споживача з посиланням на нормативний документ.
На підтвердження правомірності зміни ціни орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" надані реєстри видачі рахунків, повідомлення і публікації про зміни тарифів (т.1, а. с. 65 -112).
Слід також зазначити, що комунальне підприємство "Конверсія" не заперечує факт споживання теплової енергії.
У судовому засіданні першої інстанції відповідачем за первісним позовом надані платіжні доручення № 127 від 06.08.2008, № 185 від 06.11.2008 (т. 1, а. с. 122, 123), які підтверджують оплату заборгованості лише в розмірі 15 000 грн.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зокрема, частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Юридична особа згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до частини 7 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне господарство, до організаційно-правової форми якого відноситься позивач за зустрічним позовом, очолює керівник, призначений органом, у сферу управління якого входить підприємство -Шкільненською селищною радою.
Як вбачається з матеріалів справи, Барсова І.М. підписала договір на постачання теплової енергії, який датований 01.12.2005, хоч була призначена тимчасово виконуючим обов'язки керівника комунального підприємства "Конверсія" з 07.12.2005 (розпорядження № 140-п від 06.12.2005 - т. 1, а. с. 29).
Проте, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстав для визнання підписаного Барсовою І.М. договору недійсним немає з огляду на наступне.
Як підтверджується матеріалами справи - розпорядженням № 140-п від 06.12.2005 (т. 1, а. с. 29) Барсова І.М. була призначена тимчасово виконуючим обов'язки начальника комунального підприємства "Конверсія" з 07.12.2005. Оспорюваний договір датований 01.12.2005. Разом з тим слід враховувати, що в тексті договору міститься посилання на те, що Барсова І.М. діє на підставі розпорядження № 140-п від 06.12.2005. Таке посилання міститься в примірнику договору, який надано орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (т. 1, а. с. 3) і в примірнику договору, який наданий комунальним підприємством "Конверсія" (т. 1, а. с. 26). Це свідчить про те, що сторони підписували договір уже після того, як було видано розпорядження про призначення Барсової І.М. виконуючим обов'язки начальника комунального підприємства "Конверсія". Підписати цей договір 01.12.2005 сторони не могли, оскільки в цей день не знали про видання 06.12.2005 розпорядження та про те, що це розпорядження буде мати зазначений номер та вказану дату.
За таких умов слід зробити висновок про те, що договір сторони підписали тоді, коли у Барсової І.М. були повноваження на укладення договорів.
Що стосується дати -01.12.2005, зазначеної в оспорюваному договорі, то слід врахувати ту обставину, що ця дата могла бути вказана сторонами для визначення терміну, з якого підлягають застосуванню умови договору, у тому числі умови, що стосуються обсягу постачання теплової енергії.
Слід також враховувати, що на договорі підпис Барсової І.М. скріплено печаткою. Це означає, що на момент підписання договору Шкільненський селищний голова надав Барсовій І.М. певні повноваження, що стало підставою для скріплення її підпису печаткою.
Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що договір № 1692 від 01.12.2005 не відповідає його внутрішній волі як підприємству, що створено для отримання прибутку, є безпідставними. Укладення договорів ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченого статтею 627 Цивільного кодексу України - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Із матеріалів справи не вбачається, що при укладення договору № 1692 від 01.12.2005 позивач за первісним позовом діяв не за своєю волею, а тому і підстав для висновку про невідповідність цього договору внутрішній волі немає. Крім того, неотримання прибутку підприємством за договором не може бути підставою для визнання цього договору недійсним.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстав для задоволення зустрічного позову немає.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 3.2.2 встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в строки, передбачені договором. Порядок розрахунків сторони передбачили в пункті 6 договору № 1692 від 01.12.2005, відповідно до якого оплата споживачем теплової енергії здійснюється на підставі виставлених йому рахунків до 25-числа наступного за розрахунковим місяця.
Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання комунальним підприємством "Конверсія" взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
У судовому засіданні першої інстанції відповідачем за первісним позовом надані платіжні доручення № 127 від 06.08.2008, № 185 від 06.11.2008 (т. 1, а. с. 122, 123), які підтверджують оплату лише 15 000 грн.
За викладених обставин судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського, що вимоги за первісним позовом у частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню лише в сумі 1 130 747, 57 грн (1 145 747, 57 грн -15 000 грн).
Враховуючі часткову оплату суми боргу, суд першої інстанції обгрунтовано припинив провадження у справі в частині вимог про стягнення 15000,00 грн. на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем за первісним позовом розрахунки суми індексації в розмірі 207 031, 03 грн та 3% річних у сумі 31 282, 04 грн є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про задоволення первісного позову в цій частині -правомірними.
Судова колегія погоджується також і з висновками місцевого господарського суду в частині стягнення пені лише в сумі 11 106, 82 грн, що складає 50% від 22 213, 65 грн, обґрунтовано нарахованих позивачем за первісним позовом на підставі пункту 7.2.3 договору № 1692 від 01.12.2005, який встановлює, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але в межах подвійної облікової ставки Національного банку України.
Але пункт 3 частини 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи важке матеріальне становище комунального підприємства "Конверсія" і той факт, що основними субспоживачами теплової енергії є населення, суд першої інстанції правомірно застосував надане йому пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України право.
Доводи позивача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про недоплату заявником апеляційної скарги державного мита, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.
Так, зміст апеляційної скарги вказує на те, що комунальне підприємство "Конверсія" просить рішення місцевого суду скасувати лише частково, а саме пункт 5 резолютивної частини, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Згідно з п. п. "г)" п. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита встановлені у наступному розмірі.
Із заяв, що подаються до господарських судів: із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Враховуючі те, що сторона оскаржила рішення суду лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, тобто при поданні такої зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції підлягало сплаті 85,00 грн. державного мита (згідно п. п. "б)" п. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"), вбачається, що і при оскарженні цієї частини рішення необхідно сплатити суму державного мита у розмірі 42,50 грн. (50 відсотків).
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Конверсія" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2008 у справі № 2-9/5829-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.М. Плут
Ю.М. Гоголь