Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" березня 2009 р. Справа № 16/23-09
вх. № 714/6-16
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Велієва Т.О., довіреність № 4061 від 08.08.08 р.;
відповідача - не з'явився;
розглянувши справу за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків
до ПФ "Рекламне агенство "Апекс", м. Харків
про стягнення 1127,09 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 822,74 грн. за фактичне користування місцем та 304,35 грн. витрат на проведення демонтажу, також до стягнення заявлено 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №6647 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування конструкцій від 15.02.2006р.
27.02.2009 р. представник позивача надав до канцелярії господарського суду правове обгрунтування позовних вимог, в якому вказує, що відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться в порядку визначеному виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Зовнішня реклама у м.Харкові розміщується на підставі правил розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові, затверджених рішенням виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004р. №997 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові".
25.03.2009р. представник позивача надав до канцелярії господарського суду доповнення до позовної заяви, в якому вказує, що сума за проведення демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 304,35 грн. складається з наступного: вартість демонтажу( 133,96 грн.) + послуги КП ( 41,10 грн.) + вартість транспорту (69,17 грн.) + вартість послуг міліції (9,40 грн.) = 253,63 + 20% ПДВ = 304,35 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав пояснення щодо суті спору, витребувані судом документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківської міської ради 6 сесії 24 скликання від 25 вересня 2002 р було створено КП «Міський інформаційний центр", якому делеговано повноваження з надання з експлуатацію розповсюджувачам зовнішньої реклами місць, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова, для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зовнішня реклама у м.Харкові розміщується на підставі Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові (далі-Правила), затверджених рішенням виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004р. №997 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові" (додаток 1).
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
15 лютого 2006 року між комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (далі - Позивач) та Приватною фірмою «Рекламне агентство «АПЕКС" (далі - Відповідач) був укладений договір № 6647 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі - Договір).
Відповідно до даного Договору та акту прийому-передачі від 15 лютого 2006 року до Договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться в комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,2x1,8x2), за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Сумська, 41 та пр. Правди, строком з 15 лютого 2006 р. по 31 грудня 2006 р. (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 4.1. Правил, розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові провадиться на підставі дозволів, що видаються робочим органом на підставі рішення та у порядку, встановленому виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Пунктом 6.1.2. Правил заявнику, до отримання дозволу, робочим органом встановлюється пріоритет на заявлене місце. Рішення про встановлення за заявником пріоритету або про відмову в його встановленні оформлюється довідкою робочого органу, яка підписується його начальником.
Відповідно до п. 6.1.3. Правил, пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення.
Строк встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу може бути продовжений керівником робочого органу не більш як на три місяці, у порядку визначеному Правилами.
Як вбачається з Довідки про встановлення пріоритету від 12.01.2006 р. відповідачу, встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції щит стаціонарний (1,2x1,8x2) на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.
Листом №836 від 07.04.2006 р. Відділ реклами управління містобудування та архітектури повідомив позивача, що на підставі листа (вх.№338 від 07.04.2006р.) та п. 6.1.3. Правил, пріоритет встановлений за заявкою №6915 продовжено з 13.04.2006р. до 13.07.2006р.
Відповідно до п. 8.1.6. Договору, якщо користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим договором, протягом строку на який було встановлено пріоритет - цей договір припиняє свою дію.
Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що 13 липня 2006 р. Договір припинив свою дію на підставі п. 8.1.6., тобто у зв'язку з закінченням строку дії пріоритету.
Відповідно до п. 5.1. Договору, протягом 3-х днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 Договору, відповідач зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється відповідачем на підставі Актів прийому-передачі, які підписується уповноваженими представниками позивача і відповідача. При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан здійснюється відповідачем за власний рахунок.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3.1.1. Договору було передбачено, що позивач має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у разі невиконання відповідачем вимог позивача щодо звільнення місць, у випадках передбачених цим Договором.
Згідно з п. 3.2.7. Договору позивач був зобов'язаний письмово повідомити відповідача про проведення демонтажу його спеціальної конструкції у випадках передбачених п. 3.1.1 Договору.
Позивачем було направлено відповідачу повідомлення № 1706 (вих. № 3894 від 17.07.2006р.) з вимогою протягом 5 календарних днів, звільнити незаконно зайняте місце розташування рекламного засобу, яке було отримано відповідачем 24.07.2006 р. про, що свідчить повернуте позивачу поштове повідомлення з відміткою відповідача про отримання ( а.с. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, демонтаж спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,2x1,8x2) за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Сумська, 41 та пр. Правди, не здійснив, територію у належний стан не привів.
Також, п. 5.4. Договору було передбачено те, що у разі невиконання вимог позивача щодо звільнення відповідачем місць, позивач має право здійснити роботи з демонтажу конструкцій, що розташовані на займаних відповідачем місцях, з наступною оплатою відповідачем цих робіт в розмірі витрат позивача, пов'язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу.
Підпунктом б) п. 2.3. Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності (додаток № 5 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 "Порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій") передбачено, що спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках коли спеціальна конструкція розміщена на місці без згоди власника місця або особи, уповноваженої на надання цього місця у користування (самозахист цивільних прав територіальної громади міста Харкова).
Згідно п.п. б) п. 2.4. Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності (додаток № 5 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 "Порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій") демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється КП «МІЦ» після направлення розповсюджувачу зовнішньої реклами повідомлення з вимогою про звільнення місця, що зайняте без згоди власника або особи, уповноваженої на надання цих місць у користування (у випадку коли власник конструкції та його адреса відомі), що й було зроблено Позивачем належним чином.
Відповідно до підпункту а) п. 2.8. Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності (додаток № 5 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 "Порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій") демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється у випадку, передбаченому підпунктом б) пункту 2.3. Порядку на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради.
За таких обставин та на підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 20.09.2006 р. № 766 "Про демонтаж рекламних конструкцій" 03.10.2006 р. позивачем було демонтовано спеціальну конструкцію - щит стаціонарний (1,2x1,8x2), за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Сумська, 41 та пр. Правди, про що свідчить Акт проведення демонтажу спеціальної конструкції від 03.10.2006 р.
Відповідно до стаття 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Оскільки відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, демонтаж спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,2x1,8x2) за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Сумська, 41 та пр. Правди, не здійснив, територію у належний стан не привів, в результаті проведення демонтажу спеціальної конструкції відповідача позивач поніс збитків на загальну суму 304,35 грн. (вартість демонтажу ( 133,96 грн.) + послуги КП ( 41,10 грн.) + вартість транспорту (69,17 грн.) + вартість послуг міліції (9,40 грн.) = 253,63 + 20% ПДВ = 304,35 грн.), що підтверджується наданими доказами.
Пунктом 3 Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (додаток № 3 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 "Порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій") передбачено, що у випадку виявлення використання розповсюджувачем зовнішньої реклами місць, передбачених п. 1 цього Порядку, без укладання договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та/або без отримання дозволу (фактичне користування) позивач має право отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь час їх використання.
Відповідач фактично користувався місцем в період з 14.07.2006 р. по 03.10.2006р., без згоди власника та укладення з позивачем відповідного договору.
Згідно Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (додаток № 3 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 "Порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій") розмір плати за фактичне користування місцем, яке перебуває у комунальній власності, для розташування на ньому спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,2x1,8x2) за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Сумська, 41 та пр. Правди, складає 311,04 грн. на місяць.
Таким чином відповідач повинен сплатити позивачу за фактичне користування місцем за період з 14.07.2006 р. по 02.10.2006 р. 822,74 грн.
Відповідно до частини другої статті 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідач своїм правом наданим ст. 22 ГПК України не скористався, заперечення на позов, доказів сплати заборгованості суду не надав.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, вони не спростовані відповідачем, і є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 22, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 623, 629 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної фірми "Рекламнеагентство "Апекс" (61055, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. 12 квітня, 8, кв. 24, код ЄДРПОУ 25187301, р/р 26001860087400 в ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, код ЄДРПОУ 32135675, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) - 1127,09 грн., а саме: за фактичне користування місцем - 822,74 грн. та витрати на проведення демонтажу у розмірі - 304,35 грн.; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 30.03.2009р.