Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
19.03.2009
Справа №2-8/502-2009
За позовом - ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», смт. Гаспра, м. Ялта
До відповідача - Гаспринської селищної ради, смт. Гаспра, м. Ялта
Про визнання недійсним рішення.
Суддя С.А. Чумаченко
Від позивача - Бордачева В.А. по дов. від 13.03.09р.
Від відповідача - Кромська О.М. по дов. від 11.02.09р. №75\02-9-б
Сутність спору: Позивач - ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», звернувся до відповідача - Гаспринської селищної ради, із позовною заявою, просить суд визнати недійсним Рішення 28 сесії 5 скликання Гаспринської селищної ради № 12 від 26.06.2008 р. «Про розгляд припису прокурора м. Ялти про усунення порушення закону». Визнати за ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» право постійного користування земельною ділянкою, площею 8,61га для здійснення лікувально-оздоровчих цілей, яка розташована за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15 на умовах та в межах державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 003045 № 07 від 01.03.1996 р. виданого на основі рішення Гаспринської селищної ради від 15.12.1995 р. Санаторію «Україна», правонаступником якого є ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
Представник позивача представив суду заяву про зменшення позовних вимог, просить суд визнати недійсним рішення 28-й сесії 5-ого скликання Гаспринської селищної ради від 26.06.08р. №12 «Про розгляд припису прокурора м. Ялти про усунення порушень Закону».
Представник відповідача представив суду заперечення на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Справа слуханням відкладалась, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд
14 січня 1992 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради зареєстроване як юридична особа ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №446343.
Гаспринською селищною радою 26 червня 2008 року 28-ї сесії 50ого скликання прийнято рішення №12 «Про розгляд припису прокурора м. Ялти про усунення порушень Закону».
Відповідно до п.1 рішення №12 було вирішено Припис прокуратури м. Ялта про усунення порушень Закону - задовольнити.
Пунктом 2 рішення №12 було вирішено Державний акт на право постійного користування землею І-КМ №003045 від 01.03.96р. виданий санаторію «Україна» на земельну ділянку площею 8,61га - вважати недійсним і анулювати.
Суд розглянувши матеріали вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб'єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
15.12.1995 року Рішенням 2-ї сесії 22-го скликання Гаспринської селищної Ради “Про затвердження рішення виконкому Гаспринської селищної Ради народних депутатів та видачу дозволу на відвід земельних ділянок у постійне користування» розглянути рішення виконкому Гаспринської селищної Ради та дати дозвіл на відвід земельної ділянки у постійне користування: пунктом 1.13. вирішено Рішення №174 від 30.11.1995 року про затвердження та закріплення земельної ділянки загальною площею 8,61 га за санаторієм “Україна» на землях Гаспринської Селищної Ради.
01.03.1996 року санаторію “Україна» виданий Державний акт на право постійного користування землею І-КМ №003045, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 8,61 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для лікувально - оздоровчої діяльності відповідно до Рішення 2-ї сесії 22-го скликання Гаспринської селищної Ради народних депутатів від 15.12.1995 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №07.
Гаспринською селищною радою 26 червня 2008 року 28-ї сесії 50ого скликання прийнято рішення №12 «Про розгляд припису прокурора м. Ялти про усунення порушень Закону».
Відповідно до п.1 рішення №12 було вирішено Припис прокуратури м. Ялта про усунення порушень Закону - задовольнити.
Пунктом 2 рішення №12 було вирішено Державний акт на право постійного користування землею І-КМ №003045 від 01.03.96р. виданий санаторію «Україна» на земельну ділянку площею 8,61га за адресою м. Ялта, смт Гаспра, Алупкінське шосе,15 - вважати недійсним і анулювати.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Згідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
В вищезазначених положень закону вбачається, що припис як акт прокурорського реагування виноситься коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, в даному випадку порушення закону є суб'єктивною думкою прокурору та підлягає розгляду відповідним органом або посадовою особою по відношенню якого він винесений. За результати розгляду особою по відношенню якої він винесений приймається рішення щодо його задоволення або відхилення, таким чином, обов'язковим є лише сам факт розгляду припису, а не його задоволення та відповідні посилання відповідача як на обов'язкову підставу для прийняття ними оскаржуваного рішення на підставі обов'язкового характеру припису прокурору є безпідставними.
19.06.2002 року відбулися збори акціонерів закритого акціонерного товариства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця». Відповідно до протоколу №2 зборів, головою яких був Стоян О.М. - голова Федерації профспілок України. Секретарем зборів обраний був Лихицький Ю.М.. Присутні 58 чол., що володіють 100% Статутного фонду, порядок денний: Про реорганізацію філій Дочірнього підприємства “Ялтакурорт» ЗАТ “Укрпрофоздоровниця».
На вищевказаних зборах вирішено реорганізувати шляхом перетворення: філію дочірнього підприємства “Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» - Санаторій “Україна» в Дочірнє підприємство “Санаторій “Україна» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця».
Відповідно до п.1.3. Статуту Дочірнього підприємства “Санаторій “Україна» ЗАТ ЛОЗП України “Укрпрофоздоровниця» зареєстрованого 05.03.2003 року за №04055765Ю0020564, підприємство є правонаступником Дочірнього підприємства “Ялтакурорт» ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» стосовно цивільно - правових відносин, усіх прав та обов'язків відносно всього майна, зобов'язань стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, а також стосовно прав користування земельними ділянками, родовищами, іншим майном та майнових і немайнових прав користування земельними ділянками, родовищами, іншим майном та майнових і немайнових прав, що виникли в результаті діяльності філії Дочірнього підприємства “Ялтакурорт» ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця - “Санаторій “Україна».
Отже суд встановив, що позивач є правонаступником Дочірнього підприємства “Ялтакурорт» ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця - “Санаторій “Україна», що в своє чергу є правомірним Дочірньому підприємству “Санаторій “Україна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» користуватися земельною ділянкою у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №003045.
Стаття 108 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку перетворення, новій юридичній особі переходить все майно, всі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Вказане положення міститься також у п. 1.3. Статуту санаторію “Україна». Окрім того, у відповідності до норм Земельного кодексу України ст. 120 при переході права власності на будівлю та споруду до інших юридичних або фізичних осіб, до них переходить право на земельну ділянку.
Таким чином, право користування земельною ділянкою, відведеної санаторію “Україна», який в подальшому був реорганізований в ДП “Санаторій “Україна» ЗАО ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця», виникло у ДП “Санаторій “Україна» в силу ст. 108 ЦК України, ст. 120 ЗК України та п.1.3. Статуту.
07.09.2005 року Рішенням 34-ї сесії 4-го скликання Гаспринської селищної Ради №36 “Про припинення права користування землею» пунктом 1.3. вирішено припинити право користування земельними ділянками, у зв'язку з припиненням діяльності юридичних осіб: Санаторію “Україна» земельної ділянки в смт. Гаспра, Алупкінське шосе 15 з 05.03.2003 року відмінити рішення 2-ї сесії Гаспринської селищної Ради 22-го скликання від 15.12.1995 року та анулювати державний акт І-КМ №003045.
Постановою Господарського суду АР Крим від 05 березня 2007 року по справі №2-8\161-2007А постановлено: визнати протиправним та відмінити п.1.3. Рішення 34-ї сесії 4-го скликання Гаспринської селищної Ради №36 “Про припинення права користування землею».
Постанова Господарського суду АР Крим від 05 березня 2007 року по справі №2-8\161-2007А набрала законної сили та в апеляційному порядку оскаржена не була.
Згідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також, представник відповідача посилається на тій факт, що к Позивачу перейшло право на землю у меншому об'ємі, чім вказано в державному Акті і від частини землі Позивач відмовився, у зв'язку із чим держаний Акт належить передати в архів.
Суд вважає за необхідним звернути увагу на наступне.
Пунктом 3.10 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43, передбачено, що тільки у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.
Так, Відповідачем, зі згоди ДП «Санаторій «Україна», вносилися зміни до Державного акту І-КМ №003045 від 01.03.96р. по вилученню частини землі на користь третіх осіб.
Гаспринською селищною радою були прийняті рішення від 25.06.02р. №26, 10.04.07р. №5 та від 14.12.07р. №31, в разі чого землекористування Позивача по Державному акту І-КМ №003045 від 01.03.96р. зменшилося до 7,9977га станом на 14 грудня 2007 року, дані зміни були внесені до Державного акту І-КМ №003045 від 01.03.96р.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються діючими та належать до заміни у випадку добровільного звернення юридичних осіб.
Також, Згідно зі ст. 141 Земельного Кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Жодних з наведених вище підстав припинення права користування земельною ділянкою позивачем здійснено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
У відповідності до ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в України» встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
Отже, при прийнятті рішення Гаспринською селищною радою від 26 червня 2008 року 28-ї сесії 5-ого скликання №12, відповідач вийшов за межі своїх повноважень які передбачені ст.ст. 25,26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В судовому засіданні 19.03.2009 року оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписано 24.03.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним рішення 28-й сесії 5-ого скликання Гаспринської селищної ради від 26.06.08р. №12 «Про розгляд припису прокурора м. Ялти про усунення порушень Закону».
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.