Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"16" березня 2009 р. Справа № 05/240-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Луньова Г.С.
відповідача - Чередниченко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 212Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.09 р. по справі № 05/240-08
за позовом ТОВ "Аметрін", м. Київ
до Приватного медико-фармацевтичного підприємства "Тесей", м. Первомайський
про стягнення 14377,19 грн.
встановила:
У листопаді 2008 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу у сумі 14377,19 грн., посилаючись на набуття права грошової вимоги до відповідача за договором про уступку права вимоги № 6-у від 12.08.2008 р., укладеним позивачем з ТОВ “ФФ Аптека - 95» та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 290/М-ОС від 15.12.2006 р. в сумі 14377,19 грн., укладеним між відповідачем і ТОВ “ФФ Аптека - 95».
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2009 р. по справі № 05/240-08 (суддя - Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідач не має заборгованості перед позивачем за спірним договором, а навпаки позивач винен відповідачу 42269,38 грн., правової підстави для стягнення заборгованості за спірним договором немає, оскільки позивачу передано право вимоги заборгованості в сумі 14377,19 грн., яка виникла за іншим зобов'язанням, яке існувало до укладання спірного договору на 1.01.2006 р.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення прийнятим за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин та невідповідності висновків суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14377,19 грн., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 144,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. та судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 72,00 грн. покласти на відповідача.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції припустився помилки, посилаючись при винесенні рішення на акт звірки складений 05.01.2009 року, оскільки внесення відомостей в акт відповідачем як таким, що вносив в нього відомості після відображення їх в акті позивачем, зовсім не свідчить про його взаємне узгодження обома сторонами. Це лише є доказом наявності розбіжностей взаємних вимог позивача та відповідача, узгодження яких і покладалось на суд. Крім того, відображені в акті суми грошових коштів свідчать про поставку та отримання коштів за поставлений товар. В акті немає жодних вказівок на те, за якими саме правочинами здійснювалися ці операції. Виправлення відповідачем відомостей в акті про наявність заборгованості ТОВ “ФФ Аптека - 95»перед ПМФП “Тесей» свідчить про введення суду в оману відповідачем, адже протягом всього судового процесу жодного разу ним не було повідомлено та не було надано жодних доказів про невиконання з боку ТОВ “ФФ Аптека - 95» своїх зобов'язань з поставки лікарських засобів.
Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення винесено після всебічного і повного з'ясування всіх доказів є законним, обґрунтованим. Відповідач вважає, що саме позивач вводить в оману суд та перекручує дійсні обставини справи, не надав довіреностей на отриманий товар, включив в позовну заяву неіснуючу накладну № 50037 від 14.09.2007 р. Відповідач вважає, що названих позивачем договорів, номери яких виправлено на платіжних дорученнях ніколи не існувало, тому вони, щоб якось протовкнути грошові кошти через банк, до позивача, кожного разу застосовували перший, що попаде під руку номер і ставили в платіжку.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що між ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95»та відповідачем укладений договір № 290/м-ос від 15.12.2006 р. купівлі-продажу, за яким продавець (ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95») передає, а покупець (відповідач) приймає окремими партіями і оплачує лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали (товар), номенклатура, кількість і ціна якого визначається на підставі письмової заявки або заявки по телефону покупця на кожну конкретну партію товару і відображають в накладній на дану партію.
Згідно п. 5.1 вищезазначеного договору покупець здійснює оплату кожної партії товару у відповідності до строків, вказаних у накладній на кожну партію товару.
12.08.08 р. між позивачем та ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95») укладений договір № 6-у про уступку права вимоги, за яким кредитор ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95») уступає, а набувач (позивач) приймає право вимоги по зобов'язанням між кредитором і відповідачем по договору № 290/м-ос від 15.12.2006 р. купівлі-продажу в сумі 14377,19 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення право вимоги ), а ст. 514 ЦК України передбачено те, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 517 ЦК України встановлює, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 02.09.2008 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про заміну кредитора, що підтверджується копією опису вкладення до поштового відправлення.
Позивач безпідставно вважав, що заборгованість у сумі 14377,19 грн. по 13 накладним, зазначеним у розрахунку суми позову, виникла за договором купівлі-продажу № 290/м-ос від 15.12.2006 р., так як докази виникнення заборгованості за зазначеним договором відсутні.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 290/м-ос купівлі-продажу ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95» поставило відповідачу товар по видатковим накладним: № 34428 від 22.05.2007 р. на суму 2 897,90 грн., № 34496 від 22.05.2007 р. на суму 332,52 грн., № 50086 від 11.09.2007 р. на суму 2 001,47 грн., № 51056 від 14.09.2007 р. на суму 55,62 грн., № 50333 від 14.09.2007 р. на суму 618,42 грн., № 50813 від 14.09.2007 р. на суму 98,29 грн., № 50787 від 14.09.2007 р. на суму 982,38 грн., № 54267 від 28.09.2007 р. на суму 864,24 грн., всього на суму 7850,84 грн. відповідач товар отримав, про що свідчать підписи у накладних.
За договором № 290/м-ос від 15.12.2006 р. відповідачем оплачена сума 20187,15 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 2.10.2007 р., 4.10.2007 р. та 19.10.2007 р.
Отже, позивач не довів наявності заборгованості за договором № 290/м-ос від 15.12.2006 р. на час укладання договору № 6-у від 12.08.2008 р. про уступку права вимоги.
Посилання позивача на наявність заборгованості по іншим накладним, яка виникла за іншими договорами, не є підставою для стягнення заборгованості, так як уступка права вимоги по іншим договорам не проводилась.
Оскільки, договір № 6-у про уступку права вимоги, за яким кредитор ТОВ «Фармацевтична фірма Аптека-95»уступає, а набувач (позивач) приймає право вимоги по зобов'язанням між кредитором і відповідачем за договором № 290/м-ос від 15.12.2006 р. купівлі-продажу, то правові підстави для стягнення заборгованості по іншим договорам відсутні.
Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що акт звірки від 5.01.2009 р. складався та розрахунки проводились за договором № 290/м-ос від 15.12.2006 р., та безпідставно вважав, що позивач винен відповідачу 42269,38 грн., що не підтверджується матеріалами справи, так як в матеріалах справи є посилання на інші договори.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 512, 514, 517 ЦК України, ст.ст. 101 -105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009 р. по справі № 05/240-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 19.03.2009 р.