Запорізької області
27.03.09 Справа № 17/67/09
Суддя Корсун В.Л. за позовною заявою: концерн “Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління “Оселя», 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45
про стягнення 450 544,22 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Алілуєв Д.Ю., довіреність від 11.09.08 № 5162/27-19
від відповідача: Підставка В.А., довіреність від 22.12.08 № 120
29.01.09 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі» до товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління “Оселя» (далі - ТОВ ЖЕУ “Оселя») про стягнення з відповідача заборгованості в суму 600 790,85 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.07 № 501063.
Ухвалою від 29.01.09 судом порушено провадження у справі № 17/67/09, судове засідання призначено до розгляду на 24.02.09, про що сторони повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 24.02.09 та 23.03.09 оголошувалась перерва відповідно до 23.03.09, до 27.03.09.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.
У засіданні суду 27.03.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, осудом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заявою від 27.03.09 № 20/1-юр, наданою суду 27.03.09, позивач зменшив розмір позовних вимог, оскільки відповідачем частково сплачено сума основного боргу у розмірі 150 246,63 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 450 544,22 грн. основного боргу. Відповідач не заперечив проти заяви про зменшення суми позовних вимог. Заява про зменшення розміру позовних вимог надана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін та прийнята судом.
Таким чином, в засіданні 27.03.09 судом розглянуто позовні вимоги про стягнення з відповідача 450 544,22 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.07 № 501063.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, пояснив наступне. 01.01.07 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501063, на виконання умов якого з січня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. включно відповідачу було поставлено теплової енергії на загальну суму 684 764,26 грн. яка останнім була оплачена частково. Сума боргу станом на 08.11.08 склала 383 199,28 грн. 13.11.08 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про розстрочку погашення заборгованості в розмірі 383 199,28 грн. протягом одного року рівними частками згідно п. 1 вказаної угоди. Відповідачем не були виконані вказані умови угоди. Протягом жовтня-грудня 2008 р. включно відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 300 552,04 грн. В період з 08.11.08 по 20.01.09 відповідачем було сплачено 82 960,47 грн. Після звернення з позовом до суду відповідачем сума заборгованості частково сплачена в розмірі 150 246,63 грн. Отже, свої зобов'язання за договором та угодою про розстрочення погашення заборгованості щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач в повному обсязі не виконав. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію, спожиту за вказаний період, складає 450 544,22 грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною. У зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України позов задовольнити.
Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги в розмірі 450 544,22 грн. визнав у повному обсязі. Просить суд, на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розстрочити виконання рішення строком до двох років у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства.
Стягувач - позивач по справі, заперечив проти надання розстрочки виконання рішення, у відзиві на позов вказав, що 13.11.08 відповідачу була надана можливість погасити борг протягом 12 місяців, яку останній не виконав. Надання розстрочки виконання рішення буде сприяти виникненню та збільшенню заборгованості концерну “Міські теплові мережі» перед постачальниками газу та води та поставить під загрозу продовження опалювального сезону в м. Запоріжжі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.01.07 між товариством з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційним управлінням “Оселя» (Споживач) та концерном “Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) укладено договір № 501063 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами п. 1.1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Пунктами 6.2-6.3 цього договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць згідно додатку № 1 цього договору. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Споживач відповідно до п. 6.7 договору з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, буд. № 15-“А», документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання-передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
Отриманий акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти робочих днів з дати отримання. (п. 6.6.1. договору).
На виконання вимог договору, позивачем за період з січня 2007 року по вересень 2008 року включно було поставлено відповідачу у житлові будинки, що знаходяться в нього на балансі, та розташовані по вул. Автозаводська, будинки № 36, 48; вул. Новокузнецька, будинки № 49, 51, 53, 53-А, 53-Б, 59 у м. Запоріжжі теплову енергію на загальну суму 684 764,26 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
Встановлено, що направлені позивачем відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії за період часу з січня 2007 року по вересень 2008 року включно були підписані відповідачем.
Відповідно до пункту 3.2.6 договору, Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідач виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманої теплової енергії частково, внаслідок чого станом на 08.11.08 заборгованість склала 383 199,28 грн.
Як свідчать матеріали справи, 13.11.08 між ТОВ “ЖЕУ “Оселя» (Боржник) та концерном “Міські теплові мережі» (Кредитор) укладено угоду про розстрочку погашення заборгованості за теплову енергію, відповідно до якої Боржник визнав та підтвердив суму заборгованості, яка станом на 08.11.08 за договором № 501063 становить 383 199,28 грн. та зобов'язався її погасити протягом 12 місяців рівними частками згідно п.1 вказаної угоди.
Пунктом 3 вказаної угоди сторони передбачили, що у разі недотримання Боржником передбаченого порядку погашення заборгованості, а також при несплаті в повному обсязі поточних нарахувань, вказана угода втрачає свою силу і Кредитор має право без попередження Боржника звернутися до суду про стягнення всієї суми заборгованості.
Вбачається, що в період з жовтня 2008 по грудень 2008 р. включно відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 300 552,04 грн., а саме в жовтні 2008 року на суму 39 946,55 грн., листопаді 2008 року на суму 120 198,34 грн. і в грудні 2008 року на суму 140 407,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за відповідні місяці.
В період часу з 08.11.08 по 20.01.09 відповідачем було сплачено 82 960,47 грн., а саме: в листопаді 2008 року - 36 296,29 грн., в грудні 2008 року - 39 525,15 грн. та за 20 днів січня 2009 року надійшло 7 139,03 грн.
Таким чином, взяті на себе зобов'язання за договором від 01.01.07 № 501063 та угодою від 13.11.08 про розстрочення погашення заборгованості відповідач належним чином не виконав.
Відповідач на користь позивача станом на час вирішення справи в судовому засіданні перерахував 150 246,63 грн. Решту вартості наданих послуг по постачанню теплової енергії за в розмірі 450 544,22 грн. відповідач позивачу не сплатив, про що свідчать матеріалами справи та поясненнями сторін.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в гарячій воді за загальний період складає 450 544,22 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків й визнано відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а уточнені позовні вимоги на суму 450 544,22 грн. визнав повністю, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 450 544,22 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.07 № 501063 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення по справі № 17/67/09 строком до 2 років у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства.
Представник позивача заперечив проти вказаної заяви з підстав викладених у письмовому відгуку на заяву про надання розстрочки.
Проаналізувавши доводи представників сторін суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення щодо оплати боргу оскільки відповідач не надав суду доказів тяжкого фінансового стану відповідача, на який він посилається у своєму відзиві на позовну заяву.
Крім того, судом враховано, що відповідачу 13.11.08 була надана можливість погасити борг протягом 12 місяців, яку останній не виконав. А тому суд погоджується із твердженнями позивача стосовно того, що надання розстрочки виконання рішення буде сприяти виникненню та збільшенню заборгованості концерну “Міські теплові мережі» перед постачальниками газу та води яка може поставити під загрозу продовження опалювального сезону в м. Запоріжжя.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 6 007,91 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління “Оселя» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45, р/р 26009301157771 у філії ЗЦО ПІБ м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 30456594, МФО 313355) на користь концерну “Міські теплові мережі» ( 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) - 450 544 (чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 22 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 6 007 (шість тисяч сім) грн. 91 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун
Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 31.03.09