26 березня 2009 р.
№ 28/7
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Кочерової Н.О.
суддів Мамонтової О.М.
Черкащенка М.М.
За участю представників сторін:
від позивача Ісаэв В.Ю. (дов. № 70 від 31.12.08р.)
від відповідача Зверева С.С. (дов. № 250-72Д від 29.12.08р.)
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.08р.
у справі № 28/7
за позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект", м. Дніпропетровськ
до ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь
про стягнення 197 537,40грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.08р. у справі № 28/7 (суддя Курило Г.Є.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект" до ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" про стягнення 197 537,40грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 134 568,68грн. основного боргу, 11 897,88грн. пені, 37 946,96грн. інфляційних збитків, 4 181,34грн. 3% річних, в решті вимог - відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.08р. (головуючий Акулова Н.В., судді Алєєва І.В., Геза Т.Д.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 22.10.08р. та постанову від 17.12.08р. скасувати в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків, 3% річних, прийняти нове рішення, яким стягнути 5 530,22грн. пені,
1 067,80грн. інфляційних збитків, 829,53грн. 3% річних. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 264, 267, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25.12.06р. між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект" (Постачальник) та ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" (Покупець) укладено договір № ПСН-02439, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінам згідно специфікацій № 1 і № 2, які є невід'ємною частиною цього договору. Сума договору складає 1 973 114,40грн., в тому числі ПДВ -328 852,40грн. (п. 1.1 договору).
У відповідності з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW склад постачальника м. Дніпропетровськ, згідно "Інкотермс 2000". Поставка здійснюється автотранспортом покупця.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що постачальник разом з товаром передає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну та сертифікат якості.
Оплата товару здійснюється у національній валюті України впродовж 10 банківських днів з моменту поставки продукції та виставлення рахунку (п. 6.1 договору).
У виконання даного договору позивач за накладними № 040504А/с3/01 від 04.05.07р., № 160503А/с3/01 від 16.05.07р., № 290502А/с3/01 від 29.05.07р., № 290501А/с3/01 від 29.05.07р., № 060609А/с3/01 від 06.06.07р., № 060610А/с3/01 від 06.06.07р., № 210603А/с3/01 від 21.06.07р., № 210604А/с3/01 від 21.06.07р., № 210605А/с3/01 від 21.06.07р., № 180708А/с3/01 від 18.07.07р., № 010802А/с3/01 від 01.08.07р., № 070803А/с3/01 від 07.08.07р., № 150804А/с3/01 від 15.08.07р., № 130804А/с3/01 від 13.08.07р., № 130902А/с3/01 від 13.09.07р., № 030903А/с3/01 від 28.09.07р., № 031001А/с3/01 від 03.10.07р., № 141103А/с3/01 від 14.11.07р., № 141104А/с3/01 від 14.11.07р., № 261104А/с3/01 від 26.11.07р. поставив відповідачу товар на загальну суму 153 568,68грн., про що свідчать підписи представників відповідача, які діяли на підставі довіреностей: серії ЯНД № 014321 від 04.05.07р., серії ЯНД № 014525 від 17.05.07р., серії ЯНД № 014774 від 29.05.07р., серії ЯНД № 015013 від 06.06.07р., серії ЯНД № 015264 від 20.06.07р., серії ЯНД № 015784 від 18.07.07р., серії НБГ № 900082 від 02.08.07р., серії НБГ № 900290 від 14.08.07р., серії НБГ № 900812 від 12.09.07р., серії НБГ № 901144 від 28.09.07р., серії НБГ № 902026 від 13.11.07р., серії НБГ № 902329 від 26.11.07р. Відповідач вартість товару сплатив частково, в сумі 19 000грн.
Претензію позивача (лист № 517 від 10.04.08р.) відповідач залишив без відповіді та задоволення.
07.07.08р. ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агропромкомплект" звернулося з позовом до ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" про стягнення 197 537,40грн.
Заявою № 1191 від 06.08.08р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 202 938,46грн., з яких: 134 568,68грн. основного боргу, 26 241,48грн. пені (з 22.05.07р. по 06.08.08р.), 37 946,96грн. інфляційних збитків (за травень 2007 року -червень 2008 року), 4 181,34грн. 3 % річних (з 22.05.07р. по 06.08.08р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.08р. у справі № 28/7, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.08р., позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 134 568,68грн. основного боргу, 11 897,88грн. пені, 37 946,96грн. інфляційних збитків, 4 181,34грн. 3% річних, в решті вимог - відмовлено.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено господарськими судами, відповідач зобов'язання по оплаті порушив, наявність заборгованості за договором № ПСН-02439 в розмірі 134 568,68грн. не заперечив.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Касаційна інстанція у відповідності з ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
В зв'язку з цим, доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного нарахування судами пені, 3% річних, інфляційних збитків та необхідності їх обчислення з 23.04.08р., відхиляються колегією суддів, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що рахунки перед кожною поставкою передавались відповідачу факсимільним зв'язком, а оригінали рахунків (разом з усіма іншими супровідними документами) надавались представникам відповідача (водіям-експедиторам) при відпуску товару. Зазначені обставини додатково підтверджуються довіреностями відповідача, які містять посилання на номери і дати рахунків, виписаних позивачем.
Відтак, на думку колегії, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення боргу, збитків від інфляції та 3 % річних, нарахованих за визначені позивачем періоди.
Згідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1 і 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).
Таким чином, твердження заявника касаційної скарги про те, що судами безпідставно не застосовано строк позовної давності при нарахуванні пені по накладним № 160503а/с3/01 від 16.05.07р., № 290501а/с3/01 від 29.05.07р., № 290502а/с3/02 від 29.05.07р., № 060609а/с3/01 від 06.06.07р., № 060610а/с3/01 від 06.06.07 р. помилкові, оскільки суди дійшли правильного висновку, що перебіг строку позовної давності переривався 11.09.07р. наданням позивачеві графіку погашення відповідачем заборгованості.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
За таких обставин, суд правильно визначив такою, що підлягає стягненню пеню в сумі 11 897,88грн.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.08р. у справі № 28/7 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.О. Кочерова
Судді: О.М. Мамонтова
М.М. Черкащенко