04 березня 2009 р.
№ 2-8/2395-05(2-8/2283-04,2-8/16626-03)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2005 року у справі № 2-8/2395-2005 за позовом Університету економіки та управління до Відкритого акціонерного товариства "Фотон", Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на це майно,
У жовтні 2003 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, а саме : будівлю побутового корпусу інв. № 12833 літ. "Б" площею 6 567,3 кв. м, балкон другого поверху площею 109,9 кв. м., навіс площею 179,7 кв. м., які знаходяться за адресою : м. Сімферополь, вул. Данилова, 43 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2003 року укладеним між ними.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив залучити в якості другого відповідача Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації та зобов'язати його зареєструвати право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2005 року позов задоволено та зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалось.
У касаційній скарзі Фонд державного майна України вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, та прийняв рішення, яке стосується його прав і обов'язків, не залучивши до участі у справі, а тому просить зазначене судове рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржене судове рішення відповідає чинному законодавству, і тому просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін та Фонду державного майна України, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте у ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України прийняв наказ № 1482 від 09.09.1997 року "Про створення Відкритого акціонерного товариства "Фотон".
За актом № 32 від 29.01.2003 року Фонд державного майна України передав у власність відповідачу зазначене нерухоме майно.
02.09.2003 року між сторонами в даній справі було укладено договір купівлі-продажу за умовами якого відповідач (продавець) передав у власність позивачу (покупцю) нерухоме майно, а саме: будівлю побутового корпусу інв. № 12833 літ. "Б" площею 6 567,3 кв. м, балкон другого поверху площею 109,9 кв. м., навіс площею 179,7 кв. м., які знаходяться за адресою : м. Сімферополь, вул. Данилова, 43.
Згідно акту прийому-передачі від 02.09.2003 року відповідач передав зазначене нерухоме майно позивачу.
Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 10.03.2004 року розглянуто замовлення позивача про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно та прийнято рішення про відмову в реєстрації у зв'язку з наявністю реєстрації права власності на це майно за державою та відсутністю такої реєстрації за ВАТ "Фотон" .
Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця про зобов'язання Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу цього майна.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Ст. 107 ГПК України передбачено, що касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, у разі якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Суд першої інстанції виходячи з того, що позивач є власником майна на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2003 року та вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення не були поєднанні з позбавленням володіння, а Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ухиляється зареєструвати за ним право власності на спірне майно, дійшов висновку про задоволення позову про зобов'язання БТІ здійснити державну реєстрацію нерухомого майна.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки судом не було враховано, як зазначає в касаційній скарзі Фонд державного майна України, що на час прийняття оскарженого судового рішення за даними бюро технічної інвентаризації право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за державою, і ВАТ "Фотон", уклавши договір купівлі-продажу цього майна з позивачем, не маючи правовстановлюючих документів про право власності на спірне майно, здійснило угоду про відчуження нерухомого майна, власником якого є держава, яка придбала 100 % акцій цього господарського товариства в обмін на передане до статутного фонду майно, які перебувають в процесі приватизації, внаслідок чого зазначене нерухоме майно фактично належить державі, про що свідчать надані копії документів та матеріали справи.
Відповідно до ст. 140 Закону України "Про Державну програму приватизації" до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється: відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.
Отже, судове рішення в даній справі про зобов'язання Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати право власності на нерухоме майно за позивачем стосується прав та обов'язків держави в особі Фонду державного майна України, який стверджує про належність державі права власності на майно яке знаходиться за адресою : м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, та якого не було залучено до участі в справі.
Таким чином, місцевий господарський суд прийняв рішення, що стосується прав та обов'язків особи, не залученої до участі в справі.
За таких обставин, оскаржене судове рішення стосується прав і обов'язків держави в особі Фонду державного майна України та не може бути визнано законним, і тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2005 року скасувати, і справу № 2-8/2395-2005 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
М. Малетич