79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.03.09 Справа№ 26/10
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Роздільський пивоварний завод», смт. Розділ Миколаївського району Львівської області
до відповідача1: Відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів
до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Живе пиво», смт. Розділ Миколаївського району Львівської області
про: визнання договору поруки недійсним
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача1 Чулик І.І. -начальник юридичного відділу ДРФ (довіреність № 2993 від 09.02.2009 р.)
від відповідача2 не з'явився
Представнику відповідача1 роз'яснено його права та обов'язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Роздільський пивоварний завод», смт. Розділ Миколаївського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів про визнання договору поруки недійсним.
Ухвалою суду від 28.01.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2009 р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі іншого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Живе пиво», смт. Розділ Миколаївського району Львівської області. Ухвалою суду від 17.02.2009 р. розгляд справи відкладався до 10.03.2009 р.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що положення кредитного договору № 61/06-к від 31.05.2006 р. на забезпечення виконання зобов'язань за яким, укладено оспорюваний договір поруки, не передбачають можливості забезпечення зобов'язань, що з нього виникають шляхом укладення договору поруки. Крім того, позивач зазначає, що не погоджувався не внесення змін та доповнень до зазначеного кредитного договору, які до нього були внесені згодом відповідачем і позичальником (ТзОВ «Живе пиво»), які на думку позивача збільшують його відповідальність перед Банком, а тому порушують його законні права.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Представник відповідача1 в судове засідання з'явився. Відповідач1 позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача2 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між відповідачем1 та відповідачем2 31.05.2006 р. укладено Кредитний договір № 61/06-к (далі по тексту -кредитний договір) на умовах викладених у даному договорі.
В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем2 за даним кредитним договором, позивачем, відповідачами1,2 31.05.2006 р. укладено договір поруки № 61/06-п (далі по тексту -договір поруки), за яким, відповідно до п. 1.1. договору поруки, Поручитель (позивач) зобов'язався відповідати перед відповідачем1, за виконання відповідачем2 зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойкою) за кредитним договором.
08.06.2006 р. між відповідачем1 та відповідачем2 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору на умовах зазначених у тексті вказаного договору від 08.06.2006 р.
Підстави, що зазначені позивачем в якості задоволення своїх вимог, не відповідають законодавству України виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи самим позивачем подано договір поруки укладений між позивачем, відповідачем1, відповідачем2 в якому виконання зобов'язань відповідача2 за кредитним договором забезпечується порукою позивача перед відповідачем1.
З тексту вказаного договору поруки не вбачається порушення приписів ст.ст. 548, 546 ЦК України при його укладенні.
Що стосується укладення між відповідачем1 і відповідачем2 договору від 08.06.2006 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, то вказані зміни ніяким чином не торкаються договору поруки, так як не зачіпають обсяг відповідальності позивача перед відповідачем1, як це і передбачено п. 4.7. оскаржуваного договору поруки.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність обставин які за приписами ст.ст. 215, 203 ЦК України є підставами для визнання оспорюваного договору недійсним.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 546, 548 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Деркач Ю.Б.