ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 32/36
18.02.09
За позовом Компанії "Фарго Оверсіс Інк.", США
До 1. Державного підприємства "Ресурспостач"
2. Державного комітету з державного матеріального резерву України
Про стягнення боргу та неустойки
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
Від позивача Середа О.О. -предст., Руденко О.В. -предст.
Від відповідача 1. Танцюра М.В. -предст.
2. Дятловська І.В. -предст.
Компанія "Фарго Оверсіс Інк." (США) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Ресурспостач" та Державного комітету з державного матеріального резерву України суми боргу в розмірі 12 978 260,43 доларів США або 98 759 344,99 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пені в розмірі 2 346 522,04 грн.
В судовому засіданні 10.02.2009 надано уточнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 12 825 888,87 доларів США, або 98 759 344,99 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пені за період з 10.12.2008 по 14.01.2009 в розмірі 2 216 159,70 грн., що разом становить 100 975 504,69 грн.
В судовому засіданні 17.02.2009 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог з розрахунком. Позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 9 833 894,21 доларів США, або 74 250 819,18 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пені за період з 16.12.2008 по 14.01.2009 в розмірі 1 470 166,22 грн., що разом становить 75 720 985,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Ресурспостач" не виконав зобов'язання щодо оплати товару, поставленого позивачем за контрактами № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008.
Відповідач-1 - ДП "Ресурспостач" - позовні вимоги заперечує, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов контрактів та стверджуючи, що відповідач не був повідомлений позивачем про відвантаження товару.
Відповідач-2 - Державний комітет з державного матеріального резерву України -у відзиві та повноважний представник відповідача-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Державний комітет з державного матеріального резерву України у жодні правовідносини з позивачем не вступав, а тому є неналежним відповідачем у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Між Компанією "Фарго Оверсіс Інк." (продавець) та Державним підприємством "Ресурспостач" (покупець) було укладено контракти № 34 від 01.07.2008, № 36 від 03.07.2008, № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008 про поставку в державний резерв України та промислової переробки м'яса свинини мороженого за ціною в асортименті, якості, кількості, за графіком поставки та умовами, визначеними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною контрактів.
Відповідно до специфікації до контракту № 34 від 01.07.2008 позивач зобов'язався поставити 500 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,05 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 525 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -липень-серпень 2008 року; країна походження: США.
Відповідно до специфікації до контракту № 36 від 03.07.2008 позивач зобов'язався поставити 300 000 кг м'яса свинини мороженого (триммінг 72/28) по ціні 3,05 дол. США загальною вартістю 915 000,00 доларів США; 200 000 кг м'яса свинини мороженого (триммінг 75/25) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 630 000,00 доларів США; 500 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,15 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 575 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -липень-серпень 2008 року; країна походження: США.
Відповідно до специфікації до контракту № 45 від 25.07.2008 позивач зобов'язався поставити 2 000 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,30 дол. США за 1 кг на загальну суму 6 600 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.
Відповідно до специфікації до контракту № 47 від 30.07.2008 позивач зобов'язався поставити 500 000 кг м'яса свинини мороженого (триммінг 72/28) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 1 575 000,00 доларів США; 350 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 4,40 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 540 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.
Відповідно до специфікації до контракту № 50 від 15.09.2008 позивач зобов'язався поставити 1 000 000 кг м'яса свинини мороженого (блоки на кістці) по ціні 3,07 дол. США за 1 кг на загальну суму 3 070 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.
Відповідно до специфікації до контракту № 51 від 15.09.2008 позивач зобов'язався поставити 230 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 29 55 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 4,30 дол. США за 1 кг на загальну суму 989 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -вересень-жовтень 2008 року; країна походження: США/Данія.
Відповідно до специфікації до контракту № 52 від 15.09.2008 позивач зобов'язався поставити 500 000 кг м'яса свинини мороженого (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,40 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 700 000,00 доларів США на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження -вересень-жовтень 2008 року; країна походження: США/Канада.
Пунктом 4 контрактів сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах CFR - порт Одеса/Іллічівськ (Україна) в розумінні "ІНКОТЕРМС-2000". Зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику. Продавець зобов'язаний надати покупцю інформацію про відвантаження.
Згідно з п. 9 контрактів позивач зобов'язався протягом доби з моменту відвантаження повідомити покупця про відправку товару шляхом пересилання товаросупровідних документів факсимільним зв'язком.
Пунктом 3 контрактів сторони погодили, що покупець оплачує товар в наступному порядку: 80% вартості товару (партії товару) протягом 3 робочих днів після отримання від продавця рахунку-фактури (інвойсу); 20% вартості товару (партії товару) протягом 5 робочих днів після отримання копій наступних документів: товарно-транспортного документа, підтверджуючого передачу продавцем товару (партії товару) перевізнику; комерційного інвойсу; офіційного ветеринарного сертифікату на експорт, узгодженого між державними ветеринарними службами країни походження товару та країни призначення; сертифікату походження товару; сертифікату якості товару виробника.
У п. 7 контрактів передбачено, що у випадку, якщо сторони не можуть прийти до згоди, всі спори та неузгодження, викликані цим контрактом, будуть розглядатися у суді за місцем знаходження покупця відповідно до процедур, що діють в цих судах із застосуванням матеріального права України.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач-1, відповідачем-1 повністю виконані зобов'язання щодо оплати товару, поставленого на виконання контрактів № 34 від 01.07.2008, № 36 від 03.07.2008 (копії документів у матеріалах справи). Будь-які вимоги щодо виконання зобов'язань за вказаними контрактами позивачем у первісному позові не заявлені, тому судом правовідносини щодо цих контрактів не досліджуються. З цих же підстав господарським судом повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Ресурспостач" до Компанії "Фарго Оверсіс Інк.", оскільки у зустрічному позові заявлені вимоги, пов'язані з виконанням сторонами контрактів № 34 від 01.07.2008 та № 36 від 03.07.2008, які не є предметом дослідження первісного позову.
Згідно з наданими позивачем документами, дослідженими в судовому засіданні, на виконання контракту № 45 від 25.07.2008 покупцем було відвантажено у серпні-жовтні 2008 року товару на загальну суму 5 443 445,23 доларів США; на виконання контракту № 47 від 30.07.2008 покупцем було відвантажено у серпні-жовтні 2008 року товару на загальну суму 2 005 797,95 доларів США; на виконання контракту № 50 від 15.09.2008 покупцем було відвантажено у вересні 2008 року м'яса свинини на загальну суму 2 376 082,37 доларів США; на виконання контракту № 51 від 15.09.2008 покупцем було відвантажено у серпні-вересні 2008 року м'яса свинини на загальну суму 736 435,79 доларів США; на виконання контракту № 52 від 15.09.2008 покупцем було відвантажено у вересні 2008 року м'яса свинини на загальну суму 1 982 315,49 доларів США. Всього позивачем надано документів, які підтверджують відвантаження товару на загальну суму 12 544 076,83 доларів США.
Як свідчать надані до справи Державним підприємством "Ресурспостач" докази, за період з 10.09.2008 до 28.11.2008 відповідачем-1 було перераховано позивачу на виконання цих контрактів 2 901 113,30 доларів США:
- 412 884, 58 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 45 від 25.07.2008 та інвойсами № 133/08, № 134/08, № 135/08, № 136/08, № 137/08 від 26.07.2008 за платіжним дорученням № 81 від 10.09.2008;
- 253 002,17 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 45 від 25.07.2008 та інвойсами № 2108 від 01.08.2008, № 1508 від 12.08.2008, № 1808 від 15.08.2008 за платіжним дорученням № 89 від 25.09.2008.
- 315 003,88 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 та інвойсами № 138/08, № 139/08, № 140/08 від 09.08.2008 за платіжним дорученням № 82 від 10.09.2008;
- 863 539,28 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 та інвойсами № 108, № 208, № 308, № 408, № 508, № 608, № 708, № 808, № 908, № 1008 від 28.08.2008 за платіжним дорученням № 93 від 01.10.2008;
- 530 898,06 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 за платіжним дорученням № 110 від 28.11.2008;
- 525 785,33 доларів США як передоплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 51 від 15.09.2008 за платіжним дорученням № 109 від 28.11.2008.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем-1 оплати за контрактом № 45 від 25.07.2008 -665 886,75 доларів США; за контрактом № 47 - 1 709 441,22 доларів США; за контрактом № 51 від 15.09.2008 -525 785,33 доларів США. Згідно з наданими сторонами документами неоплаченою згідно з умовами контрактів залишається продукція на загальну суму 9 642 963,53 доларів США.
06.11.2008 позивач звертався до відповідача-1 (лист вх. № 2286 від 06.11.2008) з повідомленням, що за всіма контрактами ним буде здійснено поставку товару в обсязі 5800т, з яких 4200т вже доставлено в Одесу та Іллічевськ, а 1600т буде доставлено до портів України на протязі наступних двох тижнів.
04.12.2008 позивачем із супровідним листом № 0412/08-1 від 04.12.2008 (вх. № 2465 від 04.12.2008) на виконання п. 3.1 контрактів були передані відповідачу-1 рахунки-фактури (інвойси): № 45/07 від 01.12.2008 на суму 6 600 000 доларів США по контракту № 45 від 25.07.2008; № 47/07 від 01.12.2008 на суму 3 115 000 доларів США по контракту № 47 від 30.07.2008; № 50/09 від 01.12.2008 на суму 3 070 000 доларів США по контракту № 50 від 15.09.2008; № 51/09 від 01.12.2008 на суму 989 000 доларів США по контракту № 51 від 15.09.2008; № 52/09 від 01.12.2008 на суму 1 700 000 доларів США по контракту № 52 від 15.09.2008.
08.12.2008 позивачем із супровідним листом № 0812/08-2 від 08.12.2008 (вх. № 2465 від 04.12.2008) на виконання п. 3.2 контрактів були передані відповідачу-1 копії товаросупровідних документів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості, рахунки-фактури (інвойси), згідно з реєстрами по контрактам № 45 від 25.07.2008; № 47 від 30.07.2008; № 50 від 15.09.2008; № 51 від 15.09.2008; № 52 від 15.09.2008.
Факт передачі зазначених документів 04.12.2008 та 08.12.2008 відповідачами не оспорюється.
11.12.2008 позивач звернувся до відповідача-1 з претензією № 1012/08 від 10.12.2008 (вх. 2512 від 11.12.2008) щодо оплати заборгованості за контрактами № 45 від 25.07.2008; № 47 від 30.07.2008; № 50 від 15.09.2008; № 51 від 15.09.2008; № 52 від 15.09.2008.
Термін CFR -порт Одеса/Іллічівськ (Україна) в розумінні "ІНКОТЕРМС-2000" "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Основними зобов'язаннями продавця за умовами терміну CFR -порт Одеса/Іллічівськ (Україна) є:
- укласти договір перевезення та оплатити фрахт до порту Одеса/Іллічівськ (Україна) (А.3.а);
- завантажити товар на борт судна (А.4);
- виконати митні формальності (А.2);
- дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів (А.7);
- передати покупцю рахунок-інвойс та чистий транспортний документ (коносамент) (А.1, А.8);
- оплатити завантаження (А.6);
- оплатити розвантаження, якщо витрати включено у фрахт (А.6).
Умовами А.8 також передбачено, що продавець зобов'язаний, за власний рахунок, негайно надати покупцю звичайний транспортний документ, виписаний для узгодженого порту призначення. У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).
Основними зобов'язаннями покупця за умовами терміну CFR є:
- прийняти поставку товару (відповідно до А.4) після його відвантаження та передачі йому рахунку-інвойсу і транспортного документа (Б.4);
- отримати товар від перевізника в узгодженому порту призначення (Б.4);
- оплатити розвантаження, якщо витрати не включено у фрахт (Б.6).
Таким чином, зобов'язання продавця по поставці товару покупцю завершується в момент завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у визначену дату чи в межах узгодженого строку.
Відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції (ст. 30). Якщо продавець відповідно до договору або цієї Конвенції передає товар перевізникові і якщо товар чітко не ідентифікований для мети договору шляхом маркірування, шляхом відвантажувальних документів або іншим чином, продавець повинен надіслати покупцеві повідомлення про відправлення із зазначенням товару (ст. 32).
Відповідно до ст. 49 Конвенції покупець може заявити про розірвання договору якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цією Конвенцією є істотним порушенням договору; або у разі непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем відповідно до пункту 1 статті 47, або заявляє, що він не здійснить поставки протягом установленого таким чином строку. Однак у разі, коли продавець поставив товар, покупець втрачає право заявити про розірвання договору, якщо він не зробить цього:
a) щодо прострочення у поставці - протягом розумного строку після того, як він довідався про те, що поставка здійснена;
b) щодо будь-якого іншого порушення договору, крім прострочення в поставці, - протягом розумного строку:
i) після того як він довідався чи повинен був довідатися про таке порушення;
ii) після закінчення додаткового строку, встановленого покупцем відповідно до пункту 1 статті 47, чи після того як продавець заявив, що він не виконає своїх зобов'язань протягом такого додаткового строку; або
iii) після закінчення будь-якого додаткового строку, зазначеного продавцем відповідно до пункту 2 статті 48, чи після того як покупець заявив, що він не прийме виконання.
Відповідно до ст. 25 Конвенції порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його.
Як передбачено ст. 26 Конвенції заява про розірвання договору має чинність лише в тому разі, якщо вона зроблена іншій стороні шляхом повідомлення.
Аналогічні норми містить і матеріальне право України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Нормами ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Обов'язок покупця оплатити товар закріплений у нормах ст. 692 ЦК України.
Оскільки відповідачем-1 не надано доказів направлення позивачу належного повідомлення про розірвання контрактів № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008 або про відмову прийняти прострочене виконання, у суду відсутні підстави вважати, що позивач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару за контрактами № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008.
Судом також приймається до уваги, що п. 3.2 контрактів сторони передбачили передачу саме копій документів, а тому посилання відповідача-1 в обґрунтування заперечень на ненадання позивачем оригіналів коносаментів є безпідставними. З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про витребовування від позивача оригіналів коносаментів та інших документів, оскільки умовами контрактів надання оригіналів документів як підстави для здійснення покупцем оплати не передбачено.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 9 642 963,53 доларів США, що становить 74 250 819,18 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату подання позову, визнаються судом обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України). Пунктом 1 ст. 230 ГК України зазначено обов'язок виплати пені у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 547 передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (неустойку) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Сторони контрактів № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008 не передбачили умовами контрактів сплату неустойки у випадку прострочення виконання зобов'язання щодо оплати товару.
Посилання відповідача в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення неустойки на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визнається судом безпідставним, оскільки даним законом обмежується розмір неустойки, передбаченої договором.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення пені за період з 10.12.2008 по 14.01.2009 в розмірі 2 216 159,70 грн. задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача, заявлені до відповідача-2 визнаються судом необґрунтованими, оскільки третя особа не може відповідати за зобов'язаннями сторони договору. Проведений аналіз контрактів № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008 дає підстав стверджувати, що зобов'язання щодо проведення оплати взяло на себе саме Державне підприємство "Ресурспостач" (покупець), а не Державний комітет з державного матеріального резерву України
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Позивач не надав належних доказів того, що Державний комітет з державного матеріального резерву України є зобов'язаною стороною за даними контрактами.
За таких обставин судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з Державного підприємства "Ресурспостач" 9 642 963,53 доларів США, що становить 74 250 819,18 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату подання позову, основного боргу за контрактами № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008.
Згідно зі ст. 44 ГПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. П.Пестеля, 4; код 39113213; р/р № 26007180120722 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, або з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) на користь Комнанії "Фарго Оверсіс Інк." (2677 S.Macon CT, Aurora, CO 80224, USA, Велес Фарго Банк Н.А.Монако, 101 S.Монако PKWY. Денвер, СО 80224, США, р/р 3980027670, СВІФТ: WFBIUS33) 9 642 963,53 доларів США (дев'ять мільйонів шістсот сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят три долари США та 53 цента США) основного боргу, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та в строки, визначені ГПК України.
Суддя О.О.Хрипун