Запорізької області
23.03.09 Справа № 4/72/09
Зінченко Н.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Реактив», (83008, м. Донецьк, вул. Умова, 1)
До відповідача Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер», (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7)
Про стягнення 2 510,00 грн. основного боргу за договором № 9 від 29.01.2007 р., 1 111,93 грн. пені та 785,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Шевейко Р.І.
За участю представників:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -Демченко В.Ф. -довіреність № 13/02-Дов від 12.02.2009 р.
20.01.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Реактив», м. Донецьк (ТОВ “Реактив») з позовною заявою до Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер», м. Запоріжжя (ЗДП “Кремнійполімер») про стягнення 2 510,00 грн. основного боргу за договором № 9 від 29.01.2007 р., 1 111,93 грн. пені та 785,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 р. порушено провадження у справі № 4/72/09, судове засідання призначено на 18.02.2009 р.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 23.03.2009 р.
В судовому засіданні 23.03.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником відповідача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач в судове засідання 23.03.2009 р. повторно не прибув, про відмову від позову не заявив. 23.02.2009 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання, яким ТОВ “Реактив» наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд згідно ст. 75 ГПК України справу № 4/72/09 розглядати по суті за наявними в ній матеріалами без участі уповноваженого представника позивача.
Розглянувши заявлене клопотання позивача, суд вважає, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.
За таких обставин суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті відповідно до приписів ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника позивача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України і полягають в тому, що 29.01.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити квасци алюмокалієві у кількості три тони. Згідно умов Договору поставка продукції здійснюється партіями в строк 5-ять робочих днів з моменту оплати відповідачем виставленого рахунку-фактури та отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. На виконання умов Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 798 від 24.10.2007 р. на суму 5 040,00 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідачем рахунок був оплачений частково в сумі 2 530,00 грн. Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що допускається дострокова поставка продукції. У зв'язку із цим, 14.11.2007 р. позивачем відповідачу було поставлено 840,00 кг продукції на загальну суму 5 040,00 грн. Факт поставки позивачем продукції підтверджується видатковою накладною на поставку продукції № 14/11 від 14.11.2007 р., податковими накладними № 757 від 12.11.2007 р. і № 766 від 14.11.2007 р. та довіреністю серії ЯОБ № 222744 від 12.11.2007 р., згідно яких продукція прийнята відповідачем без жодних зауважень та претензій. Відповідно до п. 4.1 Договору оплата вартості продукції відповідачем здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати кожної партії товару на підставі виставленого позивачем рахунку фактури протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Відповідачем в порушення умов Договору рахунок № 9 від 29.01.2007 р. в повному обсязі оплачений не був. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 9 від 29.01.2007 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Пунктом 8.2 зазначеного Договору сторони визначили, що в разі порушення строків сплати, передбачених п. 4.1 Договору, відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ЗДП “Кремнійполімер» 2 510,00 грн. основного боргу за договором № 9 від 29.01.2007 р., 1 111,93 грн. пені та 785,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав. В судових засіданнях усно пояснив, що факт неналежного виконання зобов'язань за договором № 9 від 29.01.2007 р. визнає та погоджується, що рахунок № 798 від 24.10.2007 р. ним у повному обсязі відповідно до умов Договору оплачений не був. Таким чином, відповідач визнає позовні вимоги про стягнення 2 510,00 грн. основного боргу за договором № 9 від 29.01.2007 р. Разом із тим, відповідач заперечує проти стягнення пені в сумі 1 111,93 грн., оскільки вважає, що розрахунок пені зроблено позивачем без дотримання вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо врахування при обчислені розміру пені подвійної облікової ставки НБУ та строків нарахування пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
29.01.2007 р. між ТОВ “Реактив» (позивачем у справі) та ЗДП “Кремнійполімер», (відповідачем у справі) був укладений договір № 9 (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач (продавець) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався оплатити та прийняти квасци алюмокалієві (продукція) в кількості три тони.
Відповідно до пункту 10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007 р. У випадку, якщо на час закінчення строку дії Договору будь-яка сторона не виконає свої зобов'язання у повному обсязі, дія Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору поставка продукції здійснюється партіями в строк 5-ять робочих днів з моменту оплати відповідачем виставленого рахунку-фактури та отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість продукції становить 5 760,00 грн. з урахуванням ПДВ за одну тону продукції.
У відповідності до п. 2.3 Договору право власності на продукцію переходить від позивача до відповідача з моменту передачі продукції на складі позивача згідно накладної.
На виконання умов п. 2.2 Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 798 від 24.10.2007 р. на суму 5 040,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідачем рахунок був оплачений частково в сумі 2 530,00 грн.
Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що допускається дострокова поставка продукції.
У зв'язку із цим, 14.11.2007 р. за видатковою накладною на поставку продукції № 14/11 від 14.11.2007 р. позивачем відповідачу було поставлено 840,00 кг продукції на загальну суму 5 040,00 грн. Продукція була отримана уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності серії ЯОБ № 222744 від 12.11.2007 р.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем продукції підтверджується видатковою накладною № 14/11 від 14.11.2007 р., податковими накладними № 757 від 12.11.2007 р. і № 766 від 14.11.2007 р. та довіреністю серії ЯОБ № 222744 від 12.11.2007 р. Зазначені документи узгоджені між сторонами та згідно яких продукція прийнята відповідачем без жодних зауважень та претензій.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата вартості продукції відповідачем здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати кожної партії товару на підставі виставленого позивачем рахунку фактури протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
З огляду на викладене, обов'язок повної оплати продукції у відповідача виник з 29.10.2007 р.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідачем в порушення умов Договору рахунок № 798 від 24.10.2007 р. в повному обсязі оплачений не був.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 9 від 29.01.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 510,00 грн. за договором № 9 від 29.01.2007 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 8.2 зазначеного Договору сторони визначили, що в разі порушення строків сплати, передбачених п. 4.1 Договору, відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 1 111,93 грн., яка розрахована за 443 дня прострочення відповідачем оплати продукції.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 9 від 27.01.2007 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 229,80 грн. за період з 29.10.2007 р. по 26.04.2008 р.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 785,63 грн.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 785,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів заявлена позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ЗДП “Кремнійполімер», м. Запоріжжя 2 510,00 грн. основного боргу за договором № 9 від 29.01.2007 р., 229,80 грн. пені, та 785,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 47, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер», (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, код ЄДРПОУ 00203625, р/р № 26005017511432 в філії ВАТ “Укрексімбанк» м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Реактив», (83008, м. Донецьк, вул. Умова, 1, код ЄДРПОУ 31933713, п/р № 26002045720001 в ЗАТ “Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346) 2 510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 00 коп. вартості продукції, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 80 коп. пені, 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 63 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “27» березня 2009 р.