Постанова
Іменем України
24 лютого 2009 року
Справа № 2-5/7746.1-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Мельніков Олександр Павлович, довіреність № 81 від 22.03.07, Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкві;
представник позивача, Емріх Володимир Вікторович (повноваження перевірені), паспорт ЕС № 149056 від 27.09.96, Керівник, Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкві;
представник відповідача, Подружко Володимир Миколайович, довіреність № 02.9-2/444 від 11.11.08, Ялтинська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П. ) від 08.12.2008 року у справі № 2-5/7746.1-2008
за позовом Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви (вул. Чехова, 10,Ялта,98600)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
про визнання дійсним договору
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 08.12.2008 року у справі № 2-5/7746.1-2008 у позові Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви до Ялтинської міської ради про визнання дійсним договору про безоплатне користування майном відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення першої інстанції скасувати, постановити нове, визнати дійсним договір про безплатне користування майном, за яким Ялтинська міська рада передає, а позивач приймає у безоплатне постійне користування комунальне майно -нежитлові приміщення кірхи за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Чехова, 10, на умовах договору, наданого позивачем, посилаючись на фактичне виконання умов договору сторонами.
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 січня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 24 лютого 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Котлярова О.Л.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року суддю Котлярову О.Л. було замінено на суддю Остапову К.А.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2007 року Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради, просила визнати дійсним договір, за яким відповідач передає позивачу у безоплатне постійне користування комунальне майно - нежитлові приміщення кірхи, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Чехова, 10, на умовах договору, наданого позивачем. Позовні вимоги Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення правочину.
Ялтинська міська рада, заперечуючи проти позову зазначила, що між нею та позивачем не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, до того ж, питання управління майном є компетенцією виконавчого комітету Ялтинської міської ради відповідно до статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», тобто, позивач заявляє вимоги до відповідача безпідставно.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 року у задоволенні позову Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 у справі № 2-21/14463-2007 скасовано, позов задоволений.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року касаційна скарга Ялтинської міської ради задоволена частково. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року у справі № 2-21/14463-2007 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Оскаржене рішення першої інстанції мотивоване неузгодженістю сторонами істотних умов договору.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Предметом спору є питання щодо наявності правових підстав для визнання спірного договору дійсним.
Згідно статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.
За приписами частини другої статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до довідки комунального підприємства Ялтинського бюро технічної інвентаризації від 31.05.2006 року № 599 домоволодіння №10 по вул. Чехова в м. Ялта у цілому зареєстровано за Ялтинською міською радою на підставі рішення Ялтинського виконкому від 11.09.1968 року № 459 (а.с. 14).
Приміщення кірхи лютеранська громада отримала в постійне безоплатне користування на підставі статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", постанови Ради Міністрів Республіки Крим від 17.03.1992 № 64 і рішень виконкому Ялтинської міської ради від 23.07.1993 № 519 та від 19.05.1995 № 254(2).
Актом від 20.06.1995 року «Про передачу з балансу ЖЄК-3 на баланс Євангелічно-Лютеранської громади приміщення по вул. Чехова, 10 літ. А» позивач отримав на баланс вищезазначене приміщення (а.с. 17).
Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КМ №003817 позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0772 га для обслуговування кірхи та житлового будинку (а.с 19-22).
08.04.2004 року між позивачем та Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 1539 (а.с 23-24).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Позивач своїми листами до відповідача неодноразово пропонував укласти договір безоплатного користування.
Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи прийняті у справі судові акти, Вищий господарський суд України у постанові від 01.07.2008 року послався на необхідність дослідити дотримання сторонами процедури укладення спірного договору та встановити, в якій формі його було укладено, з'ясувавши повний перелік істотних умов спірного договору, дослідити узгодження кожної з цих умов не будь-якими особами, а саме сторонами договірних відносин - Церквою та Радою - з наведенням у судових рішеннях відповідних письмових доказів, встановити, чи має місце з боку відповідача факт ухилення від нотаріального посвідчення укладеного договору.
Як було зазначено вище, позивач користується приміщеннями кірхи на підставі актів органів виконавчої влади, однак, господарського договору у будь якій формі між сторонами не укладалось.
Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
- термін, на який укладається договір оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення;
- виконання зобов'язань;
- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
- відповідальність сторін;
- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Судом встановлено, що між сторонами у справі не досягнуто згоди щодо порядку користування приміщеннями кірхи.
Так, рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.01.2007 року № 278 «Про порядок почергового користування культурною будівлею кірхи по вул. Чехова, 10 в місті Ялта» вирішено з 01 лютого 2007 року укласти різні договорі про порядок почергового користування вищезазначеним приміщенням Євангелічно-Лютеранською громадою Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви та німецькою Євангелічно-Лютеранською релігійною громадою (а.с 126).
Постановою господарського суду АР Крим від 17.05.2007 року у справі № 2-8/2335-2007А у задоволенні позову Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради ід 23.01.2007 року № 27 «Про порядок почергового користування культовою будівлею - кирхой по вул. Чехова, 10 в м. Ялта» відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2007 року у справі №2-8/2335-2007А апеляційна скарга Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви задоволена, постанова господарського суду Автономної республіки Крим від 17 травня 2007 року у справі № 2-8/2335-2007А скасована, позов Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви задоволений. Визнано протиправним та скасоване рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.01.2007 року № 27 «Про порядок почергового користування культовою будівлею - кирхою по вул. Чехова, 10 в м. Ялті».
Листом від 28.11.2008 року відповідач повідомив позивача, що питання про укладення договору оренди комунального майна, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Чехова, 10 буде розглянуте Ялтинською міською радою після винесення постанови Вищим адміністративним судом України по справі №2-8/2335-2007А (а.с 142).
Правовою підставою для визнання дійсним договору позивач обрав статтю 220 Цивільного кодексу України , однак, зазначена норма закону стосується укладених правочинів.
Згідно пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як правильно встановив суд першої інстанції, між сторонами у справі не досягнуто згоди з умови, яка визначена ними як необхідна, а саме, про порядок користування приміщенями, оскільки на право користування цими ж приміщенями претендує і німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада.
За таких обставин підстави для визнання договору безоплатного користування приміщенням кірхи дійсним з посиланням на статтю 220 Цивільного кодексу України відсутні.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Отже, питання управління майном, зокрема, укладення договорів оренди комунального майна, відноситься до компетенції виконавчого комітету Ялтинської міської ради, відповідно до статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», а не до компетенції Ялтинської міської ради, тому не можна встановити факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2008 року у справі № 2-5/7746.1-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді