01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.03.2009 № 52/176
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Капацин Н.В.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Царук І.О.
За участю представників:
від позивача - Якобчук І.О. (дов № 293 від 29.12.2008р.);
від відповідача - Щербина Д.В. (дов № Д07/2008/11/12-22 від 12.11.2008)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення господарського суду м.Києва від 17.12.2008
у справі № 52/176 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання укласти договір
Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просить суд зобов'язати акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго» укласти з відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» договір № 07-049-1-1-0 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 64) в редакції відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал».
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 52/176 від 17.12.2008р. в позові відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом спірного договору є надання відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго» послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води. Даний договір з державним замовленням не пов'язаний та його укладення не є обов'язковим на підставі закону. А тому правові підстави для зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води № 07-049-1-0 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 64) в редакції позивача відсутні.
Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал» не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 52/176 від 17.12.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго», у відповідності до норм Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» є споживачем послуг з питного водопостачання, так як безпосередньо користується послугами з централізованого питного водопостачання, які надаються відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» для забезпечення своїх потреб (виробництва і постачання гарячої води). А тому укладення між позивачем та відповідачем спірного договору є обов'язковим в силу прямої вказівки закону, а саме ст. 19 Законом України “Про питну воду та питне водопостачання».
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» супровідними листами № 08/374 від 11.02.2008р., (42 договори), № 08/106 від 23.01.2008р. (207 договорів), № 08/5113 від 13.12.2007р. (474 договори), № 08/4989 від 30.11.2007р. (172 договори) надіслано на адресу акціонерної енергетичної компанії “Київенерго» проекти договорів на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води в кількості 895 одиниць (окремо на кожний центральний тепловий пункт відповідача) у двох примірниках, які підписані зі сторони ВАТ “АК “Київводоканал».
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» підписала та повернула відкритому акціонерному товариству “Акціонерна компанія “Київводоканал» лише частину з направлених йому договорів, а саме 44 одиниці. Всі інші проекти договорів, які направлені позивачем, відповідачем не підписано і не повернуто. Серед цих проектів договорів і проект договору № 07-049-1-1-0 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 64).
На виконання рішення Київської міської ради від 26.04.2007р. N 474/1135 “Про деякі питання використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває у володінні та користуванні акціонерного товариства “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» та з метою врегулювання взаємовідносин між Київською міською державною адміністрацією та акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго» у сфері виробництва комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 1220 від 19.09.2007р. “Про укладення Договору на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання», яким розпорядилась взяти до уваги, що акціонерне товариство “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» листом від 31.07.2007р. N 907/4707 надало згоду на виконання зобов'язань щодо здійснення функцій виробника послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго», перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства.
Даним розпорядженням було доручено першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Голубченку А.К. від імені Київської міської державної адміністрації укласти з акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» договір на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з використанням теплових розподільчих мереж, центральних та індивідуальних теплових пунктів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року (із змінами та доповненнями), укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго», перебувають у володінні та користуванні акціонерного товариства, а також доручено акціонерному товариству “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» укласти (переукласти, внести зміни та доповнення) угоди з житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласниками багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків, споживачами - юридичними особами, якими передбачити реалізацію акціонерним товариством “Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, як їх виробником, вказаним суб'єктам та погодити їх з Головним управлінням житлового господарства.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що на виконання п. 2 вищевказаного розпорядження між відповідачем та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) був укладений договір на виробництво комунальних послуг з реалізованого опалення та гарячого водопостачання, укладення якого згоджується з ч. 9 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», згідно з якою до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Апелянт також зазначає, що для вироблення відповідачем комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води використовується холодна вода, єдиним виробником якої в м. Києві є позивач, а тому з метою забезпечення виконання відповідачем ст. 275 Господарського кодексу України, яка містить норми про договір енергопостачання, та п. 3 розпорядження КМДА від 19.09.2007 року № 1220, укладання договору на надання послуг з постачання питної холодної, яка використовується для вироблення послуги з постачання гарячої води, є обов'язковим для сторін.
Крім того, позивач посилається на ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» та п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 01.07.2005 № 65, відповідно до яких встановлено порядок відпускання питної води, а саме: шляхом укладання договору з підприємством питного водопостачання.
Правовідносини у сфері постачання гарячої води регулюються Господарським кодексом України, Законом України “Про теплопостачання», Законом України “Про питну воду та водопостачання», Законом України “Про житлове - комунальні послуги», а також іншими нормативними актами.
Як вбачається з матеріалів справи, проект спірного договору передбачає, що в результаті його виконання відповідачем буде здійснюватись діяльність з надання послуг з постачання гарячої води споживачам, тобто предметом спірного договору є постачання холодної води відповідачу не для власних потреб АЄК “Київенсрго», а постачання позивачем відповідачу холодної води, як виробнику гарячої води для кінцевих його споживачів.
Згідно пункту 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.
Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
В силу статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивач помилково та безпідставно вважає розпорядження КМДА № 1220 від 19.09.2007 року прямою вказівкою закону на обов'язковість укладення спірних договорів, оскільки цей акт носить виключно рекомендаційний характер та взагалі не є законом у розумінні ст. 179 Господарського кодексу України, а тому на нього не можна посилатись як на підставу укладення спірних договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, дане розпорядження не містить вказівку укладати ВАТ “АК “Київводоканал» та АЕК “Київенерго» договір надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.
Крім того, позивач посилається на п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно до п. 2.1 Правил відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України “Про питну воду та питне водопостачання» та “Про житлово-комунальні послуги».
У відповідності до статті 2 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Статтею 4 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є: органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; підприємства питного водопостачання; споживачі питної води.
Споживачами питної води в розумінні цього Закону є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Відповідно до п. 1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення це об'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
При цьому частиною другою вказаної статті визначено, що договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Таким чином, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, тобто відповідач, не є споживачами послуг з питного водопостачання в розумінні цих Правил, а є виконавцем послуг з постачання гарячої води.
Оскільки для надання послуг гарячого водопостачання відповідач має використовувати питну воду на потреби гарячого водопостачання, а не використовувати питну воду безпосередньо для власних потреб, як то передбачено абз. 2 ч.1 ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання», колегія суддів вважає, що в такому випадку відповідач не може відноситись до переліку споживачів, наведеного в ч. 1 цієї статті, а відтак посилання апелянта на вказану норму Закону, як на підставу укладення спірного договору є безпідставними.
Отже, приймаючи до уваги, що норми Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» не містять прямої вказівки щодо обов'язковості укладення договору між виробником питної води та виконавцем послуг з постачання гарячої води, у колегії суддів немає підстав вважати обов'язковим укладення між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго» та відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» договору № 07-049-1-1-0 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 64).
За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва у справі № 52/176 від 17.12.2008р.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 52/176 від 17.12.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» без задоволення.
2. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 52/176.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Капацин Н.В.
Пашкіна С.А.
31.03.09 (відправлено)