Рішення від 18.03.2009 по справі 34/5-09-255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"18" березня 2009 р.

Справа № 34/5-09-255

за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача Спільного підприємства "ЮЖТЕХСЕРВИС"

про розірвання договору оренди

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Остапов В.В., діючий на підставі довіреності №72 від 23.12.08р.

від відповідача: Тішкіна В.Б., діюча на підставі довіреності №5-02/44 від 09.02.09р.

В судовому засіданні 16.02.2009р. по справі оголошено перерву до 11.03.2009р. до 12год.00хв., 11.03.09р. оголошено перерву до 18.03.2009р. 12год.30хв. в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору оренди №12/1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.00р., укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Спільним підприємством "ЮЖТЕХСЕРВИС"; вилучення у відповідача займаного нерухомого майна площею 288кв.м., розташованого за адресою: м. Іллічівськ, вул.Праці, 6 у будівлі БВМ-3 та передати Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт".

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2000р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Орендодавець) та Спільним підприємством "ЮЖТЕХСЕРВИС" (Орендар) було укладено договір оренди №12/1 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежилі приміщення, площею 288кв.м, яке розташоване за адресою: пл. Праці, 6 у будівлі БВМ-3 , під розміщення складу.

Даний договір погоджений з регіональним відділенням Фонд державного майна України по Одеській області 24.07.2001р.

Згідно п.10.1 договору останній укладено строком на два роки, та діє з 01.10.00р. по 01.10.02р. включно.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язання орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п.10.3 договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п.10.4 вказаного договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п.10.6 даного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Пунктом 10.7 договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний за попередньою вимогою будь-якою із його сторін другій його стороні та, безумовно, за відповідним рішенням арбітражного суду і включно у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також у разі невиконання положень договору, змін та доповнень до нього.

Відповідно до п.8.7 зазначеного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або про зміну цих договорів після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договори вважаються продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цими договорами.

23.10.08р. Орендодавцем на адресу Спільного підприємства "ЮЖТЕХСЕРВИС" було направлено листа №203/7-984 про припинення дії вказаного договору та звільнення займаного приміщення з посиланням на ст.278 Господарського кодексу України відповідно до якої орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо нерухомого майна, яке є державною власністю.

19.11.08р. Спільним підприємством "ЮЖТЕХСЕРВИС" на адресу позивача було направлено листа за вих.№5-11/541, яким останній звернув увагу орендодавця на чинність укладеного договору оренди в силу вимог положень договору оренди та ст.17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Листом №20.3/7-1207 від 23.12.08р. Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" наполягав на припиненні дії договору оренди на підставі ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.287 Господарського кодексу України та ст.652 Цивільного кодексу України та запропонував підписати угоду про розірвання договору, звільнити займане приміщення, а також для оформлення нового договору звернутись до Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області, оскільки саме воно є належним орендодавцем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Ст.193 Господарського Кодексу України, ст.526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.6 ст.283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до умов п.10.6 спірного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно із ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Орендодавець звернувся до відповідача з листом від 23.10.08р. про припинення договірних правовідносин, надіслав його на адресу відповідача 17.11.08р., отриманий останнім 19.11.2008р. за даними довідки вузла зв'язку «Іллічівськ 1»від 02.20.2009р. №3. Викладені обставини свідчать про пропущення позивачем місячного терміну для повідомлення відповідача про намір припинити дію договору не пізніше 01.11.2008р., тобто у період з 01.10.2008р. до 01.11.2008р. Відтак, договір вважається продовженим на той же самий термін і на тих же умовах у відповідності до ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 287 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 291 цього кодексу одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні спірного договору в п.10.2 цього договору передбачили та погодили, що умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язання орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Викладене свідчить про неправильне посилання позивача на приписи ст.652 Цивільного кодексу України щодо розірвання договору оренди нерухомого майна.

У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно статті 761 цього кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

У відповідності до ч.1 ст.763 цього кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 783 цього кодексу наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

З аналізу цієї статті вбачається, що вона містить лише чотири підстави, які дозволяють наймодавцю вимагати дострокового розірвання договору найму, зокрема, використання майна всупереч умовам договору чи призначенню, передачі майна без дозволу наймодавця в користування іншій особі, створення загрози майну недбалою поведінкою наймача, непроведення капітального ремонту наймачем, якщо цей обов'язок був покладений на нього.

Натомість позивач, звертаючись з даним позовом до суду, всупереч приписів ст.33 ГПК України не надав суду доказів наявності хоча б однієї з перелічених підстав для розірвання договору найму нежитлового приміщення.

Згідно ст.1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

У відповідності до ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст.28 цього закону орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Крім того, посилання позивача, як на підставу для розірвання договору оренди, на наявність свідоцтва про право власності на будівлі та споруди основного виробничого комплексу позивача від 14.10.2008р., судом до уваги не приймаються, оскільки згідно цього свідоцтва будівлі та споруди основного виробничого комплексу позивача належать державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та це майно за переліком доданим до свідоцтва знаходиться в повному господарському віданні позивача на праві державної власності, тобто у розумінні ст.136 Господарського кодексу України це закріплене за позивачем державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України речове право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, позивач не врахував при зверненні до суду з цим позовом та направляючи до відповідача листа про розірвання договору оренди приписів ч.2 ст.136 Господарського кодексу України, а саме: власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Крім того, у відповідності до умов розділів 7, 8 договору оренди №12/1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.00р., сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором. Не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору. У випадку реорганізації орендаря до припинення чинності цього Договору, переукласти цей договір на таких самих умовах одним із правонаступником, якщо останній згоден стати Орендарем. А також орендодавець має право контролювати контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Отже, викладене свідчить про втручання позивача в господарську діяльність відповідача та недобросовісне користування позивачем своїми правами та обов'язками за умовами спірного договору всупереч умов п.7.2, п.8.2 цього договору, та в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст.136, 193 Господарського кодексу України, .

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, недоведення позивачем наявності правових підстав, передбачених діючим законодавством та умовами договору оренди №12/1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.00р., укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Спільним підприємством "ЮЖТЕХСЕРВИС" для його розірвання, у задоволенні позовних вимог про розірвання зазначеного договору оренди та вилучення у відповідача займаного нерухомого майна площею 288кв.м., розташованого за адресою: м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, у будівлі БВМ-3 та передачі Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт", слід відмовити.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 23.03.2009р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Попередній документ
3330511
Наступний документ
3330513
Інформація про рішення:
№ рішення: 3330512
№ справи: 34/5-09-255
Дата рішення: 18.03.2009
Дата публікації: 11.04.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини