79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.03.09 Справа № 5/148-3267
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів Т.С. Процик
Д.Ф. Новосад
при секретарі Науменко І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрінт-Захід»(далі ТзОВ «Укрпрінт-Захід) за № 19/12 від 19.12.08 р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 11.12.08 р.
у справі № 5/148-3267
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап»(далі ТзОВ ТГ «Інтерпап»), м. Київ
до відповідача: ТзОВ «Укрпрінт-Захід, м. Тернопіль
про стягнення 58 310,46 грн.
за участю представників:
від позивача: Кузьменко Н.О. -довіреність № 43 від 05.01.09 р.;
від відповідача: не з'явився.
Ухвалою від 10.01.09 р порушено апеляційне провадження у справі № 5/148-3267, призначено розгляд апеляційної скарги на 17.02.09 р.
Ухвалою від 17.02.09 р. виправлено описку допущену в ухвалі від 10.01.09 р.
Ухвалою від 17.02.09 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.03.09 р.
Ухвалою голови суду від 10.03.09 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.
Розпорядженням голови суду від 31.03.09 р. внесено зміни в склад судової колегії, суддю Дубник О.П. замінено суддею Новосад Д.Ф.
Про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №№ 3969978, 3969986, 3969994.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.12.08 р. у справі № 5/148-3267 (Андрушків Г.З) позов ТзОВ ТГ «Інтерпап»задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму 57 953,82 грн. боргу, 202,35 грн. -пені, 154,29 грн. процентів за користування чужими коштами.
Рішення мотивоване тим, що: позивач документально обґрунтував відпуск товару відповідачу на підставі договору, рахунків-фактур, накладних на загальну суму 57 953,82 грн., доказів оплати відповідач суду не надав, суму заборгованості не спростував.
Апелянт в апеляційній скарзі посилаються на те, що: відповідно до умов договору укладеного між сторонами, оплата проводиться протягом 30 календарних днів з дня передачі товару; поставка здійснена двома партіями -24 та 29 вересня, тобто термін оплати відповідно -24 та 29 жовтня; 29 жовтня на адресу господарського суду подана позовна заява про стягнення заборгованості з відповідача і в порушення ст. 5 ГПК України прийнята до розгляду незважаючи на порушення позивачем умов договору щодо проведення переговорів з приводу врегулювання спору, а направлений графік погашення боргу відповідачем піж час судового розгляду справи не взято судом до уваги; просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач у відзиві від 27.01.09 р. № 25-юр. посилається на те, що: згідно договору відповідач повинен був здійснити оплату протягом 30 календарних днів з дня передачі товару, починаючи з 25.10.08 р. представники компанії вирішували питання погашення заборгованості шляхом переговорів ; станом на 30.10.08 р. (день подання позову) заборгованість збільшилась, а відповідач не вжив жодного заходу для врегулювання спору; звернення до суду не може бути обмежено законом; просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 11.12.08р. у справі № 5/148-3267 виходячи з такого:
Між сторонами укладено договір № 219/Л від 01.05.08 р..
Відповідно до п. 1.1, 2.1 договору сторони передбачили поставку паперової продукції, так умови і ціна є договірною які зазначаються в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємною частиною договору (а.с.8).
Рахунки-фактури № ЛГ-0001772 від 17.09.08 р.,№ 0001804 від 22.09.08 р., № ЛГ- 0001847 від 26.09.08 р. погоджені сторонами, підписані і підписи їх скріплені печатками сторін.
Відповідно до накладних № ЛГ-0001772 від 24.09.08 р. на суму 12 567,9 грн.. № ЛГ-0001847 від 26.09.08 р. на суму 37 558,58 грн., № 0001847 від 29.09.08 р. на суму 7827,34 грн. позивач відпустив, а відповідач прийняв продукцію.
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідно до п. 5.2 договору, розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у повному обсязі або частинами протягом 30 календарних днів з дня передачі товару.
Таким чином до 24.10.08 р. відповідач зобов'язався перерахувати вартість отриманої продукції згідно накладною № 0001772 і № 0001804 на загальну суму 50 126,48 грн.
Продукція отримана за накладною № 0001847 від 29.09.08 р. повинна бути оплачена відповідачем до 29.10.08 р.
Як видно з матеріалів справи, позовна заява № 489-юр від 29.10.08 р. направлена в суд першої інстанції 30.10.08 р., що підтверджено позивачем ксерокопією фіскального чеку, а поступила в господарський суд Львівської області-04.11.08 р.
Відповідно до ст. 173 ГПК України, господарські зобов'язання виникають з договору та інших угод передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Як видно з матеріалів справи, сторони уклали договір № 319/Л від 01.05.08 р. на основі вільного волевиявлення, що не суперечить ст. 179 ГК України і ст. 627 ЦК України, погодили зміст і істотні умови договору шляхом підписання рахунків-фактур, що не суперечить ст. 628 ЦК України і ст. 180 ГК України, передбачили строк оплати і відповідальність (п. 10.1-10.5 договору), а також строк дії договору до 31.12.08 р. (п.11.1 договору).
Відповідно до ст.193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 230 ГК України, за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання сторона несе відповідальність у вигляді оплати грошової суми (неустойка, штраф, пеня), а відповідно до ст. 625 ЦК України -зобов'язана сторона сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки і три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування покладається на сторони.
Доказів своєчасної сплати заборгованості відповідач не надав ні суду першої , ні суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відсутність коштів не є підставою для звільнення від зобов'язання.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 11.12.08 р. у справі № 5/148-3267 законне, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.12.08 р. у справі № 5/148-3267 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільскої області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Процик Т.С.
Новосад Д.Ф.