ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуд-1"
до Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1"
ім..М.П.Загороднього
про стягнення 43 947,17 грн
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача юрисконсульт - Литвиненко М.В. (дов. №179 від 09.12.08)
Від відповідача представник - Збирит О.В. (дов. № 297 від 06.10.08)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 42 446,68 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 19 від 04.09.2008р. та 848,93 грн. 12 відсотків штрафних санкцій, 439,32 грн. збитків від інфляції, 212,94 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 08.01.2008р. розгляд справи був призначений на 29.01.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 29.01.2009р. розгляд справи був відкладений на 05.03.2009р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.
У судове засідання, призначене на 05.03.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні на вимогу ухвали суду надав документи та письмові пояснення, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представником відповідача поданий відзив, в якому зазначається, що відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 42 446,68 грн., у задоволенні ж штрафних санкцій просить суд відмовити повністю, посилаючись на те, що спірним договором та законодавством України не передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у розмірі облікової ставки НБУ в частині пені, а в частині збитків від інфляції та трьох відсотків річних відсутній обґрунтованих розрахунок.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
04.09.2008р. між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього -«генпідрядник»та ТОВ «Рембуд-1»- «субпідрядник»був укладений догові підряду № 19, відповідно до п.1.1 якого «субпідрядник»зобов'язався у встановлений цим договором строк виконати штукатурні роботи житлового будинку по вул. Гонти, 7 на 20-21 поверхах у м.Києві.
Вартість зазначених робіт визначена договірною ціною, що є додатком до цього договору і складає 127 504,80 грн. (п.2.2 договору).
Згідно з п.8.1 та п.8.2 договору, після завершення робіт «субпідрядник»подає «генпідряднику»акт здачі-приймання робіт. «Генпідрядник»протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту приймання-здачі робіт зобов'язаний передати «субпідряднику»підписаний акт приймання-здачі робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.
За надані послуги генпідряду «субпідрядник»щомісячно сплачує «генпідряднику»3,27 відсотка від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того 20 відсотків ПДВ від суми за послугами ген підряду шляхом вирахування з вартості виконаних робіт при розрахунках (п.4.3 договору).
Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені та підписані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 43 881,60 грн. та акт № 1/19 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 43 881,60 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття «генпідрядником»робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Умовами договору сторони погодили, що розрахунки за фактично виконаний об'єм робіт щомісячно на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2В і КБ-3 складеного на підставі договірної ціни, підписаних «генпідрядником»і «субпідрядником» не пізніше 5-ти робочих днів з моменту підписання таких актів.
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи не розрахувався.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач визнає існування у нього перед позивачем заборгованості в розмірі 42 446,68 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 42 446,68 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 42 446,68 грн. правомірна, визнається відповідачем та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 848,93 грн. 12 відсотків штрафних санкцій (пені), 439,32 грн. збитків від інфляції, 212,94 грн. трьох відсотків річних.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Позивач вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 848,93 грн. обґрунтовує п.6 ст. 231 ГК України та п.7.1 договору.
Відповідач не визнає заявлені позовні вимог в частині стягнення з нього пені в сумі 848,93 грн. посилаючись на те, що спірним договором та законодавством не встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання по договору підряду у розмірі облікової ставки НБУ.
Статтею 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З огляду на викладене, оскільки сторонами у спірному договору правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені не вчинений у письмовій формі, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 848,93 грн. не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 19 від 04.09.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 439,32 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 212,24 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 439,32 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 212,24 грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42 446,68 грн., збитків від інфляції в сумі 439,32 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 212,24 грн., відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем в сумі 42 446,68 грн., тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 547, 548, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім..М.П.Загороднього (04209, м.Київ, вул. Лебединська, 6; код 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуд-1" (03151, м.Київ, вул. Донецька, 8/10; код 32485208) 42 446 (сорок дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 68 коп. основного боргу, 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 32 коп. збитків від інфляції, 212 (двісті дванадцять) грн. 24 коп. трьох відсотків річних, 430 (чотириста тридцять) грн. 98 коп. державного мита, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 12.03.2009р.