Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
23.03.2009
Справа №2-2/10985-2008
за позовом - ТОВ "Глобал" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна,3, пошт адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, а/с 1270)
до відповідача - Красноперекопського ВАТ "Бром" (96003, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Северна, 1)
про стягнення 549 115грн. 41коп.
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Від позивача - Вересова - представник, довіреність у справі.
Від відповідача - Трифонов - комерційний директор, довіреність у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 549 115грн.41коп, з яких 482 567грн.50коп - сума основного боргу, 49 283грн.37коп - сума пені, 13 105грн.96коп. - сума інфляційних нарахувань, 4 158грн.58коп - сума 3% річних, 5 600,00грн. - сума вартості послуг адвоката.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір поставки №703011 від 01.3.2007 р., відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар, тоді як відповідачем оплата отриманого товару була здійснена лише частково, сума боргу у розмірі 482 567,50грн погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2009р надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, при цьому відповідач посилається на пункт 3.1 договору, у якому зазначено, що оплата товару має проводитися після отримання відповідачем рахунку, що відповідає пріємо - здавальному акту, та повідомляє суд, що оскільки ще не настала одна з подій, що передбачені п.3.1, то строк на оплату ще не наступив.
У судовому засіданні оголошувалися перерви на 19.02.2009р та 10.3.2009р
17 лютого 2009 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру, а саме: позивач просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 482 567грн.50коп., суму пені у розмірі 60 061грн.63коп., 3 % річних у розмірі 4 378грн.38коп., суму інфляційних нарахувань у розмірі 46 002грн.87коп., загальна сума 593 010грн37коп. Відповідно до зазначеної заяви, позивачем було здійснено перерахування суми пені, інфляції та річних виходячи з дат на повідомленнях про вручення відповідачу рахунків - фактур, оскільки, як зазначає позивач, визначений п.3.1 договору строк - 5 днів для оплати товару слід відраховувати від дати, коли відповідач отримав рахунок на оплату відповідної партії товару. Також у своїй заяві позивач поясняє, що рахунки - фактури не завжди пред'являлися відповідачу разом з накладною, у більшості випадків вони направлялися йому поштою з повідомленням. Крім того, позивач підтримує раніше заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 5 600,00грн. вартості послуг адвоката.
19 лютого 2009 року судове засідання після перерви було продовжене за участю адвокату позивача Лихоп'як, довіреність у справі, інтереси відповідача представляв Дерев'янко - начальник юридичного відділу, довіреність у справі.
25 лютого 2009 року до суду від позивача надійшло клопотання, у якому позивач зазначає, що допустив технічну помилку щодо дат, якими були датовані пріємо - здавальні акти, у зв'язку з чим, просить суд прийняти виправлений розрахунок уточнених та доповнених позовних вимог.
10 березня 2009 року після перерви судове засідання було продовжене за участю представника позивача Вересової, інтереси відповідача представляв той самий представник, що і у попередньому засіданні.
У судовому засіданні 10.3.2009р представник відповідача надав суду пояснення по справі, у якому відповідач зазначає, що надані позивачем повідомлення про вручення не підтверджують вручення саме рахунків - фактур, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення не фіксують його зміст.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Між ТОВ "Глобал", як продавцем, та Красноперекопським ВАТ "Бром", як покупцем, було укладено договір поставки №703011 від 01.3.2007 р, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає лом чорних металів відповідно до додатків до договору, які встановлюють найменування товару та його якість, кількість товару, ціну та вартість товару. При цьому додатки до договору являються його невід'ємною частиною. (п.1.1, 1.2 договору).
Договір вступає у силу з моменту підписання його сторонами та діє по 31.12.2007р , а у частині, що стосується взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про розірвання договору за 1 місяць до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на наступний рік (п.7.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до рахунку, пред'явленому на підставі пріємо - здавального акту, у продовж 5 банківських днів після отримання товару.
На виконання умов вищевказаного договору позивач здійснив поставку відповідачу товару - брухт чорних металів, який був отриманий відповідачем, на загальну суму 2 003 608грн50коп., що підтверджується відповідними пріємо - здавальними актами: №215 від 26.4.2008р., №216 від 30.4.2008р., №217 від 03.5.2008р., №218 від 10.5.2008р., №219 від 10.5.2008р, №220 від 14.5.2008р., №221 від 21.5.2008р., №223 від 30.5.2008р., №224 від 30.5.2008р, №225 від 06.6.2008р., №226 від 07.6.2008р., №227 від 10.6.2008р., №228 від 14.6.2008р, №229 від 21.6.2008р., №230 від 28.6.2008р., №231 від 03.7.2008р., №232 від 06.7.2008р, №234 від 14.7.2008р., №235 від 19.7.2008р., №236 від 26.7.2008р., №237 від 27.7.2008р., №240 від 31.7.2008р., №242 від 05.8.2008р., №243 від 05.8.2008р. та відповідними рахунками зі специфікаціями до них, які знаходяться у матеріалах справи.
Але Красноперекопським ВАТ "Бром" у порушення умов договору повна оплата отриманого товару проведена не була, так відповідачем було оплачено 1 521 041,00грн, а саме: за накладними (актами прийому-передачі) №215 від 26.4.2008р., №216 від 03.4.2008р., №217 від 03.5.2008р., №218 від 10.5.2008р №219 від 10.5.2008р., №220 від 14.5.2008р., №221 від 21.5.2008р., №223 від 30.5.2008р, №224 від 30.5.2008р., №225 від 06.6.2008р., №226 від 07.6.2008р, №227 від 10.6.2008р, №228 від 14.6.2008р., №229 від 21.06.2008р., №230 від 28.6.2008р., №231 від 03.7.2008р.. №232 від 06.7.2008р., №234 від 14.7.2008р. відповідач розрахувалося повністю, але з простроченням встановлених договором строків, а накладні (акти прийому-передачі) №235 від 19.7.2008р., №236 від 26.7.2008р., №237 від 27.7.2008р., №240 від 31.7.2008р., №242 від 05.8.2008р., №243 від 05.8.2008р. залишилися взагалі не оплачені, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача, які знаходяться у матеріалах справи.
Станом на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 482 567грн.50коп, яка підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.01.2009р., який являється додатком до договору та підписаний сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 482 567грн.50коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.
Таким чином, позов у частині стягнення 482 567грн.50коп боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення суми пені у розмірі 60 061грн.63коп., а саме: за період з 28.5.2008р по 30.5.2008р на суму 105 570,00грн у розмірі 347грн08коп, за період з 28.5.2008р по 30.5.2008р на суму 79 200,00грн у розмірі 260грн38коп, за період з 25.6.2008р по 27.6.2008р на суму 103 140,00грн у розмірі 135грн64коп, за період з 25.6.2008р по 27.6.2008р на суму 76 230,00грн у розмірі 100грн25коп, за період з 15.7.2008р по 25.7.2008р на суму 66 960,00грн у розмірі 440грн28коп, за період з 23.7.2008р по 25.7.2008р на суму 68 940,00грн у розмірі 90грн66коп, за період з 29.7.2008р по 06.8.2008р на суму 104 954,00грн у розмірі 552грн09коп, за період з 12.8.2008р по 12.02.2009р на суму 94 815,00грн у розмірі 11 471грн32коп, за період з 12.8.2008р по 12.02.2009р на суму 77 615,00грн у розмірі 9 390грн35коп, за період з 19.8.2008р по 19.02.2009р на суму 94 600,00грн у розмірі 11 196грн49коп, за період з 19.8.2008р по 19.02.2009р на суму 91 590,00грн у розмірі 11 081грн14коп, за період з 19.8.2008р по 19.02.2009р на суму 123 947,00грн у розмірі 14 995грн95коп, а також 3 % річних у розмірі 4 378грн.38коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 46 002грн.87коп. за період з серпня 2008 року по січень 2009 року.
Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару з вини покупця, йому нараховується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від суми заборгованості.
Як вже зазначалося, п.3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до рахунку, пред'явленому на підставі пріємо - здавального акту, у продовж 5 банківських днів після отримання товару.
З вищевикладеного слідує, що сторони у договорі передбачили, що для настання строку оплати отриманого відповідно до пріємо - здавального акту товару, необхідно настання, окрім поставки товару, ще двох подій, а саме: закінчення 5 банківських днів з моменту отримання товару та отримання відповідачем рахунку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст. 530 ЦК України).
Тобто, якщо у зобов'язанні встановлений строк, то зобов'язання підлягає виконанню у цей строк, а якщо строк визначений вказівкою на подію, яка неминуче настане, то з настанням такої події.
Отже, суд в ході розгляду спору дійшов до висновку, що лише у випадку настання сукупності усіх, передбачених договором подій, для відповідача виникає необхідність виконання зобов'язання по оплаті отриманого за договором поставки №703011 від 01.3.2007р. товару.
Факт отримання відповідачем рахунків підтверджується повідомленнями про вручення відповідачу відправлень та випискою з журналу ТОВ "Глобал" щодо усіх поштових відправлень, які були здійснені на адресу Красноперекопського ВАТ "Бром" у межах виконання договору поставки №703011 від 01.3.2007 р., які знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Доводи відповідача щодо того, що він не отримував рахунки позивача, які у наступному не були ним оплачені, необґрунтовані та не доведені Красноперекопським ВАТ "Бром".
Більш того, відповідач пояснив суду, що відправлені позивачем рахунки щодо сплати продукції, отриманої по актам 215-232,234, 235, тобто ті, які ним оплачені, він оплатив, а ось рахунки для оплати отриманої продукції по актам 236, 237, 240, 242, 243 він не отримував.
Так, суд дійшов до висновку, що відповідач зайняв некоректну позицію, тому як усі рахунки відправлялися одним та тим же способом та факт відправлення доказується повідомленнями та журналом реєстрації вихідних документів.
Доказів того, що рекомендованою кореспонденцією, відправленою позивачем 01.8.2008р, 07.8.2008р (повідомлення за №21446993, 21736118), відповідач отримав не рахунки, а інші документи, відповідач не представив.
Пред'явлення меншої суми до стягнення являється правом позивача.
Позовні вимоги про стягнення пені обґрунтовані в сумі 59 697грн15коп за прострочення оплати товару за договором поставки №703011 від 01.3.2007р. та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги у частині стягнення 364грн48коп пені задоволенню не підлягають, оскільки нараховані невірно.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивачем була спрямована на адресу відповідача претензія №613 від 07.10.2008р з вимогою погасити заборгованість з урахуванням пені та 3% річних, яка була отримана Красноперекопським ВАТ "Бром" 13.10.2008р, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного позовні вимоги про стягнення 4 378грн.38коп річних за період з серпня 2008 року по січень 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У частині стягнення 46 002грн.87коп. інфляційних за період з серпня 2008 року по січень 2009 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів суду пред'явлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату інфляційних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції на даний момент не має.
Позивач також просить віднести на відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5600,00грн.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру»).
Між позивачем та адвокатом Лихопьок Д.П., був укладений договір від 05.11.2008р про надання послуг адвоката, відповідно до п.1.1 якого на умовах, визначених договором, клієнт - позивач, доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з надання юридичних послуг, пов'язаних з захистом прав клієнта та представництвом його інтересів у Господарському суді АР Крим у зв'язку з невиконанням Красноперекопським ВАТ "Бром" зобов'язань за укладеним з клієнтом договором поставки№703011 від 01.3.2007р.
Відповідно до п.4.1договору вартість послуг є винагородою адвоката і становить 5 600,00грн,які авансуються клієнтом протягом 30 днів з дня підписання договору.
В силу ст.ст. 44,49 ГПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката і при задоволенні позову відносяться на відповідача.
Проте давши оцінку матеріалам позовної заяви суд прийшов до висновку про невідповідність вартості витрат, понесених адвокатом Лихопьок Д.П при підготовці позовної заяви розміру заявленої до стягнення вартості послуг адвоката. Крім того, при зверненні з позовом до суду адвокатом позивача не були досліджені та з'ясовані усі обставини невиконання відповідачем умов договору поставки та сам договір, що підтверджується надісланими на адресу суду уточненнями позовних вимог та клопотанням, у якому позивач зазначає, що допустив технічну помилку, у зв'язку з чим, просить суд прийняти виправлений розрахунок уточнених та доповнених позовних вимог, що дає суду підстави вважати неякісною підготовку адвокату до розгляду справи та у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зменшити розмір послуг адвоката, що підлягають стягненню, визначивши суму що підлягає стягненню в 3000,00грн.
Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 23.3.2009р для підготовки рішення.
Рішення оголошене 23.3.2009р.
Керуючись ст.ст. 44,49,77,82,84,85 ГПК| України
1. Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру.
2. Прийняти клопотання позивача щодо прийняття виправленого розрахунку уточнених та доповнених позовних вимог.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Красноперекопського ВАТ "Бром" (96003, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Северна, 1, ЄДРПОУ 05444552) на користь ТОВ "Глобал" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3, пошт адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, а/с 1270, ЄДРПОУ 32007274) 482 567грн.50коп боргу, 4 378грн.38коп річних, 59 697грн15коп пені, 3000,00грн витрат на надання правової допомоги 5 466грн.43коп державного мита, 108грн.77коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. У частині стягнення 364грн48коп пені, 46 002грн.87коп. інфляційних та 2600,00грн оплати послуг адвокату відмовити.
6. Повернути з державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) на користь ТОВ "Глобал" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3, пошт адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, а/с 1270, ЄДРПОУ 32007274) надмірно сплачене платіжним дорученням №129 від 13.02.2009р державне мито у розмірі 121грн05коп.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.