ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі Київської міської ради
до 1) Дніпровської районної в місті Києві ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбін Іва»
про визнання недійсним договору
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від прокуратури: Суходольський С.М. -пом. прокурора посвідчення №57 від 19.02.2007р.
Від позивача: не з'явились
Від відповідача-1: не з'явились
Від відповідача -2: Копусь А.А. -предст. за довір. №б/н від 02.02.2009р.
В судовому засіданні 16.02.2009р. за згодою представників прокуратури та відповідача -2, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Київський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до 1) Дніпровської районної в місті Києві ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 28,8 кв.м., яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування торгівельного ряду наметів (зареєстрований у книзі договорів оренди за № 1091 від 21.07.2004р.), укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2; зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку 28,8 кв.м., яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва позивачу, звільнивши її від будівель та споруд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2007р. у справі №30/257 вказані позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 28,8 кв. м, яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування торговельного ряду наметів (зареєстрований у книзі договорів оренди за № 1091 від 21.07.04.), укладений між Дніпровською районною в м. Києві радою з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва» з другого боку
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва»повернути земельну ділянку площею 28,8 кв. м, яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва Київській міській раді, звільнивши її від будівель та споруд.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва»в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. - державного мита, 59 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Дніпровської районної в м. Києві ради в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита, 59 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 30/257 від 14.02.2008р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007р. скасовано.
Провадження у справі № 30/257 припинено.
Матеріали справи № 30/257 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України № 30/257 від 19.11.2008р. касаційне подання заступника прокурора міста Києва задоволено частково.
Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2008р. у справі № 30/257, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р. справу № 30/257 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. справу прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та присвоєно даній справі № 30/257-35/637. Розгляд справи призначено на 14.01.2009р.
Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 14.01.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду № 30/257-35/637 від 12.12.2008р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/257-35/637 від 14.01.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.01.2009р.
До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Сторони в судове засідання 28.01.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду № 30/257-35/637 від 12.12.2008р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 16.02.2009р.
До початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення з зазначенням в останніх клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні представниками прокуратури та відповідача -2 були подані письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Представник відповідача -2 проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представником прокуратури було заявлено усне клопотання про перенесення розгляду справи.
Представник відповідача -2 заперечував протии вищезазначеного клопотання, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість останнього.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вирішив відмовити в задоволенні заявленного представником прокуратури клопотання про перенесення розгляду справи, як безпідставного та необгрунтованого.
Відповідно до ч. 1 ст. 111?? Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -
21 липня 2004 року між Дніпровською районною в місті Києві радою (надалі відповідач -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тельбін Іва» (надалі відповідач -2) було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до умов якого Дніпровська районна рада на підставі рішення від 23.06.04. № 175 надала, а ТОВ “Тельбін Іва» прийняло в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 28,8 кв. м за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування згідно з планом землекористування.
У відповідності до п. 1.2 Договору, земельна ділянка надається в короткострокову оренду строком на три роки для експлуатації та обслуговування торговельного ряду наметів на вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі м. Києва.
Обгрунтовуючи позовні вимоги Ктївська природоохоронна пркуратура посиладась на те, що в оспорюваному Договорі не визначено наступних істотних умов: строки сплати орендної плати, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, не визначено сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
Також в Договорі не зазначено про такі невід'ємні частини договору оренди землі, як акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Крім того, Київська природоохоронна прокуратура зазначає, що Договір по формі не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04. № 220, що суперечить п. 1.4 Рішення № 164/885 від 08.06.2000. “Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин».
В зазначеному Договорі оренди земельної ділянки всупереч п. 1.1 Рішення № 164/885 від 08.06.2000р. зазначено, що земельна ділянка передається для експлуатації та обслуговування торговельного ряду наметів, а не для його тимчасового розміщення.
З огляду на викладене, та керуючись положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, а також беручи до уваги неодержання при укладенні зазначеного договору вимог ст. 19 Конституції України, ст. 14, 15 Закону України «Про оренду землі»та п. 1.1, 1.4. Рішення, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним.
На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду у справі №30/257 від 19.11.2008р. Київською природоохоронною прокуратурою були надані письмові пояснення у справі, в яких вказувалось наступне.
Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди у зв'язку з невідповідністю його форми та змісту встановленим законодавством формі та змісту, а не визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 23.06.2004 року №175, у зв'язку з чим, питання встановлення обставин щодо відповідності даного рішення рішенню Київської міської ради від 08.06.2000 року №164/885 на думку прокуратури не відноситься до суті даного спору.
Також, було зазначено, що під час розгляду справи сторони та суд з'ясовували повноваження районних в місті Києві рад щодо укладення договорів оренди землі, визначені рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 року №164/885 -згідно цього рішення районні в місті Києві ради мали повноваження на укладення договорів оренди землі в місті Києві у межах повноважень, визначених рішенням та при дотриманні встановлених законом вимог.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки, що оспорюється, Дніпровська районна в місті Києві рада надала ТОВ «Тельбін Іва»земельну ділянку для експлуатації та обслуговування торгівельного намету. Таким чином, у разі припинення дії даного договору або визнання його недійсним ТОВ «Тельбін Іва»зобов'язана повернути цю земельну ділянку орендодавцю, привівши її у належний стан, не залежно від того, хто розмістив на цій земельній ділянці намети.
На підставі наведеного, Київська природоохоронна прокуратура підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити останні в повному обсязі.
Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі (письмові пояснення від 13.02.2009р. №29/246 -286).
Відповідач -2 проти позовних вимог заперечував, у відзиві на позов посилався на наступне.
Сторони укладаючи спірний Договір оренди земельної ділянки, дійшли згоди щодо всіх істотних умов оренди земельної ділянки. Посилання прокурора на ту обставину, що в спірному договорі не визначено наступні умови, а саме: строки сплати орендної плати, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, не визначено сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження об'єкта оренди чи його частини; є необґрунтованими та безпідставними.
В п. 2.1. та п. 4.4 Договору оренди визначено як розмір орендної плати (1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки), так і строк оплати (не пізніше 15 числа наступного місяця). Щодо відсутності чіткого зазначення умов та строків передачі орендарю земельної ділянки, відповідне посилання також не заслуговує уваги, оскільки земельна ділянка була передана в користування на умовах визначених сторонами. Інші умови використання земельної ділянки, визначені сторонами як у розділі права та обов'язки сторін, а також чинним законодавством України, що регулює земельні відносини.
Спірний договір оренди земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства, був зареєстрований у книзі договорів оренди 21 липня 2004 року за номером 1091. Отже, здійснюючи державну реєстрацію договору оренди, орган місцевого самоврядування не знайшов підстав для відмови у здійснені державної реєстрації. Що також на думку відповідача підтверджує факт чинності спірного договору.
Строк спірного Договору оренди №1091 від 21.07.2004р. вже закінчився, оскільки сплинув строк на який він укладався, а саме до 21.07.2007 року. Згідно ст.. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено. Таким чином, всі правовідносини між сторонами договору були припинені, оскільки припинення дії договору означає втрату ним чинності, й відсутність правовідносин, що виникли до його припинення.
Крім того, відповідачем було зазначено, що на сьогоднішній день, Дніпровською районною в місті Києві радою було прийнято рішення №211 від 31.01.2008 про надання спірної земельної ділянки в оренду для розміщення кіосків та сезонних майданчиків. Відповідно до цього рішення було укладено між Дніпровською районною в м. Києві радою та ТОВ «Тельбін ІВА»зовсім новий договір оренди земельної ділянки площею 22,5 кв.м. від 12 червня 2008 року за №51.
Як видно з рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 31.01.2008р., ТОВ «Тельбін ІВА»не скористалось своїм переважним правом орендаря на подальшу оренду, оскільки це питання розглядалось на загальних підставах.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Київського природоохоронного прокурора в інтересах держав в особі Київської міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до п. 1.2. Договору оренди земельної ділянки від 21.07.2004р., земельна ділянка надається в короткострокову оренду строком на три роки для експлуатації та обслуговування торговельного ряду наметів на вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі м. Києва.
Отже з наведеного вбачається, що строк дії спірного договору закінчився 21.07.2007року.
Тобто, під час нового розгляду даної судової справи було встановлено, що спірний договір припинив свою дію та є не чинним.
Відповідно до ст.. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.
Відповідно до п. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Таким чином, зі спливом строку дії Договору припиняються права та обов'язки визначені цим Договором.
Ані прокуратурою, ані позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний Договір було пролонговано на тих же умовах, і на той же строк, або між відповідачами -1, 2 укладались відповідні додаткові угоди відносно продовження строку дії вказаного Договору.
В свою чергу відповідачем -2 було надано суду Рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 31.01.2008р. №211 «Про надання в оренду земельних ділянок для розміщення кіосків та сезонних майданчиків».
На підставі вищевказаного Рішення 12.06.2008р. між Дніпровською районною у місті Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тельбін ІВА»було укладено новий Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач -1 передав в орендне користування відповідачу -2 земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Амвросія Бучми, 2 -б у Дніпровському районі м. Києва, в розмірі 22,5 кв.м., в тому числі площа МАФ 18,0 кв.м., цільове призначення -для експлуатації та обслуговування торгівельного ряду наметів в осях 1-2 (А-Б) /2-і одиниці/; кадастровий номер кварталу -8000 000 000 90:135.
Вказаний Договір зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві радою, про що зроблено запис від 12.06.2008р. за №51 у книзі записів реєстрації договорів.
Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спріних відносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 28,8 кв. м, яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування торговельного ряду наметів (зареєстрований у книзі договорів оренди за № 1091 від 21.07.04.), та зобов'язання відповідача -2 повернути земельну ділянку площею 28,8 кв. м, яка розташована по вул. Бучми, 2-б у Дніпровському районі міста Києва Київській міській раді, звільнивши її від будівель та споруд, є безпідставними та необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання повного
тексту рішення: 16.03.2009р.