ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до 1) закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
2) Фонду державного майна України
3) закритого акціонерного товариства "Інформсистема"
про визнання переважного права на придбання акцій
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача Раченков В.О.(дов. № 14-351 від 02.01.2009)
Від відповідача-1 Козачук О.А.(дов. № 14/03-15 від 25.12.2008)
Бойко Р.В.(дов. № 14/03-43 від 26.12.2008)
Від відповідача-2 Уланов І.В.(дов. № 11 від 10.01.2009)
Від відповідача-3 Шарапа М.О.(дов. б/н від 21.08.2008)
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі - позивач) до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - відповідач-1), Фонду державного майна України(далі - відповідач-2) та закритого акціонерного товариства "Інформсистема"(далі- відповідач-3) про визнання переважного права позивача на придбання акцій відповідача-1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судовими рішеннями господарського суду м. Києва, які на даний час набрали законної сили, у справах №28/198-32/175 та №28/199-32/176, Контракт купівлі-продажу цінних паперів від 01.06.1999 №1747/12 і Доповнення до цього контракту від 29.05.2000 №1 визнані недійсними з моменту підписання; Корпорацію International, Inc.» зобов'язано повернути ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» акції кількості 147 532 000 штук (9,960% статутного фонду), а реєстратора закрите акціонерне товариство “Інфосистема» - внести до реєстру власників іменних цінних паперів запис про перехід права власності на акції в кількості 147 532 000 штук (9,960% статутного фонду) до ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта»,
а також контракт №02-1-99 купівлі-продажу від 01.06.1999 та додаткову угоду №1 від 30.05.2000, які укладені між ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» та Компанією “АмРУЗ ТРЕЙДІНГ АГ» визнано недійсним з моменту підписання; Компанію “АмРУЗ ТРЕЙДІНГ АГ» зобов'язано повернути ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» акції в кількості 123 477 116 штук (8,336% статутного фонду); зобов'язано закрите акціонерне товариство “Інфосистема» - внести до реєстру власників іменних цінних паперів запис про перехід права власності на акції в кількості 123 477 116 штук (8,336% статутного фонду) до ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта».
Позивач вказує, що він звертався до Спостережної ради та Правління ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» з листами від 24.06.2008 №10/5-1070-2983 та від 24.06.2008 №10/5-1069-2982 з намірами придбати пакет акцій у кількості 271 009 116 простих іменних акцій першого випуску, що згідно з судовими рішеннями у справах №28/198-32/175 та №28/199-32/176 є нерозподіленими.
Однак, як стверджує позивач, у відповідь на вказані листи від ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» отримано лист від 11.07.2008 №54/1830, який за своїм змістом містить лише загальні посилання на норми чинного законодавства без конкретної відповіді по суті порушеного питання: у вказаному листі відсутня інформація з приводу прийняття Спостережною Радою відповідного рішення в порядку, встановленому п.п. 3.5, 4.5 Статуту ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта», або з приводу призначення засідання Спостережної Ради для розгляду вказаного питання.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2008 порушено провадження у справі №50/238 та призначено її до розгляду на 29.08.2008. Крім цього, в даній ухвалі суд вжив заходів до забезпечення позову.
Не погоджуючись із даною ухвалою, відповідач-1 оскаржив її в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2008 касаційну скаргу відповідача-1 було задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 12.08.2008 у справі № 50/238 в частині вжиття заходів до забезпечення позову(п. 5 резолютивної частини) скасовано, а справу повернуто до господарського суду м. Києва.
За резолюцією керівництва суду від 11.11.2008 справу № 50/238 передано судді Головатюку Л.Д. для подальшого розгляду.
19.11.2008 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України від 21.10.2008 у справі № 50/238.
Ухвалою Верховного суду України від 15.01.2009 було відмовлено Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2008 у справі № 50/238.
За резолюцією керівництва суду від 07.02.2009 справу № 50/238 передано судді Головатюку Л.Д. для подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.02.2009 справу призначено до розгляду на 06.03.2009.
04.03.2009 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд спонукати та зобов'язати ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" розглянути і вирішити питання щодо реалізації простих іменних акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" у кількості 271 009 116 штук номінальною вартістю 0,50 гривень за одну акцію у порядку встановленому статутом.
Судом вказана заява не прийнята до розгляду у зв'язку з наступним:
Із змісту заяви, незважаючи на її назву про зміну предмету позову, суд вбачає, що позивачем одночасно змінено і підставу і предмет первісних позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення змінити підставу або предмет позову.
Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу, яка подається в суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача. Підставу ж позову складають вказані позивачем обставини, з якими позивач пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідношення, яке в цілому складає предмет позову.
Згідно з імперативними приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, одночасна їх зміна неможлива.
Тобто, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову (що мало місце в даному випадку), господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви)(інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»). Вказане не позбавляє позивача права звернутися до господарського суду з окремим позовом, оформивши при цьому позовну заяву відповідно до вимог статті 54 названого Кодексу та сплативши державне мито у визначеному законом порядку та розмірі.
Одночасно позивачем подано клопотання про виключення Фонду державного майна України та ЗАТ "Інформсистема" з числа відповідачів та передати дану справу до господарського суду Полтавської області, оскільки в результаті виключення двох відповідачів така справа, на думку позивача, стає підсудною господарському суду Полтавської області.
Зазначене клопотання задоволенню також не підлягає, оскільки згідно із ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Провадження у даній справі порушено із дотриманням правил територіальної підсудності, а тому підстав для передачі справи до господарського суду Полтавської області немає. Крім того, відсутні підстави стверджувати про те, що дана справа в процесі її розгляду стала підсудна господарському суду Полтавської області, оскільки заява про зміну предмету позову не прийнята судом до розгляду. Навіть якщо в процесі розгляду справи її територіальна підсудність змінилася, зокрема, у випадку коли позивач змінив предмет позову відповідно до ст. 22 ГПК України, господарський суд не вправі пересилати матеріали справи за підсудністю, а повинен розглянути справу по суті(постанова Вищого господарського суду України від 12.10.2006 у справі № 13/395-06). Крім того, чинний ГПК України не передбачає можливості виключення осіб із складу відповідачів, стаття 24 ГПК України передбачає лише залучення до участі у справі іншого відповідача або заміну неналежного відповідача.
Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Фонд державного майна України подав пояснення в якому не заперечує проти визнання за позивачем переважного права на придбання акцій закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".
06.03.2009 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів 1, 3 проти задоволення позовних вимог заперечили. Представник відповідача 2 не заперечив проти задоволення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1,2,3, господарський суд м. Києва, -
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2008 у справі №28/198-32/175 визнано недійсним з моменту підписання Контракт №1747/12 купівлі-продажу від 01.06.1999 та Додаткову угоду №1 від 29.05.2000, які укладені між ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" та Корпорацією "Seagroup International, Inc", вилучено у Корпорації "Seagroup International, Inc" та передано ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" майно, отримане за контрактом № 1747/12 купівлі-продажу від 01.06.1999, а саме: 147 532 000 штук простих іменних акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", номінальною вартістю однієї акції 0,50 гривень, що становить 9,960% статутного фонду ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", які обліковуються на особовому рахунку номінального утримувача АТ "ІНГ Банк Україна" відкритому у реєстроутримувача системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" -ЗАТ "Iнформсистема", зобов'язано ЗАТ "Iнформсистема" внести до системи реєстру власників акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" запис про перехід права власності на 147 532 000 штук простих іменних акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" номінальною вартістю однієї акції 0,50 гривень, що становить 9,96% статутного фонду ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" від Корпорації "Seagroup International, Inc", номінальний утримувач -АТ "ІНГ Банк Україна", до ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2008 у справі №28/199-32/176 визнано недійсними контракт №02-1-99 купівлі-продажу від 01.06.1999, укладений між ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" та Компанією "АмРУЗ ТРЕЙДИНГ АГ" та додаткову угоду №1 від 30.05.2000 до нього; вилучено у Компанії "АмРУЗ ТРЕЙДИНГ АГ" та передано ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" майно, отримане за контрактом № 02-1-99 купівлі-продажу від 01.06.1999, а саме: 123 477 116 штук простих іменних акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", номінальною вартістю однієї акції 0,50 гривень, що становить 8,336% статутного фонду, які обліковуються на особовому рахунку номінального утримувача АТ "ІНГ Банк Україна" відкритому у реєстроутримувача системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" -ЗАТ "Iнформсистема"; зобов'язано ЗАТ "Iнформсистема" внести до системи реєстру власників акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" запис про перехід права власності на 123 477 116 штук простих іменних акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" від Компанії "АмРУЗ ТРЕЙДИНГ АГ", номінальний утримувач -АТ "ІНГ Банк Україна", до ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
24.06.2008 НАК "Нафтогаз України" звернулося до Спостережної ради та Правління ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" із листами №10/5-1070-29/83 та №10/5-1069-2982 в яких, посилаючись на рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2008 у справі №28/198-32/175 та від 02.06.2008 у справі №28/199-32/176, заявило про використання свого переважного права перед третіми особами на придбання пакета акцій розміром 271 009 116 простих іменних акцій.
11.07.2008 ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" направило на адресу НАК "Нафтогаз України" лист №54/1830 в якому повідомило про те, що рішення у справах №28/198-32/175 та №28/199-32/176 оскаржені в апеляційному порядку, а після отримання остаточного рішення, таке рішення підлягає виконанню у передбаченому законодавством порядку.
Позивач вважає, що його право на переважне (першочергове) придбання акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" є порушеним і підлягає захисту шляхом зобов'язання ЗАТ "ТФПНК "Укртатнатфа", Фонду державного майна України та ЗАТ "Інформсистема" визнати переважне право НАК "Нафтогаз України", як акціонера закритого акціонерного товариства, придбавати акції ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, в т.ч. підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, враховуючи положення ст. 15 ЦК України, ст.ст. 1, 2 ГПК України особа може звернутися до суду за захистом свого права за умови його реального та фактичного порушення, невизнання або оспорювання відповідачами.
Із позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити факт належності йому переважного права на придбання акцій, не вказуючи на сам факт його порушення. При цьому, взагалі не відомо чи буде вчинено відповідне порушення чи ні у майбутньому.
В судовому засіданні представник позивача не навів доказів факту порушення його права, а судом не встановлено такого факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 ГК України акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Аналогічні положення закріплені в п.4.5 Статуту ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта". Тобто, для застосування норм вказаної статті необхідною умовою має бути продаж акцій акціонером товариства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що із змісту вказаної норми вбачається, що наведені положення поширюються виключно на правовідносини з продажу акцій в яких продавцем є акціонер товариства.
НАК "Нафтогаз України" не надав жодних доказів на підтвердження викладеного у позовній заяві твердження про вчинення ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" дій, спрямованих на продаж акцій у кількості 271 009 116 простих іменних акцій чи факту продажу такого пакету акцій. Позивачем не доведено факту переходу права власності на вказаний пакет акції до ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Позивач вказує на те, що можливим продавцем акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" буде сам емітент, а тому на дані правовідносини не поширюються положення ч.3 ст. 81 ГК України та п. 4.5 Статуту Товариства.
Таким чином, позовну заяву подано за відсутністю факту порушення, оспорювання чи невизнання права НАК "Нафтогаз України", яке зазначено в позовній заяві, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно обраного позивачем способу захисту прав, судом відзначається наступне:
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі не є самі акції ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", а обов'язок відповідачів визнати право позивача.
Тобто, фактично позивач просить захистити його право у спосіб, визначений п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України, а саме: примусове виконання обов'язку в натурі.
Разом із цим, примусове виконання обов'язку в натурі можливе виключно за умови існування цивільного обов'язку відповідачів.
Підстави виникнення цивільних обов'язків визначені ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Позивачем не надано, а судом не встановлено доказів виникнення та існування цивільного обов'язку ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", Фонду державного майна України та ЗАТ "Інформсистема" до вчинення дії (дій) у вигляді визнання переважного (першочергового) права на придбання акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на зазначене, позивачем не було надано суду обґрунтованих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що господарські витрати слід віднести на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. 81 ГК України, ст.ст. 1, 2, 33, 82-85 ГПК України, -
1. В задоволенні позовних вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Фонду державного майна України та закритого акціонерного товариства "Інформсистема" про визнання переважного права позивача на придбання акцій закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
3. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -16.03.2009