копія
Справа № 2-а - 5011/08
Категорія статобліку - 49
Іменем України
25 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Середа А.О.
за участю:
представників позивача Алексеєва О.С., Рибалко О.А., Чеверди С.С.
представників відповідача Степанова Є.В., Прокоф'єва Г.В., Мальцева М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про визнання нечинним дозволу,-
04 червня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинський коксохімічний завод» звернулось до суду з позовними вимогами, з урахуванням їх уточнень, про:
- визнання нечинним (частково) Дозвілу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХ3» №1210436300-96 від 09.01.2008 р., в частині встановлених у Додатку до нього термінів досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля, №216 - димова труба коксової батареї № 1-БIС, № 217- димова труба коксової батареї №5, № 315 - сушка сульфату амонію, № 414 - димова труба трубчатої печі № 1, № 415 - димова труба трубчатої печі № 2, № 504 - парокотельня, № 601 - вагранка та № 803 - димова труба установки спалювання сірководню;
- зобов'язання Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області встановити у Дозволі (Додатку до нього) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХ3» № 1210436300-96 від 09.01.2008 р. термін досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля (таблиця 3.1.1), № 216 - димова труба коксової батареї № 1-БIС (таблиця 3.1.7), № 217- димова труба коксової батареї №5 (таблиця 3.1.8), № 315 - сушка сульфату амонію (таблиця 3.1.10), № 414 - димова труба трубчатої печі № 1 (таблиця 3.1.11), №415 - димова труба трубчатої печі № 2 (таблиця 3.1.12), № 504 - парокотельня (таблиця 3.1.15), № 601 - вагранка (таблиця 3.1.16) та № 803 димова труба установки спалювання сірководню (таблиця 3.2.4), починаючи з 01 січня 2010 року;
- зобов'язання Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області подовжити термін дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» №122003 від 25.12.1998 року, в частині встановлених у Таблиці 1 до нього граничнодопустимих викидів по діоксиду сірки стаціонарними джерелами Позивача № 101 - гараж розморожування вугілля, №216 - димова труба коксової батареї № 1-БIС , № 217- димова труба коксової батареї №5 , № 315 - сушка сульфату амонію , № 414 - димова труба трубчатої печі № 1 , № 415 - димова труба трубчатої печі № 2 , № 504 - парокотельня , № 601 - вагранка, до 01 січня 2010 року
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі, посилаючись на те, щовідповідачем був виданий Дозвіл № 1210436300-96 від 09.01.2008 року в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р . № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи» (надалі - Постанова КМУ №302). Але відповідачем не були враховані представлені позивачем документи по обґрунтуванню реальних обсягів викидів для одержання Дозволу, і при видачі Дозволу відповідач неправомірно значно занизив граничнодопустимі нормативи викидів забруднюючих речовин, тим самим встановивши позивачу показники, які можуть бути виконані тільки у 2010 році, після вводу в експлуатацію цеху очистки коксового газу від сірководню. Позивач не погоджується з даним висновком відповідача, вважає його таким, що суперечить діючому законодавству.
В судовому засіданні представники відповідача вимоги позову не визнали та пояснили,що на підставі розглянутих матеріалів ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» видавався «Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» № 1210436300-96 терміном дії 5 років з остаточним виходом на нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства до кінця 2012 року, які розташовані на промисловому майданчику за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1. Дозвіл на викиди узгоджений Дніпропетровською обласною СЕС (висновок від 31.05.2007 року № 2/1-1911-3-1093), Управлінням екології виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (лист від 14.11.2007 року за № 670/2). Виходячи з цього, вважають, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області були виконанні всі вимоги природоохоронного законодавства та Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки. Задоволення позовних вимог ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» призведе до перевищення дозволених обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, справить шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря в м. Дніпродзержинську.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що рішенням ХХІІІ сесії Дніпропетровської обласної ради від 20.10.2000 р. №306-13/ХХІІІ «Про затвердження природоохоронних заходів програми виходу з екологічної кризи м. Дніпродзержинська на 2000-2005 роки» було заплановано на 2003 рік закінчення будівництва на ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» установки для очищення коксового газу від сірководню до 0,5 г/мі та досягнення норм граничнодопустимих викидів з проектним ефектом зниження викидів сірчистого ангідриду 4750 тонн/рік, яке не виконано позивачем.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" програми оздоровлення атмосферного повітря затверджуються органами місцевого самоврядування, тобто, тільки органами місцевого самоврядування можуть бути перенесені терміни виконання заходів, передбачених затвердженими програмами.
04 грудня 2007 року на ХІІІ сесії Дніпропетровської обласної ради прийняте рішення № 295-13/У про затвердження "Програми поліпшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки" (відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"), в якому зазначено зменшення викидів сірчаного ангідриду в атмосферне повітря на 2700 тонн/рік шляхом будівництва ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» цеху очистки коксового газу від сірководню моноетаноламіновим способом, до вмісту останнього 0,5 г/м3, потужністю 50000 м3/рік. При цьому вказано, що підприємство повинно збудувати цех очистки за власні кошти, а термін закінчення будівництва, як і в попередньому рішенні Дніпропетровської обласної ради, встановлений 2003 рік.
Із урахуванням вказаних рішень Дніпропетровської обласної ради, Наказу Мінприроди України від 27.06.06 р. № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.08.2006 р. за № 912/12786, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 09.01.2008 року №1210436300-96, терміном на 5 років до 09.01.2013 року, який узгоджений Дніпропетровською обласною СЕС (висновок від 31.05.2007 року №2/1-19-11-3-1093), Управлінням екології виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради листом від 14.11.2007 року за №670/2.
До 01 січня 2007 року підприємство працювало з дозволом на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря за №122003 від 25.12.98 року, дія якого було подовжено до кінця 2006 року приписом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 24.12.2004 року №4-4094-8-2.
Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Указом Президента України від 15.09.2003 р. №1039/2003 "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів" реорганізовано Міністерство екології та природних ресурсів України в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Державний комітет природних ресурсів України. Установлено, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи.
Указом Президента України від 27.12.2005 р. №1842/2005 "Про Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України"затверджено Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, відповідно до п.6 якого Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.06.2006 р. №285 "Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі"затверджено Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до п. 4.2 якого управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у тому числі землі, її надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, інших об'єктів рослинного і тваринного світу, природних ресурсів континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, в межах наданих повноважень, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон, у зоні діяльності митниць призначення та відправлення, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), застосування пестицидів та агрохімікатів, геологічного вивчення надр (державного геологічного контролю), топографо-геодезичної та картографічної діяльності (державний геодезичний нагляд); а також визнано таким, що втратило чинність, Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 №108 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 13.09.2000 за N 602/4823.
У зв'язку з цим суд доходить до висновку, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області при видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» правомірно враховані потужності цеху очистки коксового газу від сірководню підприємства, який мав бути збудований в 2003 році відповідно до рішень Дніпропетровської обласної ради і не находить законних підстав для визнання дозволу № 12104363000-96 від 09.01.2008 року нечинним та внесення змін до нього.
Також суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо продовження терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 122003 від 25.12.1998 року до 1 січня 2010 року не можуть бути задоволені з наступних підстав. Вищевказаний дозвіл видавався на підставі Наказу Мінекобезпеки України від 29.12.95 р. № 154 «Про затвердження Порядку розгляду документів та умов видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.96 р. Однак, відповідно до Наказу Мінприроди України від 09.03.2006 р. № 108 Наказ Мінекобезпеки України від 29.12.95 р. визнаний таким, що втратив чинність, а на цей час дозволи видаються відповідно до нової Інструкції.
У зв'язку з вищезазначеним суд доходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача суперечить вимогам чинного законодавства і може нанести шкоду навколишньому природному середовищу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Повний текст постанови складений 01 грудня 2008 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно
Суддя Олійник В.М.
Постанова не набрала законної сили
01 грудня 2008 року.
Суддя В.М. Олійник